Постанова № 73524577, 19.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 р. Справа № 820/4287/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калитки О. М. , П’янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд-БС" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 (суддя Білова О.В., 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, повний текст складено 13.12.17) по справі № 820/4287/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд-БС"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробуд-БС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд: скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2017 № НОМЕР_1 та від 19.06.2017 № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки та винесені податкові повідомлення-рішення від 19.06.2017 № НОМЕР_1 та від 19.06.2017 № НОМЕР_2. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, посилаючись на те, що, на його думку, допущена позивачем зміна найменування цементу марки ШПЦ ІІІ/А-400 під час його фасування на марку ПЦ ІІ/Б-Ш-400 при реалізації однорідних товарів, які згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 віднесено до однієї й тієї товарної позиції, ніяким чином не впливає на оподаткування результатів господарських операцій ТОВ «Добробуд-БС» як платника податків, хоча й може містити ознаки правопорушення в інших ніж податкові правовідносинах та мати інші наслідки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.17 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Добробуд-БС" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень – відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Добробуд-БС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2014 по 31.12.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт перевірки № 4153/20-40-14-01-18/38156596 від 21.06.2017(а.с.9-15).

В акті перевірки № 4153/20-40-14-01-18/38156596 від 21.06.2017 податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:

- п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та невірного визначення фінансового результату - встановлено заниження податку на прибуток у сумі 1057464 грн, у тому числі за 2015 рік у сумі 565069 грн., за 2016 рік у сумі 492395 грн.;

- п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України - встановлено заниження ПДВ у сумі 534642 грн, у тому числі за грудень 2015 р. у сумі 286765 грн та за грудень 2016 р. у сумі 247877 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 4153/20-40-14-01-18/38156596 від 21.06.2017 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001321401 від 19.06.2017, яким позивачу збільшено суму податку на додану вартість у розмірі 668302,50 грн, в т.ч. за податковими зобов’язаннями – у розмірі 534642,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями – у розмірі 133660,5 грн (а.с.111);

- №0001311401 від 19.06.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1180562,75 грн, з яких: 1057464 грн. – за податковими зобов’язаннями, 123098,75 грн – штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.110).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19.06.2017 № НОМЕР_1 та від 19.06.2017 № НОМЕР_2 Головне управління ДФС у Харківській області діяло правомірно, обґрунтовано та у відповідності до норм діючого законодавства України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755 – VI (далі – ПК України, в редакцій чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Враховуючи вищенаведені обставини, підприємством ТОВ «Добробут -БС» в порушення п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ завищено витрати підприємства визначені за даними бухгалтерського обліку на суму 1568050,87 у 2015 р. та 1364442,39грн. у 2016 р. грн, внаслідок чого занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток на суму 2932493 грн.

Відповідно до п.п. е) п.п.201.1 п. ст.201 ПК України, в редакції, чинній з 01.01.2015, платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, як зокрема, е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Так, п.п. 1, 3 п. 47 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, Верховною Радою України постановлено внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни: у статті 201: 1) абзац перший пункту 201.1 викласти в такій редакції: "201.1. На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін"; 3) у пункті 201.10: доповнити абзацом дев’ятнадцятим такого змісту: "Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту".

З матеріалів справи вбачається, в ході перевірки податковий орган встановив та відобразив в акті перевірки, що протягом 2015-2016 років підприємство здійснювало придбання будівельного матеріалу, назва якого згідно складського обліку “ Цемент ШПЦ ІІІ/А-400 навал”.

Назва вказаного товару згідно первинних документів та єдиного реєстру податкових накладних “Шлакопортландцемент ШПЦ ІІІ/А-400 навал”, постачальник - ТОВ "СОЮЗ РЕГІОН", код 36987543, м. Харків.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "СОЮЗ РЕГІОН" код 36987543 м. Харків зазначений товар придбав у ПАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ- УКРАЇНА", податковий номер, 00293060 з зареєстрованою номенклатурою “Шлакопортландцемент ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ШПЦ ІІІ/А-400 навал”.

Згідно даних бухгалтерського обліку (рах.281) та первинних документів ТОВ "Торгівельна мережа "Добробуд-БС" обсяги придбання товару під назвою “Шлакопортландцемент ШПЦ ІІІ/А-400 навал” склали:

- у 2015 р.-1857 т. на суму 1578168,95 грн,

- у 2016р.-1343т. на суму 1239385,76 грн.

Протягом 2015 р. підприємством було реалізовано “Шлакопортландцемент ШПЦ ІІІ/А-400”-180 т. собівартістю 144344,41 грн. (відображено проводкою Кт281 - Дт90). Протягом 2016 року згідно первинних та бухгалтерських документів шлакопортландцемент ШПЦ ІІІ/А-400 не реалізовувся. Інша кількість зазначеного матеріалу була списана бухгалтерською проводкою Кт.281 - Дт281 та на рахунку 281 було оприбутковано новий будівельний матеріал з наступною номенклатурою:

- у 2015р.

