Вирок № 73526514, 20.04.2018, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/576/18

Провадження № 1-кп/615/80/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2018 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання - Партоли О.Є.,

прокурора - Пелешенко А.С.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області матеріали кримінального провадження № 12017220240000530 від 27.12.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Валківського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт з Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, затверджений начальником Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3, разом з угодою про примирення від 18 квітня 2018 року, укладеною між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2.

Відповідно до обвинувального акту, 23.12.2017 року, близько 22-00 год., ОСОБА_2 знаходився в приміщені кафе «Вєтєрок» за адресою: Харківська область, м. Валки, пр. Героїв Чорнобиля, 4, перебуваючи в приміщені кафе, побачивши залишене потерпілим ОСОБА_1 зимове пальто, яке лежало на стільці за столом, в кармані якого знаходився мобільний телефон марки «Meizu M3E 3\32GB Dual Sim Gray», після цього у ОСОБА_2 виник умисел, направлений на його викрадення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що власник мобільного телефону ОСОБА_1 відсутній та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, здійснив крадіжку мобільного телефону «Meizu M3E 3\32GB Dual Sim Gray» з кишені зимового пальта ОСОБА_1.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 718 від 06.03.2018 року вартість мобільного телефону «Meizu M3E 3\32GB Dual Sim Gray» складає 3465,37 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальних збитків, згідно висновку експерта № 718 від 06.03.2018 року, на суму 3465,37 грн.

В подальшому ОСОБА_2 з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

За таких обставин, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Під час досудового розслідування 18 квітня 2018 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 укладено угоду про примирення.

Відповідно до угоди, підозрюваний ОСОБА_2 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Потерпілий ОСОБА_1 та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин та визначили покарання, яке повинен понести ОСОБА_2, у виді 100 годин громадських робіт. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю, просив затвердити угоду про примирення та зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення.

Потерпілий ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення та зазначив, що він розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.

Прокурор Пелешенко А.С. зазначила, що відсутні підстави для відмови у затвердженні угоди про примирення та не заперечувала щодо її затвердження.

Враховуючи, що потерпілий ОСОБА_1 та підозрюваний ОСОБА_2 досягли угоди про примирення, підписали її та ОСОБА_2 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - злочину за викладених вище обставин, між ним та потерпілим досягнута домовленість про призначення ОСОБА_2 покарання, суд розглядає справу відповідно до положень ст. 473, ч. 5 ст. 474 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, яка відповідно до положень ст. 469 КПК України може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений, беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному злочині, цілком розуміє права, визначені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпілий ОСОБА_1 розуміє наслідки затвердження угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Судом встановлено, що укладена між сторонами угода про примирення та вид покарання ОСОБА_2 у виді 100 (сто) годин громадських робіт відповідає нормам КПК України та КК України, не суперечить інтересам суспільства, визначено з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутністю обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, даних про його особу: не одружений, не працевлаштований, тяжких (хронічних) захворювань чи інвалідності не має, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної 18.04.2018 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами виду та розміру покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Понесені процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи № 718 від 06.03.2018 року у сумі 715 (сімсот п’ятнадцять) грн. 00 коп., відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 314, 369-371, 373, 374, 468, 469, 473, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 18 квітня 2018 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Після набрання вироком законної сили, речові докази - мобільний телефон «Meizu M3E 3\32GB Dual Sim Gray», що передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_1 - вважати повернутим за належністю.

Стягнути з ОСОБА_2, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 718 від 06.03.2018 року в сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 00 коп. на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_4