Рішення № 7352765, 06.11.2009, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2- 1694/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 06 листопада 2009 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням -судді Василюка О.С.,

за участю секретаря Шуляк Л.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комерційного банку « Західінкомбанк» товариства з обмеженою відповідальністю про повернення депозитного банківського вкладу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Комерційного банку « Західінкомбанк» товариства з обмеженою відповідальністю про розірвання договору банківського вкладу в іноземній валюті №ВДД-17321-01978 від 16.02.2007 року та додаткову угоду №1 від 16.05.2008 року до договору банківського вкладу в іноземній валюті №вДД -17321-01.978 від 16.02.2007 року укладенні між нею КБ « Захід інкомбанк» ТзОВ та стягнути з КБ « Західінкомбанк» ТзОВ в мою користь 15 124,13 євро згідно договору банківського вкладу в іноземній валюті №ВДД-17321-01.978 від 16.02.2007 року та згідно Додаткової угоди від 16.05.2008 року №1 до договору банківського вкладу в іноземній валюті №ВДД-17321-01.978 від 16.02.2007 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 16.02.2007 року між ним та КБ « Захід інкомбанк» ТзОв , що є учасником Фонду гарантування вкладників фізичних осіб було укладено Договір банківського вкладу в іноземній валюті №ВДД-17321-01.978 про прийняття від позивача грошових коштів на депозитний рахунок №26350017321000 в сумі 4 000.00 євро, строком на 15 місяців в один день. Строк дії договору закінчився 15 серпня 2008 року. 12.08.2009 року позивач звернувся до банку з заявою про закриття рахунку в іноземній валюті та повернення вкладу згідно договору та належних процентів по вкладу. Однак, отримала відмову в задоволенні вимоги позивача щодо повернення вкладу. Просить розірвання договору банківського вкладу в іноземній валюті №ВДД-17321-01978 від 16.02.2007 року та додаткову угоду №1 від 16.05.2008 року до договору банківського вкладу в іноземній валюті №ВДД -17321-01.978 від 16.02.2007 року укладенні між нею КБ « Захід інкомбанк» ТзОВ та стягнути з КБ « Захід інкомбанк» ТзОВ в мою користь 15 124,13 євро згідно договору банківського вкладу в іноземній валюті №ВДД-17321-01.978 від 16.02.2007 року та згідно Додаткової угоди від 16.05.2008 року №1 до договору банківського вкладу в іноземній валюті №ВДД-17321-01.978 від 16.02.2007 року та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

У судовому розгляді представник позивача, позовні вимоги підтримала частково, просить стягнути з КБ « Західінкомбанк» ТзОВ на користь ОСОБА_2 грошові кошти які були внесені за договором банківського вкладу в іноземній валюті №вДД-17321.01.978, як депозитний вклад в сумі 15 124,13 євро, що за офіційним курсом Національного банку України на день подання позову до суду, 100 євро=1191,4116 грн., в еквіваленті грошової одиниці України – гривні складає в сумі 180 279,62 гривень та судові витрати по справі.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить позов задовольнити з вищенаведених підстав.

Представник відповідача - КБ « Західінкомбанк» ТзОВ в судове засідання не з’явився, хоча належним чином та завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи. Згідно поданого заперечення просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги визнає частково. Вважає вимогу позивача в частині розірвання договору банківського вкладу №ВДД-17321-01.978 від 16.02.2007 року, який укладеним між позивачкою та КБ « «Західінкомбанк» ТзОВ безпідставною, так як строк дії вищезазначеного договору закінчився 17.08.2008 року. Тому вважає, що на даний час відсутній предмет спору, оскільки не має правовідносин, які необхідно розірвати, адже ці правовідносини припинили свою дію 17.08.2009, а саме , в момент припинення дії договору. Крім цього, визнає вимогу позивача, щодо стягнення банківського вкладу в сумі 15 124,13 євро. Адже банк відповідно до заяви позивачки, ОСОБА_2 про повернення банківського вкладу не зміг своєчасно виконати свої зобов’язання по поверненню грошових коштів в сумі 15 124,13 євро, у зв’язку з низькою ліквідністю.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

16 лютого 2007 року між позивачем та комерційним банком «Західінкомбанк» Товариство з обмеженою відповідальністю було укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті № ВДД-17321-01.978, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 4000 євро строком на 15 місяців з процентною ставкою 10% річних та з процентною ставкою за вкладом на вимогу 0,1 %річних.

