Рішення № 73527618, 19.04.2018, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/327/18

Провадження № 2/739/184/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"19" квітня 2018 р. м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря – Лукаш Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі – позивач), діючи через свого представника – ОСОБА_2, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 липня 2014 року у розмірі 36 741 грн. 28 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 1 900 грн. 00 коп. Станом на 31 січня 2018 року відповідач свої зобов’язання за кредитним договором не виконує, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 36 741 грн. 28 коп., з яких: 2 925 грн. 42 коп. заборгованість за тілом кредиту, 28 308 грн. 32 коп. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 3 281 грн. 76 коп. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 1725 грн. 78 коп. процентна складова штрафу за порушення грошового зобов’язання.

Учасниками справі інших заяв по суті справи суду не подано.

У судове засідання представник позивача не з’явився при цьому подав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи без його участі в якій зазначив, що позовні вимоги він підтримує повністю. На запит суду представником надано письмові докази щодо нарахованих за кредитним договором процентів, пені та комісії з яких вбачається, що до квітня 2014 року діяли єдині умови нарахування процентів як на поточну, так і на прострочену заборгованість, розмір яких визначався виходячи з суми заборгованості, процентної ставки та кількості днів протягом яких існувала заборгованість. З квітня 2014 року банком внесено зміни до Умов та правил надання банківських послуг та тарифів в частині розрахунку процентів, які затверджені наказом СП-2014-6635230 від 02 квітня 2014 року, згідно яких у разі виникнення прострочених зобов’язань проценти нараховуються в подвійному розмірі на всю суму заборгованості. Також з вказаних доказів вбачається, що в розрахунку у колонці «комісія та пеня» відображається нарахування тільки пені і згідно наказу №СП-2013-6500941 від 28 січня 2013 року передбачено нарахування неустойки в розмірі 50 грн. у разі несплати щомісячного платежу на суму від 100 грн., згідно наказу №СП-2013-5776448 від 19 вересня 2013 року передбачено нарахування неустойки в розмірі 100 грн. у разі несплати щомісячного платежу на суму від 100 грн. другий місяць поспіль. Крім того, у позовній заяві зазначено, що у разі нез’явлення відповідача до суду представник позивача не заперечує проти розгляду справи без його участі та постановлення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, шляхом направлення повістки про виклик за зареєстрованою у встановленому порядку адресою його проживання, причини своєї неявки не повідомив, відзиву на позов не подав. За таких обставин, враховуючи позицію представника позивача, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута без участі представника позивача та відповідача, за наявними у матеріалах справи доказами з постановленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 02 липня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом подання останнім заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг на відкриття рахунку і встановлення кредитного ліміту у розмірі 1 900 грн. зі сплатою 27,6% за користування кредитом на суму залишку заборгованості. У подальшому розмір кредитного ліміту позивачем було збільшено (а.с.7-32, 82-90).

При укладенні цього договору сторони керувалися положенням частини першої статті 634 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), відповідно до якого договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно пункту 2.1.1.2.1. Умов та правил надання банківських послуг (далі – Умови), що визначають умови укладеного сторонами договору, Банк видає Клієнту картку, її вид визначається в пам’ятці Клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якого Клієнт та Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення Договору є дата отримання картки, вказана в заяві. Зі змісту анкети-заяви, поданої відповідачем про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що відповідачу було видано картку 02 липня 2014 року.

Подавши відповідну заяву відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Тарифами складає укладений між ним та позивачем кредитний договір.

З доданого до позовної заяви розрахунку та виписки по рахунку вбачається, що після укладення договору відповідач користувався кредитними коштами, отриманими ним за договором у результаті чого виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2 925 грн. 42 коп. (а.с. 5-6, 82-90).

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов’язання за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Згідно з пунктом 1.1.7.12 Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

На час розгляду справи суду не надано жодних доказів, які б свідчили про інформування однією зі сторін зазначеного вище договору іншу сторону про його припинення, відповідно цей договір з моменту його укладення автоматично лонгувався на кожні наступні 12 місяців після укладення.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно пункту 2.1.1.5.5 Умов позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1.1.5.6 Умов клієнт зобов’язаний у разі невиконання зобов’язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов’язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту) та оплатити Винагороду Банку.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредиту.

Згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З наданого суду представником позивача розрахунку заборгованості за договором, укладеним з відповідачем 02 липня 2014 року та виписки по картковому рахунку вбачається, що відповідач свої зобов’язання за договором належним чином виконував по 09 серпня 2015 року, останній платіж був здійснений ним 31 липня 2015 року у розмірі 18 грн. 24 коп., у результаті чого станом на 31 січня 2018 року, згідно вказаного розрахунку, виникла прострочена заборгованість у розмірі 36 741 грн. 28 коп., з яких: 2 925 грн. 42 коп. заборгованість за тілом кредиту, 28 308 грн. 32 коп. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 3 281 грн. 76 коп. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 1725 грн. 78 коп. процентна складова штрафу за порушення грошового зобов’язання (а.с. 5-6).

Аналізуючи зміст наданого представником позивача розрахунку суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за тілом кредиту, що становить 2 925 грн. 42 коп.

З приводу розміру нарахованих за кредитним договором процентів суд бере до уваги, що згідно наданих представником позивача доказів по 31 серпня 2014 року процентна ставка за договором становила 27,6% річних. У подальшому процентна ставка за договором підвищувалася позивачем в односторонньому порядку з 01 вересня 2014 року до 32,4% річних та з 01 квітня 2015 року до 42% річних.

При цьому з розрахунку, пояснень представника позивача та доданих до них документів вбачається, що у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором нарахування процентів на прострочені зобов’язання здійснюється позивачем у подвійному розмірі на всю суму заборгованості, що було передбачено умовами надання банківських послуг на час укладення кредитного договору.

Право змінювати розмір процентів за кредитним договором представником позивача обґрунтовується положеннями пункту 1.1.3.2.3 Умов, яким передбачено можливість односторонньої зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунку.

З цього приводу суд враховує правову позицію Верховну Суду України, висловлену у постанові від 19 грудня 2012 року, винесеній за результатами розгляду справи №6-144цс12, відповідно до якої якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням встановленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним, за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності Закону України від 12 грудня 2008 року №661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», тобто до 09 січня 2009 року.

Також суд зазначає, що частиною першою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною третьою статті 1056-1 ЦК України визначено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Як з’ясовано, хоча чинним законодавством і передбачено можливість визначення у кредитному договорі змінюваної процентної ставки, однак у кредитному договорі, укладеному між позивачем та відповідачем, лише вказано на право позивача в односторонньому порядку змінювати умови договору, зокрема й процентної ставки. При цьому у договорі не визначено періодичність зміни процентної ставки, порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосування індексу, що має бути також погоджений сторонами і вимоги до якого визначені у частині п’ятій статті 1056-1 ЦК України.

Також договір не містять умов, які б дозволяли точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору.

Крім того суд враховує, що згідно вимог закону саме на кредитодавця покладається обов’язок письмово повідомляти позичальника та інших зобов’язаних осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати з якої застосовуватиметься нова ставка.

Представником позивача як до позовної заяви, так і на запит суду не надано доказів дотримання вимог положень статті 1056-1 ЦК України щодо визначення кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем, змінюваної процентної ставки, а також доказів належного надіслання позивачем відповідачу пропозиції про зміну фіксованої процентної ставки за кредитним договором та прийняття такої пропозиції відповідачем.

При цьому суд зазначає, що боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року, винесеній у справі №6-1374цс17, у зв’язку з чим вона має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

З викладеного вище висновується, що позивач не мав права підвищувати в односторонньому порядку процентну ставку за кредитним договором, укладеним між ним та відповідачем (оскільки представником позивача не доведено, що на адресу відповідача направлявся лист про зміну умов кредитного договору, а також не доведено факту його вручення адресатові під розписку), відповідно нарахування процентів за вказаним договором має здійснюватися виходячи з процентної ставки, яка була визначена на час укладення договору, тобто 27,6% річних, зі стягненням їх у подвійному розмірі на прострочену суму заборгованості, оскільки це було передбачено умовами кредитного договору на час його укладення.

Як вбачається з розрахунку, наявного в матеріалах справи, відповідач по 09 серпня 2015 року належним чином виконував свої зобов’язання за кредитним договором від 07 липня 2014 року, і станом на вказану дату заборгованість відповідача за тілом кредиту становила 2 405 грн. 42 коп. коп. та в подальшому не змінювалася щомісячно, при цьому заборгованість зі сплати процентів на вказану дату становила 667 грн. 22 коп.

У подальшому, за період з 10 серпня 2015 року по 31 січня 2018 року відповідачу було нараховано проценти за користування кредитом виходячи зі змінюваної позивачем в односторонньому порядку процентної ставки, у розмірі 27 641 грн. 10 коп. (28 308 грн. 32 коп. – 667 грн. 22 коп.).

З розміром процентів, нарахованих позивачем за кредитним договором станом на 09 серпня 2014 року у сумі 667 грн. 22 коп. суд погоджується, оскільки він відповідає умовам кредитного договору.

Водночас, виходячи з розміру процентної ставки 27,6% річних, яка має застосовуватися за даним договором, суми заборгованості, періоду її існування з 10 серпня 2015 року по 31 січня 2018 року, беручи до уваги положення пункту 2.1.1.12.6 Умов про те, що проценти за користування кредитом визначають з розрахунку 360 календарних днів на рік, сума нарахованих процентів має становити:

- за період з 10 серпня 2015 року по 04 вересня 2015 року – 95 грн. 90 коп. (2 405 грн. 42 коп. х 27,6% х 26 днів / 360 х (2);

- за період з 05 вересня 2015 року по 09 жовтня 2015 року – 130 грн. 16 коп. (2 425 грн. 42 коп. х 27,6% х 35 днів / 360 х (2);

- за період з 10 жовтня 2015 року по 09 листопада 2015 року – 116 грн. 24 коп. (2 445 грн. 42 коп. х 27,6% х 31 днів / 360 х (2);

- за період з 10 листопада 2015 року по 09 грудня 2015 року – 113 грн. 41 коп. (2 465 грн. 42 коп. х 27,6% х 30 днів / 360 х (2);

- за період з 10 грудня 2015 року по 09 січня 2016 року – 118 грн. 14 коп. (2 485 грн. 42 коп. х 27,6% х 31 днів / 360 х (2);

- за період з 10 січня 2016 року по 10 лютого 2016 року – 122 грн. 93 коп. (2 505 грн. 42 коп. х 27,6% х 32 днів / 360 х (2);

- за період з 11 лютого 2016 року по 10 березня 2016 року – 112 грн. 30 коп. (2 525 грн. 42 коп. х 27,6% х 29 днів / 360 х (2);

- за період з 11 березня 2016 року по 10 квітня 2016 року – 120 грн. 99 коп. (2 545 грн. 42 коп. х 27,6% х 31 днів / 360 х (2);

- за період з 11 квітня 2016 року по 12 травня 2016 року – 125 грн. 88 коп. (2 565 грн. 42 коп. х 27,6% х 32 днів / 360 х (2);

- за період з 13 травня 2016 року по 12 червня 2016 року – 122 грн. 89 коп. (2 585 грн. 42 коп. х 27,6% х 31 днів / 360 х (2);

- за період з 13 червня 2016 року по 12 липня 2016 року – 119 грн. 85 коп. (2 605 грн. 42 коп. х 27,6% х 30 днів / 360 х (2);

- за період з 13 липня 2016 року по 10 серпня 2016 року – 116 грн. 74 коп. (2 625 грн. 42 коп. х 27,6% х 29 днів / 360 х (2);

- за період з 11 серпня 2016 року по 10 вересня 2016 року – 125 грн. 75 коп. (2 645 грн. 42 коп. х 27,6% х 31 днів / 360 х (2);

- за період з 11 вересня 2016 року по 10 жовтня 2016 року – 122 грн. 61 коп. (2 665 грн. 42 коп. х 27,6% х 30 днів / 360 х (2);

- за період з 11 жовтня 2016 року по 10 листопада 2016 року – 127 грн. 65 коп. (2 685 грн. 42 коп. х 27,6% х 31 днів / 360 х (2);

- за період з 11 листопада 2016 року по 10 грудня 2016 року – 124 грн. 45 коп. (2 705 грн. 42 коп. х 27,6% х 30 днів / 360 х (2);

- за період з 11 грудня 2016 року по 10 січня 2017 року – 125 грн. 37 коп. (2 725 грн. 42 коп. х 27,6% х 30 днів / 360 х (2);

- за період з 11 січня 2017 року по 10 лютого 2017 року – 130 грн. 50 коп. (2 745 грн. 42 коп. х 27,6% х 31 днів / 360 х (2);

- за період з 11 лютого 2017 року по 10 березня 2017 року – 118 грн. 73 коп. (2 765 грн. 42 коп. х 27,6% х 28 днів / 360 х (2);

- за період з 11 березня 2017 року по 10 квітня 2017 року – 132 грн. 40 коп. (2 785 грн. 42 коп. х 27,6% х 31 днів / 360 х (2);

- за період з 11 квітня 2017 року по 10 травня 2017 року – 129 грн. 05 коп. (2 805 грн. 42 коп. х 27,6% х 30 днів / 360 х (2);

- за період з 11 травня 2017 року по 10 червня 2017 року – 134 грн. 30 коп. (2 825 грн. 42 коп. х 27,6% х 31 днів / 360 х (2);

- за період з 11 червня 2017 року по 09 серпня 2017 року – 261 грн. 78 коп. (2 845 грн. 42 коп. х 27,6% х 60 днів / 360 х (2);

- за період з 10 серпня 2017 року по 09 вересня 2017 року – 136 грн. 20 коп. (2 865 грн. 42 коп. х 27,6% х 31 днів / 360 х (2);

- за період з 10 вересня 2017 року по 09 жовтня 2017 року – 132 грн. 73 коп. (2 885 грн. 42 коп. х 27,6% х 30 днів / 360 х (2);

- за період з 10 жовтня 2017 року по 09 листопада 2017 року – 138 грн. 10 коп. (2 905 грн. 42 коп. х 27,6% х 31 днів / 360 х (2);

- за період з 10 листопада 2017 року по 31 січня 2018 року – 372 грн. 31 коп. (2 925 грн. 42 коп. х 27,6% х 83 днів / 360 х (2).

Отже, загалом сума нарахованих процентів за період з 10 серпня 2015 року по 31 січня 2018 року має становити 3 727 грн. 36 коп. (95 грн. 90 коп. + 130 грн. 16 коп. + 116 грн. 24 коп. + 113 грн. 41 коп. + 118 грн. 14 коп. + 122 грн. 93 коп. + 112 грн. 30 коп. + 120 грн. 99 коп. + 125 грн. 88 коп. + 122 грн. 89 коп. + 119 грн. 85 коп. + 116 грн. 74 коп. + 125 грн. 75 коп. + 122 грн. 61 коп. + 127 грн. 65 коп. + 124 грн. 45 коп. + 125 грн. 37 коп. + 130 грн. 50 коп. + 118 грн. 73 коп. + 132 грн. 40 коп. + 129 грн. 05 коп. + 134 грн. 30 коп. + 261 грн. 78 коп. + 136 грн. 20 коп. + 132 грн. 73 коп. + 138 грн. 10 коп. + 372 грн. 31 коп.).

З урахуванням процентів, нарахованих за договором до 10 серпня 2015 року, загальний розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 4 394 грн. 58 коп. (667 грн. 22 коп. + 3 727 грн. 36 коп.) Відповідно в цій частині позов підлягає задоволенню частково.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача штрафів за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, що визначено пунктом 2.1.1.7.6 Умов, суд погоджується з тим, що позивач має право на стягнення з відповідача вказаних штрафних санкцій.

Водночас визначений у розрахунку загальний розмір штрафів – 2 225 грн. 78 коп., зважаючи на встановлений в ході судового розгляду розмір заборгованості за кредитним договором, який становить загалом 7 320 грн. 00 коп. (2 925 грн. 42 коп. + 4 394 грн. 58 коп.), суд вважає необґрунтованим і беручи до уваги визначені у пункті 2.1.1.7.6 Умов правила нарахування штрафу приходить до висновку про необхідність стягнення його у розмірі 866 грн. 00 коп. (500 грн. 00 коп. + (7 320 грн. 00 коп. х 5%).

Стосовно вказаної у розрахунку єдиною сумою комісії та пені, нарахованих у загальному розмірі 3 281 грн. 76 коп., якими згідно письмових пояснень представника позивача та досліджених судом доказів є лише пеня, нарахована за порушення строків погашення заборгованості, суд зазначає, що за дане порушення на відповідача покладено цивільно-правову відповідальність у виді штрафів.

За своїм змістом цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те ж саме порушення.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року, винесеній у справі №6-2003цс15 та від 11 жовтня 2017 року, винесеній у справі №6-1374цс17 у зв’язку з чим вони мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

З огляду на вказане вимоги про стягнення з відповідача пені суд вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, загальна сума заборгованості, з урахування тіла кредиту, процентів та штрафів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором, укладеним між ними 29 листопада 2013 року, становить 8 186 грн. 00 коп. (2 925 грн. 42 коп. + 4 394 грн. 58 коп. + 866 грн. 00 коп.). Відповідно суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 392 грн. 58 коп. (8 186 грн. 00 коп. х 1 762 грн. 00 коп. / 36 741 грн. 28 коп.).

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 530, 610, 611, 625, 634, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 76-81, 83, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», (код ЄДРПОУ – 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1д) заборгованість за кредитним договором від 02 липня 2014 року у розмірі 8 186 (вісім тисяч сто вісімдесят шість) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати у розмірі 392 (триста дев’яносто дві) гривні 58 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, який має право подати її до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку залишення ухвалою суду заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Чепурко