Вирок № 73525854, 17.04.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4002/18

Провадження № 1-кп/638/849/18

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

колегії суддів: головуючого судді – Подус Г.С.,

суддів - Грищенко І.О., Лазюка С.В.,

за участю секретаря – Коваленко О.В.,

прокурора – Рабцун М.О.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харків обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12018220480000519 від 04.02.2018 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає: Донецька область, м. Бахмут, вул. Шевченко, 63, раніше судимого: 06.06.2003 року Апеляційним судом Донецької області за ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 152, п.9 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 185, 70, 71 КК України до 15 років позбавлення волі із конфіскацію майна, звільнений з 24.06.2017 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187, п.п.: 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2018 року, приблизно о 21:00 годин, ОСОБА_2, прийшов до АДРЕСА_1, в якій мешкала раніше знайома йому ОСОБА_3, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_3 Реалізуючи свій злочинний умисел, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення розбою, переслідуючи корисливий мотив, маючи прямий умисел направлений на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном та будучи усвідомленим про те, що в квартирі у ОСОБА_3 може перебувати значна сума грошових коштів, почав вимагати у останньої передати йому всі наявні у неї грошові кошти, на що остання відмовилась. У зв’язку з цим, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 зв’язав хомутом із полімерного матеріалу руки ОСОБА_3 та продовжив вимагати у неї всі наявні грошові кошти, на що остання знов відмовилась.

Після чого ОСОБА_2, діючи умисно з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій здійснив напад на гр. ОСОБА_3, та заволодів належними останній грошовими коштами у розмірі 5600 російських рублів і 560 гривень, які знаходились у квартирі останньої. Під час вчинення розбійного нападу ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 387-Дм/18 від 30.02.2018 року, у вигляді синця на верхній повіці лівого ока, садна на верхній губі ліворуч, розриву слизової оболонки нижньої губи ліворуч, синців на тильній поверхні правої кисті, на зовнішній поверхні лівого передпліччя та на тильній поверхні лівої кисті. Згідно висновку, садна та синці носять ознаки легких тілесних пошкоджень; розрив слизової оболонки нижньої губи носить ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Після чого ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, обернувши майно ОСОБА_3 на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши своїми злочинними діями майнову шкоду ОСОБА_4 на загальну суму 1690 гривень.

Крім того, 04.02.2018, приблизно о 03:00 годин, ОСОБА_2, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення умисного вбивства перебував у приміщенні АДРЕСА_2, де у останнього виник умисел направлений на позбавлення життя гр. ОСОБА_3 з корисливих мотивів.

Перебуваючи у приміщенні вказаної квартири, ОСОБА_2, маючи умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_3, почав вимагати у неї передати йому усі наявні у неї грошові кошти, на що остання відмовилась. У зв’язку з цим у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, спрямований на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_5 Після чергової відмови ОСОБА_3 на передачу йому всіх наявних у неї грошових коштів, у ОСОБА_2М, раптово виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3

З метою реалізації своїх злочинних дій спрямованих на протиправне заподіяним смерті іншій людині, ОСОБА_2, взяв у руки пояс синього кольору із тканини, який знаходився у приміщенні квартири та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді смерті ОСОБА_3, свідомо допускаючи та бажаючи їх настання, накинув на шию останньої пояс та почав здавлювати дихальні шляхи шиї ОСОБА_3, в результаті чого, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 387-Дм/18 від 30.02.2018, настала смерть ОСОБА_3 (а саме, внаслідок механічної асфіксії від здавлення шиї петлею. Після чого, ОСОБА_2 заволодів грошовими коштами, що належать ОСОБА_3 на загальну суму 1690 гривень, та зник з місця скоєння злочину з вказаним майном.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п.: 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України визнав та суду пояснив, що він працював збірником меблів у ПП ОСОБА_6, робив заміри та встановлював меблі. З потерпілою ОСОБА_3 познайомився в середині вересня 2017 року, коли вона принесла замовлення на ящики для перевезення речей, їй було близько 70 років. Замовлення потерпілої ОСОБА_2 разом з напарником доставляли за її місцем проживання. ОСОБА_2 мав намір переїхати до м. Харків та шукав квартиру. В листопаді 2017 року ОСОБА_3 робила ще одне замовлення, тоді ОСОБА_2 дізнався, що потерпіла продає однокімнатну квартиру та збирається їхати в Росію на постійне місце проживання. В січні 2018 року ОСОБА_2 приїхав до ОСОБА_3 щоб дізнатись чи продала вона квартиру. Потерпіла сказала, що продала квартиру за 18000 доларів США. ОСОБА_3 також хотіла продати свою трикімнатну квартиру, яку ОСОБА_2 хотів купити. Потерпіла звела обвинуваченого з рієлтором, який повідомив ОСОБА_2 які саме потрібні документи для купівлі цієї квартири, після чого він поїхав до м. Бахмут. 03.02.2018 року приблизно о 21.00 год. ОСОБА_2 приїхав за адресою: АДРЕСА_3, де проживала ОСОБА_3 щоб повідомити її, що не зможе купити її квартиру, оскільки не зміг оформити кредит. ОСОБА_2 сказав, що не купив білет до м. Артемівськ та попросився переночувати. Потерпіла повідомила, що гроші від продажу однокімнатної квартири вона не змогла перевести в Росію, тоді у ОСОБА_2 виник умисел на заволодіння грошима. ОСОБА_2 та потерпіла сиділи розмовляли та пили чай, після чого ОСОБА_3 сказала, що втомилась і пішла в спальню. ОСОБА_2 сказав їй, що йому потрібні гроші і щоб потерпіла віддала їх. ОСОБА_3 сказала, що грошей в неї немає, оскільки вона їх поклала в банк. ОСОБА_2 їй не повірив та почав шукати гроші в шафах. Знайшов в шафі білі хомути та надів потерпілій на руки, щоб вона не пручалась. В шафі ОСОБА_2М знайшов документи на підтвердження того, що гроші дійсно знаходяться в банку. Обвинувачений взяв пояс і стиснув його на шиї ОСОБА_3, після чого вона почала хрипіти, з рота в неї пішла кров, більше до тями вона не приходила. З квартири потерпілої ОСОБА_2 пішов у п’ятій годині ранку з собою забрав ноутбук, телефон та грошові кошти в розмірі 5600,00 російських рублів та 560,00 грн., якими розпорядився на свій розсуд.

