Рішення № 73525596, 18.04.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18441/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 року Рівненський міський суд

в особі судді – Ковальова І.М.

при секретарі – Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського об’єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд з позовом до Рівненського об’єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії звернулась ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять суд їх задоволити та визнати протиправними та скасувати рішення Рівненського об’єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області від 27 жовтня 2017 року №13/06-30 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу державної служби роботи на посадах в органах державної податкової служби (державної фіскальної служби України) та у призначенні з 18 жовтня 2017 року пенсії державного службовця за вислугу років на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Зобов’язати Рівненське об’єднане управління пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи на посадах економіста Ровенського облплану (період часу з 23 січня 1984 року по 17 серпня 1987 року), державного податкового інспектора, старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора, заступника начальника відділу державної податкової інспекції м.Рівне (період часу з 23 травня 1994 року по 13 лютого 1998 року), старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора, старшого державного податкового ревізора-інспектора, головного державного податкового ревізора-інспектора, головного державного ревізора-інспектора, заступника начальника управління – начальника відділу головного управління ДФС у Рівненській області (період часу з 16 лютого 1998 року по 29 грудня 2014 року) та призначити ОСОБА_1 з 18 жовтня 2017 року пенсію державного службовця за вислугу років на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник відповідача заявлені позовні вимоги позивача не визнала та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2017 року позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою про призначення/перерахунок пенсії, зокрема зверталась з проханням перевести її з одного виду пенсії на інший – на пенсію за віком, як державного службовця. До вказаної заяви позивачем було долучено ряд документів, які підтверджують наявність права на пенсію за віком як державного службовця, зокрема: копію трудової книжки з якої вбачається наявність у позивача стажу державної служби тривалістю 24 роки 1 місяць 27 днів та складається з наступної трудової діяльності: з 23 січня 1984 року по 17 серпня 1987 року – економіст Ровенського облплану; з 23 травня 1994 року по 13 лютого 1998 року – посади державного податкового інспектора, старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора, заступника начальника відділу державної податкової інспекції м.Рівне; з 16 лютого 1998 року по 29 грудня 2014 року – посади старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора, старшого державного податкового ревізора-інспектора, головного державного податкового ревізора-інспектора, головного державного ревізора-інспектора, заступника начальника управління – начальника відділу головного управління ДФС у Рівненській області; копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; оригінал довідки ГУ ДФС у Рівненській області вих.. №6002/10/17-00-117 від 17 жовтня 2017 року про наявність у позивача стажу державної служби в органах виконавчої влади згідно Постанов КМУ від 03 травня 1994 року №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» та від 25 березня 2016 року №229 «Про затвердження порядку обчислення стажу державної служби» станом на 29 грудня 2014 року, який складає 24 роки 01 місяць 27 днів; оригінал довідки ГУ ДФС у Рівненській області вих.. №6086/10/17-00-04-117 від 18 жовтня 2017 року, яка підтверджує ті обставини, що посада заступника начальника управління – начальника відділу з якої позивач була звільнена у зв»язку з виходом на пенсію прирівнюється до 6 групи оплати праці, при цьому, на дату звільнення у позивача був одинадцятий ранг державного службовця. Крім того, на дату звільнення позивачу було присвоєно спеціальне звання відповідно до постанови КМУ від 23 жовтня 2013 року №839 «Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів» - радника податкової та митної справи третього рангу; оригінал довідки ГУ ДФС у Рівненській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) вих. №149/17-00-05-35 від 18 жовтня 2017 року з якої зокрема вбачається, що на посаді заступника начальника управління – начальника відділу ГУ ДФС у Рівненській області позивач отримувала надбавку за спеціальне звання (радника податкової та митної служби ІІІ рангу) та надбавку за вислугу років в розмірі 50% за стаж державної служби 24 роки. При цьому, як пояснила в судовому засіданні позивач, дана довідка була їй видана для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Тобто, позивачем було подано всі необхідні документи, які передбачають підстави для переведення її на пенсію за віком, як державного службовця, який має стаж державної служби тривалістю 24 роки 1 місяць 27 днів.

За наслідками розгляду звернення позивача, відповідачем 27 жовтня 2017 року за №13/06-30 було прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1

Як вбачається з даного рішення «Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень закону України «Про державну службу» №889-УІІІ від 10 грудня 2015 року (далі – ОСОБА_2 №889) визначено право державних службовців за умов на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі –ОСОБА_2 №3723).

