Ухвала суду № 73526659, 12.04.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3550/18

н/п 1-кс/640/3401/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Міжиріцької А.В.,

слідчого Новицької А.В.,

власників майна ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника власника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП України в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017220470005680 від 22.09.2017р. за ч. 3 ст. 185 КК України,-

встановив:

10 квітня 2018р. до суду надійшло клопотання слідчого Новицької А.В., погоджене із прокурором Максюк О.О., про арешт майна вилученого 30.03.2018р. під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, належне дружині підозрюваного - ОСОБА_1, а також потерпілим: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, СУ ГУНП України в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220470005680 від 22.09.2017р. за ч.3 ст. 185 КК України з обставин вчинення в період з 21.09.2017р. по 11.01.2018р. ОСОБА_8 в співучасті із ОСОБА_9 та ОСОБА_5 чотирьох епізодів крадіжок майна поєднаних з проникненням у житло, чим спричинена значна шкода потерпілим ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Слідчий клопотання підтримала, просила його задовольнити. Пояснила, що на теперішній час впізнання вилученого майна за участю потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 не проведене.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на недоцільність арешту майна для потреб досудового розслідування, належність вилучених прикрас, телевізору особисто ОСОБА_1, а посвідчення «Ветеран праці» батьку ОСОБА_1, який є колишнім працівником МВС.

Власник майна ОСОБА_2 клопотання підтримала та пояснила, що впізнала серед вилученого власні, раніш викрадені речі.

Власники майна ОСОБА_6, ОСОБА_7, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, до судового засідання не з’явилась, причину неявки не сповістили.

Слідчий суддя, вислухавши доводи слідчого, міркування власників майна, представника власника майна, дослідивши документи та матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, витяг з ЄРДР, доходить наступного:

З копій матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання вбачається, що СУ ГУНП України в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220470005680 від 22.09.2017р. за ч.3 ст. 185 КК України з обставин вчинення в період з 21.09.2017р. по 11.01.2018р. ОСОБА_8 в співучасті із ОСОБА_9 та ОСОБА_5 чотирьох епізодів крадіжок майна поєднаних з проникненням у житло, чим спричинена значна шкоди потерпілим ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с.8-10).

30.03.2018р. на підставі ухвал слідчого судді проведений обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого вилучене майно, яке слідчий просить арештувати.

02.04.2018р. - у перший робочий день слідчим подане клопотання про арешт майна, яке ухвалою слідчого судді від 02.04.2018р. повернуте прокурору в порядку ст. 172 КПК України

Вказана вище ухвала одержана процесуальним керівником 06.04.2018р. (а.с.60).

Зважаючи на те, що 07.04.2018р. - 09.04.2018р. – вихідні дня, подачу слідчим клопотання з усунутими недоліками з урахуванням положень ст. 115 КПК України 10.04.2018р. о 1415, строк звернення не пропущений, а тому слідчий суддя розглядає клопотання по суті.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину…Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При тому, ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об’єкти які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Як вбачається матеріалів справи та пояснень слідчого, теперішній час впізнання вилучених при обшуку речей за участю потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 не проведене.

Таким чином, вилучене під час обшуку майно, належне ОСОБА_1 може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, на виконання вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий довела необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України, оскільки вилучене майно є речовими доказами та має значення для забезпечення кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Втім, у відповідності до ч.1 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

З урахуванням змісту витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12017220470005680, у якому відсутні епізоди, стосовні викрадення майна ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 - мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту цього майна клопотання не містить, а тому в цій частині підлягає поверненню прокурору для усунення визначених недоліків у строк 72 години.

Заперечення ОСОБА_1 підлягають оцінці в ході досудового розслідування шляхом аналізу усіх здобутих доказів в їх сукупності, а відтак вищевикладеного висновку не змінюють.

Керуючись ст. ст. 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучене 30.03.2018р. під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 майно, належне:

ОСОБА_1: кільце з металу жовтого кольору з вісьмома каменями білого кольору; кільце з металу жовтого кольору з прозорим каменем по центру та з десятьма каменями (по 5 заправа та зліва) білого кольору; кільце з металу жовтого кольору, кінці якого перехрещуються між собою, один з яких вкритий каменями білого кольору, а інший роздвоюється; обручку з металу жовтого кольору прямокутної форми; дві сережки з металу жовтого кольору, з застібкою, довжиною 45 см.

Клопотання слідчого СУ ГУНП України в Харківській області ОСОБА_4 в частині арешту майна ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Зберігання арештованого майна здійснювати в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012р. «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині задоволення клопотання може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її оголошення, а особами, відсутніми при проголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: Н.В. Єфіменко