Рішення № 73527778, 20.04.2018, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/450/18

Провадження № 2-а/743/62/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді СТАШКІВА В.Б.,

за участю: секретаря судового засідання НЕРУС Н.І.,

учасники справи: представник Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області ОСОБА_1,

громадянка ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, 04.05.1978 року

народження,

представник відповідача ОСОБА_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду справу

за позовом Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області

до громадянки ОСОБА_2 Федерації ПЕТРИК ОСОБА_3

Володимирівни, ІНФОРМАЦІЯ_1

про затримання іноземця, з поміщенням до ПТПІ, -

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача та відповідача, їх заяви (клопотання), інші процесуальні дії у справі.

20 квітня 2018 р. УДМС України в Чернігівській області звернулось до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до громадянки ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому ставилось питання про затримання останньої, з поміщенням до ПТПІ строком на 6 місяців до 18.10.2018 р. включно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- громадянка ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 після 03.02.2014 р. (закінчення 90-денного строку перебування в Україні) не легалізувала в органах ДМС України свого становища;

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 203 КУпАП за порушення встановленого порядку перебування іноземців в Україні;

- рішенням уповноважених осіб Ніжинського МВ УДМС України в Чернігівської області № 7 про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства примусово повернуто за межі України громадянку ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов’язано її покинути територію України у термін до 10.09.2017 р., без заборони в'їзду, яке ОСОБА_3 до 10.09.2017 р. не виконала;

- уповноваженими особами УДМС України в Чернігівській області громадянку ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 було піддано адміністративному затриманню, на підставі ч. 2 ст. 263 КУпАП та поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ДМС України для підготовки відповідних матеріалів про примусове видворення;

- стосовно відповідачки подано позов про примусове видворення;

- відповідачка нелегально перебуває на території України;

- є всі підстави вважати, що остання буде ухилятись від виконання рішення про її примусове видворення та перешкоджати процедурі видворення.

Ухвалою судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2018 р. відкрито провадження по справі та призначено її на 20 квітня 2018 р..

В судовому засіданні:

- представник УДМС України в Чернігівській області ОСОБА_1 позов підтримав, з підстав вказаних в ньому;

- громадянка ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її представник ОСОБА_4 заперечили проти позову з тих підстав, що поважною причиною не виконання ОСОБА_3 рішення № 7 про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства є те, що паспорт громадянки ОСОБА_2 Федерації на ім'я ОСОБА_3 тривалий час, в т.ч. з 16.08.2017 р. по 10.09.2017 р., перебував не у неї, а у посадових осіб Ніжинського МВ УДМС України в Чернігівської області.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом установлено, що:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою ОСОБА_2 Федерації та має чинний паспорт РФ № 33 02 8800884, в якому мається відмітка про прибуття в Україну – 05.11.2013 р.;

- громадянка ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 після 03.02.2014 р. не легалізувала свого становища в органах ДМС України;

- постановою уповноважених осіб Ніжинського МВ УДМС України в Чернігівської області про накладення адміністративного стягнення (ПН МЧГ 021932) від 16.08.2017 року громадянку ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 203 КУпАП за те, що остання порушила встановлений порядок перебування іноземців в Україні, а саме ухиляється від виїзду з України після закінчення терміну перебування з 03.02.2014 р. по даний час;

- рішенням уповноважених осіб Ніжинського МВ УДМС України в Чернігівської області № 7 про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства примусово повернуто за межі України громадянку ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов’язано її покинути територію України у термін до 10.09.2017 р., без заборони в'їзду, яке ОСОБА_3 не оскаржувала;

- рішення уповноважених осіб Ніжинського МВ УДМС України в Чернігівської області № 7 про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства залишилось не виконаним громадянкою ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3 до 10.09.2017 р.;

- згідно протоколу МЧГ № 000006 про адміністративне затримання від 18 квітня 2018 р., складеним уповноваженою особою УДМС України в Чернігівській області громадянку ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 було піддано адміністративному затриманню, на підставі ч. 2 ст. 263 КУпАП;

- рішенням уповноваженої особи УДМС України в Чернігівській області від 18 квітня 2018 р. громадянку ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ДМС України для підготовки відповідних матеріалів про примусове видворення;

- рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20.04.2018 р. громадянку ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 примусово видворено за межі України.

Мотивована оцінка аргументів сторін, норми права, які застосовує (не застосовує) суд, та мотиви їх застосування (не застосування).

У відповідних положеннях статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що:

«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом,:

f) "законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції».

Стаття 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає, щоб затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції розглядалося як обґрунтовано необхідний захід, наприклад, з метою запобігти вчиненню особою злочину або втечі. У зв'язку з цим, стаття 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає інший від статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рівень захисту: все, що вимагається відповідно до підпункту (f) – це «вжити заходів з метою депортації або екстрадиції». Відповідно, для цілей його застосування несуттєво, чи є рішення про примусове видворення обґрунтованим згідно з національним законодавством або Конвенцією (§ 112 рішення у справі "Чахал проти Сполученого Королівства", § 38 рішення у справі "Чонка проти Бельгії", § 69 рішення у справі "Насруллоєв проти Росії", § 109 рішення у справі "Солдатенко проти України").

Згідно ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

- затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України (п. 1);

- затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію (п. 2)

- взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації (п. 3);

- зобов’язання іноземця або особи без громадянства внести заставу (п. 4).

Виходячи з правового аналізу ст. 289 КАС України можна стверджувати, що застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного із заходів, передбачених ч. 1 ст. 289 КАС України можливе:

- за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення;

- за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення,перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

- якщо існує ризик втечі іноземця або особи без громадянства;

- у разі відсутності у іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.

В даному випадку, стосовно громадянки ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 подані до Ріпкинського районного суду Чернігівської області одночасно адміністративні позови УДМС України в Чернігівській області до про затримання останньої, з поміщенням до Чернігівського ПТПІ та про примусове видворення.

Також в даному випадку наявні обґрунтовані підстави вважати, що громадянка ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, оскільки остання перебуваючи в Україні не легалізувала свого правового становища, в установлений строк не виконала рішення про її примусове повернення без поважних причин, що має наслідком застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного із заходів, передбачених ч. 1 ст. 289 КАС України.

Оскільки УДМС України в Чернігівській області не зверталось з позовною заявою про затримання громадянки ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, з позовною заявою зобов’язання останньої внести заставу та з позовною заяво про взяття даної особи на поруки підприємства, установи чи організації, тому суд позбавлений можливості застосувати до останньої такі заходи.

Враховуючи наведене в сукупності, з метою забезпечення примусового видворення останньої, суд приходить до висновку, що слід затримати громадянку ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням останньої до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України до 18 жовтня 2018 року включно, задовольнивши позов в повному обсязі.

Керуючись ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 9, 241-246, 250, 289 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області – задовольнити.

Затримати громадянку ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням останньої до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України до 18 жовтня 2018 року включно.

Рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

Згідно ч. 18 ст. 289 КАС України на час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Головуючий В.Б.Сташків