Постанова № 73527082, 30.01.2018, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/3311/17

Провадження № 2-а/682/11/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Мацюка Ю.І.,

за участю секретаря Хижавської О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Славута в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0172/40000/17 від 13 листопада 2017 року,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил № 0172/40000/17 від 13 листопада 2017 року, вказуючи про те, що даною постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 80960,94 гривень. В обґрунтування поданого позову зазначає, що оскаржувана постанова є необгрунтованою, та винесена з порушенням чинного законодавства, а викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил такими, що не відповідають дійсності, а розгляд справи є неповним та необ'єктивним.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 митниці ДФС України в судове засідання не з’явися, направив до суду заперечення проти позову.

За даними заперечення слідує, що 17 жовтня 2017 року листом Офісу великих платників податків ДФС від 11 жовтня 2017 року, ОСОБА_2 митниця ДФС отримала акт від 06 вересня 2017 року № н24/1728-10-14-09/НОМЕР_1 про результати документальної планової невиїзної перевірки стану дотримання ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» законодавства України з питань державної митної справи за період з 27 жовтня 2016 року по 06 березня 2017 року. За даними вказаного акту слідує, що ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» порушив законодавство з питань державної митної справи в частині правильної класифікації згідно з УКТЗЕД товару «санітарно-технічні вироби, з фаянсу: арт. L33120000- MODO підвісний унітаз Rimfree…», визначення розміру ввізного мита та визначення бази оподаткування податком на додану вартість за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ: №400040000/2016/004959 від 27 жовтня 2016 року; №400040000/2016/005299 від 15 листопада 2016 року; №400040000/2016/005436 від 21 листопада 2016 року; №400040000/2016/005440 від 21 листопада 2016 року; №400040000/2016/005749 від 05 грудня 2016 року; №400040000/2016/005951 від 12 грудня 2016 року; №400040000/2016/006115 від 19 грудня 2016 року; №400040000/2017/000385 від 03 лютого 2017 року; №UA400020/2017/000899 від 06 березня 2017 року.

Згідно з Актом перевірки задекларований за вищезазначеними деклараціями товар, як «санітарно-технічні вироби, з фаянсу: арт. L33120000- MODO підвісний унітаз Rimfree…» виготовлений з фарфору, тому повинен класифікуватись за кодом УКТЗЕД НОМЕР_2 (повна та пільгова ставка ввізного мита – 10% для країн Євросоюзу в 2016 році -7,5 %, та в 2017 році – 5%) та мати опис товару «Санітарно-технічні вироби, з фарфору: арт. L33120000- MODO підвісний унітаз Rimfree». Так, відповідно до додатку до Акту перевірки податкових зобов’язань, сума зменшення ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» митних платежів по товару «Санітарно-технічні вироби, з фарфору: арт. L33120000 - MODO підвісний унітаз Rimfree» за вищенаведеними митними деклараціями становить 26986,98 гривень, з них: 22489,15 гривень ввізне мито, 4497,83 гривень ПДВ.

Таким чином, позивач, будучи уповноваженою особою на роботу з митницею від ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор», заявила у вищезазначених митних деклараціях неправдиві відомості в частині матеріалу виготовлення товару «МОDO підвісний унітаз Rimfree, арт. L33120000», необхідні для визначення його коду згідно УКТЗЕД, що призвело до зменшення розміру сплати митних платежів на загальну суму 26986,98 гривень, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 485 МК України.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2017 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_2 митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил № 0172/40000/17, згідно якого встановлено порушення ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товару «санітарно-технічні вироби, з фаянсу: арт. L33120000- MODO підвісний унітаз Rimfree…», визначення розміру ввізного мита та визначення бази оподаткування податком на додану вартість за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №400040000/2016/004959 від 27 жовтня 2016 року; №400040000/2016/005299 від 15 листопада 2016 року; №400040000/2016/005436 від 21 листопада 2016 року; №400040000/2016/005440 від 21 листопада 2016 року; №400040000/2016/005749 від 05 грудня 2016 року; №400040000/2016/005951 від 12 грудня 2016 року; №400040000/2016/006115 від 19 грудня 2016 року; №400040000/2017/000385 від 03 лютого 2017 року; №UA400020/2017/000899 від 06 березня 2017 року.

13 листопада 2017 року першим заступником начальника ОСОБА_2 митниці ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил за № 0172/40000/17, згідно якої позивача ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 80960,94 гривень.

Підставою для винесення даної постанови стало те, що позивач, менеджер ЗЕД ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» ОСОБА_1, в період з 27 жовтня 2016 року по 06 березня 2017 року в ході здійснення декларування товарів за електронними митними деклараціямизазначила неправдиві відомості в частині матеріалу виготовлення товару «MODO підвісний унітаз Rimfree, арт. L33120000», необхідні для визначення його коду згідно УКТ ЗЕД, що призвело до зменшення розміру сплати митних платежів на загальну суму 26986,98 гривень, чим вчинила правопорушення передбачене ст.485 Митного кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги.

