Рішення № 73527742, 20.04.2018, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/454/18

Провадження № 2-а/743/66/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді СТАШКІВА В.Б.,

за участю: секретаря судового засідання НЕРУС Н.І.,

учасники справи: представник УДМС України в Чернігівській області БІЛОНОГ

О.О.,

громадянин ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду справу

за позовом Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області

до громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

про затримання іноземця, з поміщенням до ПТПІ, -

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача та відповідача, їх заяви (клопотання), інші процесуальні дії у справі.

20 квітня 2018 р. УДМС України в Чернігівській області звернулось до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому ставилось питання про затримання останнього, з поміщенням до ПТПІ строком на 6 місяців до 18.10.2018 р. включно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- громадянин ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 після 02.11.2015 р. не легалізував свого становища в органах ДМС України;

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 203 КУпАП за порушення встановленого порядку перебування іноземців в Україні;

- рішенням уповноважених осіб Ніжинського МВ УДМС України в Чернігівської області від 09.09.2017 р. № 9 про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства примусово повернуто за межі України громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов’язано його покинути територію України у термін до 03.10.2017 р., без заборони в'їзду, яке останній до 03.10.2017 р. не виконав;

- уповноваженими особами УДМС України в Чернігівській області громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 було піддано адміністративному затриманню, на підставі ч. 2 ст. 263 КУпАП та поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ДМС України для підготовки відповідних матеріалів про примусове видворення;

- стосовно відповідача подано позов про примусове видворення;

- відповідач нелегально перебуває на території України;

- є всі підстави вважати, що останній буде ухилятись від виконання рішення про його примусове видворення та перешкоджати процедурі видворення.

Ухвалою судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2018 р. відкрито провадження по справі та призначено її на 20 квітня 2018 р..

В судовому засіданні:

- представник УДМС України в Чернігівській області ОСОБА_4 позов підтримав, з підстав вказаних в ньому;

- громадянин ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 проти позову не заперечив, вказав, що він винен в тому, що не легалізував свого становища в Україні, а його паспорт громадянина РФ не є дійсним, так як він був чинний до досягнення ним 45 років. Вказав, що має намір отримати новий паспорт громадянина РФ та поновити пенсійні виплати.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом установлено, що:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином ОСОБА_1 Федерації, але НОМЕР_1 012371 являється недійсним, так як він був чинний до досягнення останнім 45 років;

- громадянин ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 після 02.11.2015 р. не легалізував свого становища в органах ДМС України;

- постановою уповноважених осіб Ніжинського МВ УДМС України в Чернігівської області про накладення адміністративного стягнення (ПН МЧГ 021933) від 22.08.2017 року громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 203 КУпАП за те, що останній порушив встановлений порядок перебування іноземців в Україні;

- рішенням уповноважених осіб Ніжинського МВ УДМС України в Чернігівської області від 09.09.2017 р. № 9 про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства примусово повернуто за межі України громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов’язано його покинути територію України у термін до 03.10.2017 р., без заборони в'їзду, яке ОСОБА_2 не оскаржував;

- рішення уповноважених осіб Ніжинського МВ УДМС України в Чернігівської області № 9 про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства залишилось не виконаним громадянином ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2 до 03.10.2017 р.;

- згідно протоколу МЧГ № 000007 про адміністративне затримання від 18 квітня 2018 р., складеним уповноваженою особою УДМС України в Чернігівській області громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 було піддано адміністративному затриманню, на підставі ч. 2 ст. 263 КУпАП;

- рішенням уповноваженої особи УДМС України в Чернігівській області від 18 квітня 2018 р. громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ДМС України для підготовки відповідних матеріалів про примусове видворення;

- ухвалою судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20.04.2018 р. відкрито провадження по справі за адміністративним позовом УДМС України в Чернігівській області до громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення

Мотивована оцінка аргументів сторін, норми права, які застосовує (не застосовує) суд, та мотиви їх застосування (не застосування).

У відповідних положеннях статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що:

«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом,:

f) "законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції».

Стаття 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає, щоб затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції розглядалося як обґрунтовано необхідний захід, наприклад, з метою запобігти вчиненню особою злочину або втечі. У зв'язку з цим, стаття 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає інший від статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рівень захисту: все, що вимагається відповідно до підпункту (f) – це «вжити заходів з метою депортації або екстрадиції». Відповідно, для цілей його застосування несуттєво, чи є рішення про примусове видворення обґрунтованим згідно з національним законодавством або Конвенцією (§ 112 рішення у справі "Чахал проти Сполученого Королівства", § 38 рішення у справі "Чонка проти Бельгії", § 69 рішення у справі "Насруллоєв проти Росії", § 109 рішення у справі "Солдатенко проти України").

Згідно ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

- затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України (п. 1);

- затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію (п. 2)

- взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації (п. 3);

- зобов’язання іноземця або особи без громадянства внести заставу (п. 4).

Виходячи з правового аналізу ст. 289 КАС України можна стверджувати, що застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного із заходів, передбачених ч. 1 ст. 289 КАС України можливе:

- за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення;

- за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення,перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

- якщо існує ризик втечі іноземця або особи без громадянства;

- у разі відсутності у іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.

В даному випадку, стосовно громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 подані до Ріпкинського районного суду Чернігівської області одночасно адміністративні позови УДМС України в Чернігівській області до про затримання останнього, з поміщенням до Чернігівського ПТПІ та про примусове видворення.

Також в даному випадку наявні обґрунтовані підстави вважати, що громадянин ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, оскільки останній перебуваючи в Україні не легалізував свого правового становища, в установлений строк не виконав рішення про його примусове повернення без поважних причин, що в сукупності з тим, що паспорт громадянина РФ на ім'я ОСОБА_2 являється недійсним та не дає йому право перетинати державний кордон України, що має наслідком застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного із заходів, передбачених ч. 1 ст. 289 КАС України.

Оскільки УДМС України в Чернігівській області не зверталось з позовною заявою про затримання громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, з позовною заявою зобов’язання останнього внести заставу та з позовною заявою про взяття останнього на поруки підприємства, установи чи організації, тому суд позбавлений можливості застосувати до останнього такі заходи.

Враховуючи наведене в сукупності, з метою забезпечення примусового видворення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України, суд приходить до висновку, що слід затримати громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням останнього до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України до 18 жовтня 2018 року включно, задовольнивши позов в повному обсязі.

Керуючись ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 9, 241-246, 250, 289 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області – задовольнити.

Затримати громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням останнього до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України до 18 жовтня 2018 року включно.

Рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

Згідно ч. 18 ст. 289 КАС України на час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Головуючий В.Б.Сташків