Цемент М-400 25 кг - 3400 мішків на суму 83048,94 грн.

Цемент М-400 50 кг-17 221,000 мішків на суму 805347,65 грн.

Цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400 50 кг. торг.марка "ОСНОВА" - 14644 мішків на суму 682826,65 грн, всього на суму 1571223,24 грн.

- у 2016 р.

Цемент М-400 25 кг - 1968 мішків на суму 50883,74 грн.

Цемент М-400 50 кг -580 мішків на суму 29083,17грн.

Цемент М-400 50 кг - 6665 мішків на суму 335000,15 грн.

Цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400 50 кг. торг.марка "ОСНОВА" 18621 мішків на суму 956120,84 грн, всього на суму 1371087,9 грн.

Як зазначено в акті перевірки, згідно усним поясненням бухгалтера, шлакопортландцемент ШПЦ ІІІ/А-400 було перепаковано у мішки та реалізовано з іншою номенклатурою.

Протягом 2015-2016 р. підприємством реалізовувався інший будівельний матеріал з назвою “цемент м-400 торгової марки “Основа”, згідно представленої упаковки назва товару “Портландцемент ПЦ ІІ/Б-ІІІ - 400 ДСТУ Б В.2.7-46:2010”

Шлакопортландцемент відрізняється від портландцементу за наступними параметрами:

Згідно ДСТУ Б В.2.7-46:2010:

Класифікацію цементів подано за такими ознаками:

За речовинним складом (без урахування добавок, що містять кальцій сульфат) цементи поділяють на п'ять типів (таблиця 1): Тип І - портландцемент;

Тип II - портландцемент з мінеральними добавками від 6 % до 35 %;

Тип III - шлакопортландцемент (від 36 % до 95 % гранульованого доменного шлаку);

Тип IV-пуцолановий цемент (від 21 % до 55 % мінеральних добавок);

Тип V - композиційний цемент (від 36 % до 80 % мінеральних добавок).

Цементи типів II, IV, V поділяють за вмістом компонентів на підтипи А і Б, а типу III - на підтипи А, Б і В. За стандартною міцністю цементи поділяють на марки 300, 400 і 500.

Для ідентифікації цементів їх познаки повинні включати:

- найменування цементу, познаку даного стандарту і познаку цементу згідно з 4.1.1 і таблицею 1 (стовпчик 3 - умовна познака); марку цементу згідно з 4.1.2;

- познаку Р за наявності високої ранньої міцності цементу згідно з 4.1.3;

- за наявності в складі цементу пластифікуючих ПЛ або гідрофобізуючих ГФ добавок, відповідно познаку ПЛ, ГФ;

- познаку Н для цементу на основі клінкеру нормованого складу.

Тобто відповідно до ДСТУ Б В.2.7-46:2010 Портландцемент ПЦ ІІ/Б-Ш та Шлакопортландцемент ШПЦ ІІ/А - це різні будівельні матеріали , які відрізняються складом, а саме пропорціями доменного шлаку і Портландцементного клінкеру.

Крім складу, шлакопортландцемент ШПЦ ІІ/А має також інші відмінності.

Основні відмінності шлакопортландцементу від портландцементу:

- порівняно повільний набір міцності на початку твердіння. ШПЦ набирає міцність досить повільно;

- чутливість до температури. Суміш зі шлаком більш схильна до впливу навколишнього середовища, ніж звичайна, зниження температури до 4С може привести до уповільнення процесу твердіння;

- менша об'ємна вага. Питома вага ШПЦ нижче, ніж ПЦ, менше об'ємна вага;

- порівняно низька ціна. До складу ШПЦ поряд з клінкером входить гранульований шлак. Завдяки часткової заміни дорогого компонента дешевим, шлакопортландцемент дешевше, ніж портландцемент - ціна його тим нижче, чим вищий вміст шлаку;

- відчутна втрата міцності при зберіганні. За термінами зберігання суміш зі шлаком поступається звичайній.

Колегія суддів зауважує, що з порівняльного аналізу положень ДСТУ, випливає, що факт фасування Шлакопортландцементу ІІІ/А-400, придбаного навалом, у мішки жодним чином не змінює фізико-хімічних властивостей такого Шлакопортландцементу та не покращує його до рівня Портландцементу ПЦ ІІ/Б-ІІІ - 400 ДСТУ Б В.2.7-46:2010, тому у позивача відсутні належним чином складені первинні документи, які б підтверджували витрати на придбання Портландцементу ПЦ ІІ/Б-ІІІ – 400, а також факти реалізації придбаного Шлакопортландцементу ІІІ/А-400 навал.