Представник потерпілого та потерпілий в судове засідання не з’явились. Представник потерпілого до суду надала заяву про розгляд справи без її участі. Не заперечувала проти скороченого розгляду справи.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюється. При цьому судом з"ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом також роз"яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Крім того, обвинуваченому судом роз"яснено, поряд з процесуальними правами обвинуваченого, і його право, відповідно до ч. 3 ст. 31, 384 КПК України, на суд присяжних.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за п.п.: 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки він вчинив:

- умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство;

- розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, поєднане із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

Судом досліджувалася особа обвинуваченого і встановлено, що ОСОБА_2 на психоневрологічному обліку не перебуває, не одружений, раніше судимий, неофіційно працював збірником меблів у ПП ОСОБА_6

Відповідно до вимог статей 65-67 КК України якими встановлюються загальні засади призначення покарання, призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його відповідальність.

До обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд відносить вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Окрім того, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину, так як відповідно до вироку Апеляційного суду Донецької області від 06.06.2003 року ОСОБА_2 засуджений за ч. 1 ст. 152 КК України і 24.06.2017 року був звільнений з виправної колонії по відбуттю строку покарання, тобто ОСОБА_2 має судимість за скоєння умисного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, яка не знята та не погашена, у зв"язку з чим, з урахуванням вчинених ним нових злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п.: 6, 9 ст. 115 КК України, у даному випадку має місце загальний рецидив злочинів.

Санкція ч. 2 ст. 115 КК є альтернативною, передбачає окрім позбавлення волі на певний строк і найсуворіший вид покарання – довічне позбавлення волі, а тому суд вважає необхідним навести мотиви призначення такого покарання, яке буде необхідним, достатнім та справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2

Відповідно до ст. 64 КК України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

З урахуванням обставин і характеру скоєного кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше судимий, зважаючи на щире каяття обвинуваченого, беручи до уваги наявність обставин, що обтяжують та наявність пом’якшуючих обставин, зважаючи на те, що довічне позбавлення волі є найсуворішим видом покарання передбаченим кримінальним законодавством України, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого без застосування покарання у вигляді довічного позбавлення волі, оскільки вбачається, що обвинувачений усвідомив тяжкість скоєного, щиро розкаявся у вчиненому злочині та активно сприяв його розкриттю. Суд не вбачає в матеріалах кримінального провадження обставин, за яких ступінь суспільної небезпечності особи обвинуваченого і вчиненого ним злочину підвищувалися б таким чином, щоб однозначно вказували на необхідність застосування найсуворішого виду покарання та позбавляли суд можливості призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на певний строк. На підставі зазначеного, суд вважає за необхідне, застосувати до обвинуваченого покарання у вигляді максимального строку позбавлення волі на певний строк, із застосуванням додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, враховуючи корисливий мотив злочину.

Обвинуваченому ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Після продовження строків, строк тримання під вартою ОСОБА_2 закінчується 03.06.2018 року. Підстав для скасування, зміни запобіжного заходу не вбачається.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370-374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених п.п.: 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, ч.4 ст.187 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.4 ст.187 КК України, у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна,

- за п.п.: 6, 13 ч.2 ст.115 КК України, у вигляді 15 (п’ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 15 (п’ятнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді тримання під вартою та тримати його в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№ 27)».