Відповідно до п.1.3,1.4, договору банківського вкладу в іноземній валюті №ВДД-17321.01.978 за договором банківського вкладу (депозиту) Банком відкривається вкладнику вкладний рахунок 26350017321000 в КБ « Західінкомбанк» ТзОВ у м.Луцьк.

З договору Додаткової угоди №1 до договору банківського вкладу в іноземній валюті №ВДД-17321-01.978 від 16.02.2007 року вбачається, що вкладник маж право поповнювати вклад протягом операційного часу банку, пред’явивши при цьому вкладний документ та документи, що посвідчують особу, що позивачка і робила. Дата вимоги вкладним своїх коштів є 17.08.2009 року є обов’язковим попередженням банку про намір зніти кошти , як за п’ять робочих банківських днів.

12.08.2009 року ОСОБА_2 звернулась з заявою до Тимчасової адміністрації КБ «Західінкомбанк» ТзОВ з заявою про повернення їй банківського в сумі 15 124,13 євро згідно Договору банківського вкладу № ВДД-17321-01.978 від 16.02.2007 року у зв’язку із закінченням терміну дії договору 17.08.2009 року.

З повідомлення Тимчасового адміністратора КБ « Західінкомбанк» ТзОВ , надісланого ОСОБА_2 на її адресу вбачається, що постановою Національного банку України №450 від 05.08.2009 року з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану та пришвидшення відновлення платоспроможності банку в КБ « Захід інкомбанк» ТзОв продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 13.08.2009 року по 12.02.2010 року.

Аналізуючи досліджені докази суд приходить до висновку про порушення відповідачем права власності позивача.

Відповідно до ст.316 ЦК України право власності є право особи на річ(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених  законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу одна сторона(банк), що прийняла від другої сторони(вкладника) грошову суму (вклад), зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на умовах і в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Посилання відповідача у відмові від 12.08.2009 року на введення тимчасовим адміністратором мораторію на виконання вимог кредиторів не заслуговує на увагу, оскільки:

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» мораторій – це  зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 85 даного Закону визначено, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, мораторій не розповсюджується на вимоги вкладника на повернення своїх депозитних коштів, а стосується стягнень на підставі виконавчих документів, тому вимоги позивача про стягнути з КБ « Захід інкомбанк» ТзОв на її користь грошових коштів, які були внесені за договором банківського вкладу в іноземній валюті №вДД-17321.01.978, як депозитний вклад в сумі 15 124,13 євро, що за офіційним курсом Національного банку України на день подання позову до суду, 100 євро=1191,4116 грн., в еквіваленті грошової одиниці України – гривні складає в сумі 180 279,62 гривень , підлягають задоволенню.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати по справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 61, 88,  209, 212, 213, 214, 215 ЦПК  України, ст.ст.321,526, ст.1058, нст.1060 ЦК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комерційного банку « Західінкомбанк» товариства з обмеженою відповідальністю ( м. Луцьк, проспект Перемоги,15, МФО 303484 код ЄДРПОУ 19233095) на користь ОСОБА_2 Іванівни- грошову суму строкового банківського вкладу в розмірі 15 124 (п’ятнадцять тисяч сто двадцять чотири) 13 євро, що за офіційним курсом Національного банку України на день подання позову до суду в еквіваленті грошової одиниці України – гривні складає в сумі 180 279 (сто вісімдесят тисяч двісті сімдесят дев’ять) гривень 62 копійки.

Стягнути з Комерційного банку « Західінкомбанк» товариства з обмеженою відповідальністю ( м. Луцьк, проспект Перемоги,15, МФО 303484 код ЄДРПОУ 19233095) на користь ОСОБА_2 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Стягнути з Комерційного банку «Західінкомбанк» товариства з обмеженою відповідальністю ( м. Луцьк, проспект Перемоги,15, МФО 303484 код ЄДРПОУ 19233095) в дохід держави 1802 ( одну тисячу вісімсот дві) гривні 79 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4ст.295 ЦПК України.

ГОЛОВУЮЧИЙ: О.С. ВАСИЛЮК