Таким чином, в ході проведення перевірки контролюючий орган дійшов вірного висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Добробуд-БС" реалізовувався товар, який ним не придбавався, при цьому позивачем не здійснювалося будь-яких перетворень придбаного шлакопортландцементу ШПЦ ІІ/А щодо зміни його складу, переробки чи інших дій відносно зміни якостей вказаного товару.

Також під час перевірки встановлено, що до складу собівартості реалізованих товарів позивачем віднесено вартість оприбуткованого будівельного матеріалу, який утворився начебто внаслідок фасування Шлакопортландцемент ШПЦ ІІІ/А.

Відповідно до п.10 П(С)БО 16 «Витрати» - собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", приписами п.8,9 П(С)БО 9 «Запаси» передбачено наступне:

- Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

- Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства/установи на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

З матеріалів справи вбачається, що жодних договорів на придбання Цемент М-400 25 кг., Цемент М-400 50 кг, Цемент ПЦІІ/Б-Ш-400 50 кг. торг.марка "ОСНОВА" позивачем не укладалось і гроші постачальникам за вказаний товар не сплачувались, собівартість зазначених реалізованих позивачем товарів дорівнює 0.

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Добробуд-БС" завищено витрати за статтею «собівартість» - у 2015 році у сумі 1568051 грн.

Відображення суми 1568050,87 у 2015 р. та 1364442,39 грн. у 2016 р. на рах.281 та наступне списання на рах.902 призвело до завищення витрат підприємства відповідно у 2015 та 2016 р. та як наслідок до викривлення фінансового результату за 2015 та 2016 р.р.

Слід зазначити, що відповідно до положень статті 201 ПК України, в тому числі з урахуванням внесених змін, саме зміна номенклатури товару позивачем після його придбання не дозволяє ідентифікувати зміст здійсненої операції, як операції з одним й тим самим товаром.

Відповідно до інформації ДП «Орган з сертифікації цементів СЕПРОЦЕМ» (том.3, а.с. 70-71), цементи загальнобудівельного призначення виготовляють згідно з ДСТУ Б В.2.7- 46:2010 «Будівельні матеріали. Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови».

«Шлакопортландцемент ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ІТІПЦ ІІІ/А-400 навал», «Цемент М- 400 25 кг» згідно з ДСТУ Б В.2.7-46:2010 позначається як «шлакопортландцемент ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ШПЦІЇІ/А-400».

«Цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400» та «Портландцемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400 ДСТУ Б В.2.7- 46:2010» згідно з ДСТУ Б В.2.7-46:2010 позначається як «портландцемент з шлаком ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ПЦ ІІ/Б-Ш-400».

Ці цементи виготовляють з портландцементного клінкеру та гранульованого доменного шлаку і відрізняються один від одного речовинним складом.

Шлакопортландцемент ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ШПЦ ІІІ/А-400 містить 36%-65% шлаку, а портландцемент з шлаком портландцемент з шлаком ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ПЦ ІІ/Б-Ш-400 - 21 %-35% шлаку.

До посилань представника позивача стосовно наявності у позивача та введення в експлуатацію двошнекової станції з фасування цементу у клапанні мішки (т.2 а.с. 170-171), колегія суддів відноситься критично, оскільки даний факт не доводить обґрунтованості заявлених позовних вимог, тому що складені первинні документи не підтверджують зміну номенклатури товару при його фасуванні.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти та дослідивши матеріали справи, колегія суддів, дійшла висновку, що первинні документи на придбання товару з номенклатурою Шлакопортландцемент ШПЦ ІІІ/А-400 навал не можуть підтверджувати витрати на придбання товару з іншим найменуванням та сплату у ціні такого придбання суми ПДВ, які були оформлені позивачем під час реалізації товару Цемент М-400 та Цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400, з огляду на зазначені вище приписи Податкового кодексу України в частині формування витрат в податковому обліку з податку на прибуток приватних підприємств.

Крім того, позивачем під час проведення перевірки не надано доказів реалізації товару за номенклатурою Шлакопортландцемент ІІІ/А-400 навал, отже, висновок відповідача про безпідставне ненарахування податкових зобов’язань по придбаному товару, який не використаний у власній господарській діяльності, але відсутній у залишках товарів на момент проведення перевірки, є обґрунтованим, що призвело до заниження податкових зобов’язань на суму 534642,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19.06.2017 № НОМЕР_1 та від 19.06.2017 № НОМЕР_2 Головне управління ДФС у Харківській області діяло правомірно, обґрунтовано та у відповідності до норм діючого законодавства України.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 року по справі № 820/4287/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд-БС" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 по справі № 820/4287/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Постанова складена в повному обсязі 20.04.18.