На призначення пенсії згідно статті 37 Закону №3723, зокрема, мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889 (1 травня 2016 року) мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України №3723 та актами Кабінету Міністрів України.

До 1 травня 2016 року посади державних службовців були віднесені до відповідних категорій посад статтею 25 Закону №3723. У вказаній статті були перелічені посади, які відносилися до відповідної категорії посад державних службовців, та зазначено, що до кожної категорії посад належать також й прирівняні до них посади. ОСОБА_2 набрав чинності 28 грудня 1993 року. Відповідно із зазначеної дати були віднесені посади державних службовців до відповідних категорій.

Віднесення наявних посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідних категорій нових посад державних службовців проводилося КМУ за погодженням з відповідним державним органом, тобто шляхом видання відповідного акта КМУ.

Розпорядженням КМУ від 12 вересня 1997 року №503-р «Про внесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців посади працівників державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, які не мали спеціальних звань.

Додатком 24 до постанови КМУ від 14 серпня 2013 року №703 «Про віднесення деяких посад працівників органів державної влади, інших державних органів, установ до відповідних категорій посад державних службовців та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова №703), яка набрала чинність 3 жовтня 2013 року, були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців посади працівників апарат міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.

Разом з тим, Законом України від 04 липня 2013 року №404-УІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв»язку з проведенням адміністративної реформи» який набрав чинності 11 серпня 2013 року, доповнено Податковий кодекс України новим розділом «Посадові особи контролюючих органів та їх правовий і соціальний захист», відповідно до якого посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Пунктом 41.1. статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики х адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з порушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Отже посади працівників органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання. Не були внесені до відповідних категорій посад державних службовців, однак враховуючи положення статті 342 Податкового кодексу України та статті 25 Закону №3723, зазначені посади можна прирівняти до відповідних категорій посад державних службовців з 11 серпня 2013 року застосувавши співвідношення з посадами, передбаченими статтею 25 Закону №3723 та додатком 24 до Постанови №703 згідно з роз’ясненням Національного агентства України з питань державної служби.

Згідно з наданими заявницею документами її стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01 травня 2016 року становить 1 рік 4 місяці 19 днів.

Враховуючи викладене, немає підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за нормами Закону №889 за заявою від 18 жовтня 2017 року.».

Суд вважає дану відмову протиправною та такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

01 травня 2916 року набрав чинності ОСОБА_2 України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-УІІ та відповідно до ч.2 Прикінцевих та перехідних положень визнано такими, що втратили чинність, зокрема: ОСОБА_2 України «Про державну службу», крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 та 12 цього розділу.

Пунктом 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УІІ передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - Закону).

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УІІ встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менше, як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами КМУ, мають право на призначення пенсії відповідно до статі 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УІІ визначено перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається КМУ.

З пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень закону №889-УІІ вбачається, що для осіб, які на день набрання чинності цим законом мають не менше, як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами КМУ, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, спеціальним Законом визначено те, що певна категорія осіб зберігає за собою право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», а зокрема до таких віднесено осіб, які на день набрання чинності законом (01 травня 2016 року): займають посади державної служби та мають не менше, як 10 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону та актами КМУ; не займають посади державної служби, однак мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби визначених ст.25 Закону та актами КМУ.

Як вбачається з вищевикладеного, позивач станом на день набрання чинності законом, мала 24 роки 1 місяць 27 днів державної служби, а тому відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень закону №889-УІІІ за нею зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а отже, відповідач під час прийняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача, був зобов’язаний застосувати вищевказану норму Закону та призначити позивачу пенсію відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».

Постановою КМУ від 14 вересня 2016 року №622 затверджено Порядок (далі – Порядок №622) призначення пенсії деяким категоріям осіб, яким визначено умови пенсійного забезпечення державних службовців відповідно до п.10 та 12 Прикінцевих положень Закону №889 –УІІІ. Вказана постанова застосовується починаючи з 1 травня 2016 року.

Право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-УІІІ «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, серед іншого мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Як вбачається з вищевикладеного, позивач 24 роки 1 місяць 27 днів обіймала посади державного службовця і ці факти підтверджуються належними доказами (довідками, виданими ГУ ДФС у Рівненській області та записами у трудовій книжці позивача) зміст яких не може бути заперечений відповідачем, оскільки він не наділений такими повноваженнями.

