Постанова № 73523972, 18.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/2126/17 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Карпушової О.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Мірошниченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії (бездіяльність) ГУ ПФУ у Чернігівській області щодо відмови в призначенні йому пенсії за вислугою років та зобов'язати відповідача призначити таку пенсію на пільгових умовах з 01.08.2017 року.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник відповідача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно наказу від 27.07.2017 №79/ОС-17 та відповідно до п.5 ст.23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію" 31.07.2017 ОСОБА_5 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (у зв'язку із скороченням штатів).

Відповідно до вказаного наказу, вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 11 місяців 16 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 7 місяців 11 днів.

11.09.2017 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Чернігівській області з пакетом документів для призначення пенсії за вислугою років у відповідності до вимог ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Листом ГУ ПФУ у Чернігівській області №1564/03/72 від 21.09.2017 позивача повідомлено, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи відповідних міністерств та служб.

З огляду на зазначене позивач звернувся до голови комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області з приводу призначення пенсії за вислугою років.

В подальшому документи позивача надійшли до ГУ ПФУ у Чернігівській області, яке листом від 10.11.2017 відмовило ОСОБА_5 у призначенні пенсії з посиланням на відсутність необхідної вислуги років у календарному обчисленні.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій ПФУ, з чим, однак, не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Так, відповідно до положень ч.3 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Так, згідно п."б" ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" право на пенсійне забезпечення мають особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до пункту "а" ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто від 06.02.2017 року), особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

Положеннями ч.1 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" визначено, що держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

При цьому, відповідно до ч. 4 цієї статті, особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (ч.1 ст. 2 вказаного Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, з аналізу положень якого можна дійти висновку, що пільгова вислуга років враховується саме при призначенні виду пенсії та не ставиться в залежність від наявності виключно календарної вислуги років.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі по тексту - Порядок № 3-1).

Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб.

Тобто, саме на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Водночас, відповідно до ст. 49 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При цьому, посилання відповідача на відсутність календарної вислуги років у позивача для призначення останньому пенсії за вислугою років суперечать чинному законодавству, оскільки у відповідності до норм як Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", так і Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", визначено, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії.

З аналізу норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядку № 393, суд приходить до висновку, що приписи останніх не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності виключно календарної вислуги. Крім того, нормами означених нормативно правових актів не встановлено виключень того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на її розмір.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 09.12.2014 року та в ухвалі Вищого адміністративного суду від 05.11.2015 (К/800/46432/14).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, позивачем сплачено судовий збір в сумі 640 грн. при подачі позову та 960 грн. - за подання апеляційної скарги, загалом 1600 грн., які йому і мають бути відшкодовані за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року - скасувати.

Ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_5 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за вислугою років.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_5 пенсію за вислугою років на пільгових умовах з 01.08.2017.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 20 квітня 2018 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

О.В.Карпушова