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 06.02.2018 року, тобто з моменту затримання.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на проведення дактилоскопічної експертизи № 396 від 13.03.2018 року в кримінальному провадженні № 12018220480000519 на користь держави в сумі 2431 (дві тисячі чотириста тридцять одна) грн. 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на проведення біологічної експертизи № 81 від 28.02.2018 року в кримінальному провадженні № 12018220480000519 на користь держави в сумі 12980 (дванадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят) грн. 91 коп.

Речові докази по справі:

- светр зеленого кольору та брюки коричневого кольору, які належить підозрюваному ОСОБА_2 - знищити;

- папку прозору жовтого кольору, в якій знаходиться блокнот різнокольоровий на кнопці, паспорт громадянина України серії ММ № 297272, на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 18.11.1999 р., довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру № НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_3 – на 1 аркуші, пенсійне посвідчення № 156015/174 на ім’я ОСОБА_3, картку банку АТ «Ощадбанк» № 5167490164484462, виданої на ім’я «HALYNA PUKHAREVA», паспорт для виїзду за кордон на ім’я ОСОБА_3 номер ЕЕ 798625, довідку з місця проживання про склад сім’ї на 1 аркуші № 1531, свідоцтво про право власності на житло № 1-99-182-534 на 1 аркуші, свідоцтво про право на спадщину за законом на 2 аркушах № ВАЕ 325269, технічний паспорт на квартиру № 48 буд. № 67 на 2 аркушах, технічний паспорт на квартиру № 48 буд. № 67 на 2 аркушах, заяву-договір на картку банку АТ «Ощадбанк» на ім’я ОСОБА_3, квитанція № 76762296 для здійснення касової операції від 30.10.2017, на 1 аркуші, квитанція № 76356259 для здійснення касової операції від 27.10.2017, квитанцію № 76356341 для здійснення касової операції від 27.10.2017, кожна на 1 аркуші, платіжне доручення в іноземній валюті № 85469843 на 1 аркуші, платіжне доручення в іноземній валюті № 76762690 на 1 аркуші, договір «Зберігального рахунку» код 012111063/5 від 08.11.2017, переклад паспорту на ім’я ОСОБА_3 на 2 аркушах, реквізити банку для рублевих перекладів на 1 аркуші, договір № 2620/26/998949 про відкриття Вкладного Рахунку від 30.10.2017 на 1 аркуші, 4 рукописні аркуша паперу з особистими записами, свідоцтво про одруження між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 № 0509087, свідоцтво про народження ОСОБА_8 А № 2803526, свідоцтво про смерть № ВЛ 327045 на 1 аркуші, копію свідоцтва про народження ОСОБА_8 на 1 аркуші - залишити представнику потерпілого, адвокату ОСОБА_9

Накладений арешт на вилучене в ході проведення огляду місця події від 04.02.2018 майно, а саме пульт від телевізора «Panasonic» з кімнати №1 (зала), упакований в паперовий конверт, 7 (сім) відрізків липкої стрічки зі слідами пальців рук, упаковані в паперовий конверт, махровий пояс халату з кімнати №2 (спальна кімната) виявлений на шиї трупу ОСОБА_3, упакований в картонну коробку, змиви з правої та лівої руки трупу ОСОБА_3 з кімнати №2, запаковані в паперовий конверт, змиви з шиї трупу ОСОБА_3 з кімнати №2, упаковані в паперовий конверт, коробка з мобільного телефону «Nokia 113» RM-871 IMEI 359963054724162 Black, з кімнати №3 (дитяча кімната), гаманець, упакований в паперовий конверт, з кімнати № 2, капці, запаковані в паперовий конверт, з кімнати № 2, замок від двері тамбуру де знаходиться квартира № 248, упакований в експертний пакет № 2313355, циліндровий механізм замку від квартири № 248 з 1 магнітним ключем та 4 металевими ключами, упакований в експертний пакет № 2313356, рушник з кімнати № 2 зі слідами речовини бурого кольору, упакований в картонну коробку, переноска з кімнати №2, упакована в картонну коробку, наволочка зі слідами речовини бурого кольору з кімнати №2, упакована в картонну коробку, простирадло зі слідами речовини бурого кольору з кімнати №2, упаковане в картонну коробку, ковдра червоного кольору, запакована в паперовий пакет, з кімнати №2, сумка чорна жіноча, запакована в паперовий пакет, з кімнати №2, гаманець коричневий, запакований в паперовий конверт, з кімнати №2, ключі металеві, запаковані в паперовий конверт, з кімнати №2 скасувати, вказане майно знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим під вартою у тоже й строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий Г.С. Подус

Судді І.О. Грищенко

ОСОБА_10