Тобто позивач більше двадцяти років працювала на посадах. Які підпадають під п.1 Порядку виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, затвердженим постановою КМУ №1013 від 12 вересня 1997 року, яким визначено, що до стажу роботи, який дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається час роботи в органах податкової служби та на посадах і в органах, визначених Порядком обчислення стажу державно служби, затвердженим постановою КМУ «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 03 травня 1994 року №283 зі змінами.

Вказаний нормативно-правовий акт діяв в період з 12 вересня 1997 року по 10 квітня 2015 року, тобто у період, коли позивач обіймала відповідні посади в органах державної податкової служби та тоді, коли звільнялась у зв»язку з виходом на пенсію, а отже відповідач не мов жодних підстав для незастосування до позивака вказаного нормативно-правового акту.

При визначенні можливості зарахування конкретного періоду роботи до стажу державної служби слід врахувати те, що відповідно до ч.3 стю25 Закону №3723-ХІІ віднесення існуючих посад державних службовців не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться КМУ за погодженням з відповідним державним органом, при цьому абз.2 та 3 п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, затверджений постановою КМУ від 03 травня 1994 року №283 (діючого до набрання Законом №889-УІІІ законної сили) передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби, а також на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Відповідно до ч.15 ст.37 Закону №3723-ХІІ період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Відповідно до п.342.4. ст.342 ПК України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Абзацами 1,2 п.344.1 ст.344 ПК України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання, затверджуються КМУ.

Відповідно до положень додатку 6 до постанови КМУ від 25 липня 2012 року №680 «Питання присвоєння рангів державним службовцям та визначення співвідношень між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (в редакції постанови КМУ від 02 жовтня 2013 року №721), яка була чинною на момент звільнення позивача з податкової інспекції, спеціальне звання «радника податкової та митної служби ІІІ рангу» відповідає 6 рангу державного службовця.

Вищенаведені норми права підтверджують, що законом посадові особи контролюючих органів, в даному випадку податкового органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

Тобто пенсійне забезпечення позивача повинно здійснюватися відповідно до Закону України «Про державну службу».

Правильність застосування вищевказаних норм права підтверджується і правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 жовтня 2013 року по справі №21-340а13 у якій колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже перебувають на державній службі та є державними службовцями. Крім того зроблено висновок, що таким особам період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 08 жовтня 2013 року №21-275а13, постанові від 22 жовтня 2013 року по справі №21-340а13 та ін.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт що містить відповідну норму права.

З викладеного вбачається, що відповідач був зобов’язаний застосувати ст.37 Закону №3723-ХІІ саме так, як це застосовує Верховний Суд України.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями – у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не рідше дати виникнення права в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями – заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до параграфу 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини право доступу до суду передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи.

Відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Як встановлено в судовому засіданні позивач звернувся до відповідача з заявою та усіма необхідними документами 18 жовтня 2017 року, тому нарахування пенсії має бути зроблено з першого числа наступного місяця – 01 листопада 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею

78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що представник відповідача не довів в судовому засіданні правомірність свого рішення, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненського об’єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії – задоволити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненського об’єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області від 27 жовтня 2017 року №13/06-30 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу державної служби роботи на посадах в органах державної податкової служби (державної фіскальної служби України) та у призначенні з 18 жовтня 2017 року пенсії державного службовця за вислугу років на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Зобов’язати Рівненське об’єднане управління пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи на посадах економіста Ровенського облплану (період часу з 23 січня 1984 року по 17 серпня 1987 року), державного податкового інспектора, старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора, заступника начальника відділу державної податкової інспекції м.Рівне (період часу з 23 травня 1994 року по 13 лютого 1998 року), старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора, старшого державного податкового ревізора-інспектора, головного державного податкового ревізора-інспектора, головного державного ревізора-інспектора, заступника начальника управління – начальника відділу головного управління ДФС у Рівненській області (період часу з 16 лютого 1998 року по 29 грудня 2014 року) та призначити ОСОБА_1 з 01 листопада 2017 року пенсію державного службовця за вислугу років на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Стягнути з Рівненського об’єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 1280,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя :