Рішення № 73525169, 16.04.2018, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/203/18

Номер провадження 2/556/150/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2018 року. смт.Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Закревського Л.В.

при секретарі Басик Г.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до Полицької сільської ради Володимирецького району про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

В суд звернулася ОСОБА_1 до Полицької сільської ради Володимирецького району з позовом про визнання права власності на земельну ділянку загальною площею 5,06 га, для ведення особистого селянського господарства на території Полицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 18.01.2010 року померла мати позивачки ОСОБА_2. За життя остання заповіту не склала. Після смерті спадкодавиці відкрилась спадщина, що складається із земельної ділянки загальною площею 5,06 га для ведення особистого селянського господарства на території Полицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області. Як спадкоємець І черги за законом, позивачка в установленому законом порядку прийняла спадщину, оскільки звернулась до Володимирецької районної державної нотаріальної контор із заявою про прийняття спадщину у додатковий строк, встановлений рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 08.09.2017 року.

Оформити спадкові права на земельні ділянки через нотаріальну контору ОСОБА_1 не має можливості, оскільки оригінал правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку втрачений. Відповідно нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Тому позивачка змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, але надала суду заяву в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Представник Полицької сільської ради Володимирецького району у судове засідання не з’явився, надіслав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнають.

Суд, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.

18.01.2010 року померла ОСОБА_2 що стверджується свідоцтвом про смерть останньої, серія 1-ГЮ №091409, яке видане Полицькою сільською радою Володимирецького району Рівненської області, 19.01.2010 року.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв’язку з його смертю.

Як вбачається зі змісту ст. 177, 178 ЦК України, об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи.

З письмових доказів, зокрема копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №332628 підтверджується, що вказана земельна ділянка належала спадкодавиці ОСОБА_2,

Згідно постанови про Володимирецької державної районної нотаріальної контори відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 10.02.2018 року, №248/01-16, вбачається, що оформити спадкові права на земельну ділянку через нотаріальну контору ОСОБА_1 не має можливості, оскільки оригінал правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку втрачений.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.4ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ч.1 п.11ст.346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.

Згідност.1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 7 від 14 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладання договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Враховуючи, що щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв’язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Оскільки покійна ОСОБА_2 за свого життя мала на праві власності вищевказану земельну ділянку, але не залишила заповіт, позивачка ОСОБА_1 являється спадкоємцем по закону першої черги, проте відсутність оригіналу правовстановлюючого документу вказаної земельної ділянки унеможливлює її оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі, суд вважає позовні вимоги позивачки обґрунтованими та знаходить підстави визнати, що ОСОБА_1, відповідно до ст.ст.1217,1268 ЦК України, набула право власності на вказану спадкову земельну ділянку, так як є суб’єктом набуття права власності на земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 1ст. 1269 ЦК України.

У відповідності до ч.5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до прийняття даного Закону, визнаються державою.

Питання про повернення сплаченого при подачі позовної заяви судового збору позивачка не ставить.

Керуючись наведеним, ст.ст. 2, 3, 81, 89,263, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), право власності, в порядку спадкування за законом, на земельної ділянки загальною площею 5,06 га для ведення особистого селянського господарства на території Полицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області, після смерті – ОСОБА_2 померлої 18.01.2010 року.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.15.5) розділ XIII Перехідних положень, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Л.В. Закревський