Таким чином, склад вказаного вище митного правопорушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. В даному випадку конкретна мета, як обов'язкова ознака складу правопорушення - є намір особи неправомірно звільнитись від сплати митних платежів чи зменшити їх розмір.

За змістом положень ч.6 ст.69 МК України у разі порушень декларантом (заявником) правил класифікації товарів під час декларування, адміністративна відповідальність для нього настає виключно у разі встановлення факту подання вказаною особою недостовірних документів, надання ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття класифікаційного рішення.

Зазначена норма МК України узгоджується з положеннями ст. 485 цього ж Кодексу, якою визнається правопорушенням такі дії, які спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Статтею 489 МК України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (ч.1 ст.495 МК України).

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З вивчених у судовому засіданні матеріалів адміністративної справи та наданих сторонами письмових доказів суд приходить до висновку, що позивачем у поданих митних деклараціях до митного поста «Славута» ОСОБА_2 митниці ДФС, у період з 27 жовтня 2016 року по 06 березня 2017 року включно, не було зазначено неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТЗЕД, отже згідно положень ч.5 ст.69, ст.485 МК України дії позивача не містять складу адміністративного правопорушення. Також, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, що дії позивача були направлені на умисне зменшення розміру митних платежів у формі прямого умислу.

Крім того, відсутність у діях позивача прямого умислу на зменшення розміру митних платежів також підтверджується даними копії листа ГеберітІнтернешинл АГ від 16 грудня 2015 року №16122015/ГA, згідно якого товари (санітарно-технічні вироби), які постачаються ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» згідно Контракту № 16122015/UA від 16 грудня 2015 року, виготовлені із санфаянсу.

Окремо слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.485 МК України відповідальність може настати у випадку заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, а не лише по факту невірного визначення цього коду.

Тобто, сама лише помилка у визначенні коду за УКТЗЕД без зазначення неправдивих відомостей, необхідних для визначення цього коду, не може бути безумовним доказом вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Аналогічна позиція щодо кваліфікації дій за ст.485 МК України наведена також у листах Державної митної служби України від 31.03.2009 року №11/1.20/2838-ЕП, від 21.09.2011 року №20/4-11/06037-ЕП, в яких викладені наступні висновки: «часто митницями не враховується, що сам по собі факт зазначення у ВМД невірного коду товару за УКТЗЕТ і коригування розміру нарахованих митних платежів не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил»; «висновок про виявлення факту порушення митних правил повинен робитися виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є вина суб'єкта»; «обставинами, які свідчать про наявність чи відсутність вини правопорушника, є, крім іншого, ступінь складності і однозначності класифікації товару»; «у разі, коли після неодноразових митних оформлень товару із встановленим певним кодом за УКТЗЕД, під час чергового митного оформлення того ж самого товару, виноситься рішення про визначення іншого коду, питання про наявність вини в діях декларанта може розглядатись тільки в залежності від висновків службового розслідування щодо вини посадових осіб митного органу у невірній класифікації товару, допущеній у попередніх або новій ситуаціях».

Крім того, положення ч. 6 ст. 69 МК України чітко передбачає, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Згідно ч.5 ст. 69 МК України передбаченого, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Відповідно до п.3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650, контроль правильності класифікації товарів це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення. Згідно з цим Порядком декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 МК України.

Митні декларації №400040000/2016/004959 від 27 жовтня 2016 року; №400040000/2016/005299 від 15 листопада 2016 року; №400040000/2016/005436 від 21 листопада 2016 року; №400040000/2016/005440 від 21 листопада 2016 року; №400040000/2016/005749 від 05 грудня 2016 року; №400040000/2016/005951 від 12 грудня 2016 року; №400040000/2016/006115 від 19 грудня 2016 року; №400040000/2017/000385 від 03 лютого 2017 року; №UA400020/2017/000899 від 06 березня 2017 року прийняті від декларанта та перевірені митним органом.

Приймаючи вказані митні декларації, митний орган повинен був перевірити правильність заявленого коду товару і в разі виявлення неправильності цього коду відповідно до ч.3 ст. 69 МК України вимагати надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявленого коду товару, поданого до митного оформлення, а також зразки товару та/або техніко-технологічну документацію на нього, або ж згідно з ч.4 ст.69 МК України самостійно класифікувати товар.

Тобто, відповідач не заперечував, що на момент декларування позивачем в інтересах ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» товарів їх кількість та найменування відповідали зазначеним в поданих митному органу товаросупроводжувальних документах. На момент декларування товару, законність наданих позивачем документів, які стали підставою для митного оформлення, не викликала у митниці жодних сумнівів, фактично встановлена автентичність наявного та заявленого товару.

Доказів наявності протиправної мети дій ОСОБА_1 щодо заявлення неправдивих відомостей та неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру митницею ДФС не надано.

Отже, позивач не вчинила жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого статті 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 485, 529, 531 МК України, ст.ст. 5, 9, 242, 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0172/40000/17 від 13 листопада 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мацюк Ю. І.