Рішення № 73523569, 10.04.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2018 Справа №607/8540/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого-судді Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання Зарічної О.П., позивача ОСОБА_1 Ми колайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення щодо порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування постанови про порушення митних правил від 29 червня 2016 року № 0106/50800/16, згідно із якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що постанова, якою його визнано винним у порушенні митних правил ухвалена відповідачем ОСОБА_2 митницею ДВФС з порушенням положень Митного кодексу України, окрім цього при розгляді справи не надано належної оцінки доказам його невинуватості , обставини справи не досліджені повно, всебічно та об'єктивно. Вказав що оскаржувана постанова ухвалена неправомочною особою – тимчасово виконувачем обов»язків заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС- начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3, який не наділений правом підпису згадуваної оскаржуваної постанови.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі ,зсилаючись на аргументи, що викладені у позовній заяві. Вказав, що заперечення (відзив ) на його позовні вимоги , подані ОСОБА_2 митницею ДФС є безпідставними та не спростовують доводів викладених у його позові .

Представник відповідача –ОСОБА_2 митниці ДФС в судове засідання не з’явився, надіслав до суду письмові заперечення (відзив ) в яких вказав , що ОСОБА_1 правомірно за вчинення порушення притягнено до адміністративної відповідальності, тому оскаржувана постанова від 29 червня 2016 року № 0106/50800/16, згідно якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, відповідає вимогам закону.

Дослідивши матеріали та обставини справи справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб,прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб»єктів вдадних повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що 27 квітня 2017 року громадянином України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС транспортний засіб марки ОСОБА_4 ВІАНО номерний знак KR860WP, кузов №WDF63981513129205 , у режимі «транзит», який був 04 травня 2017 року вивезений через контрольний пункт в'їзду - виїзду «Чонгар» ОСОБА_2 митниці ДФС до вільної економічної зони «Крим» (далі - ВЕЗ «Крим») та згідно інформації бази даних АСМО «Інспектор» на теперішній час не вивезений з митної території України.

Як убачається із відповідей , що отримані ОСОБА_2 митницею ДФС на лист за №1441/21-70-20 від 22 травня 2017 року , адресований митницям ДФС України щодо надання інформації про факти звернення позивача ОСОБА_1 із клопотанням про продовження терміну дії транзиту транспортного засобу марки ОСОБА_4 ВІАНО номерний знак KR860WP, кузов №WDF63981513129205 , - фактів такого звернення позивача не зафіксовано на жодній із митниць ДФС України . Вказане не оспорював у судовому засіданні й сам позивач ОСОБА_1

Відповідно інформації, яка викладена у листі ДФС від 07.08.2015 №29294/7/99-99-24-01-03-17 «Про митний контроль транспортних засобів особистого користування», яким територіальним митним органам надано роз'яснення, що ввезення громадянами на територію ВЕЗ «Крим» транспортних засобів особистого користування, що були поміщені в митні режими «тимчасове ввезення» або «транзит» не є завершенням таких режимів і не може вважатись виконанням громадянином зобов'язання про зворотне вивезення (транзит) транспортних засобів особистого користування.

При цьому, вимогами пункту 1 частини 1 статті 95 МК України встановлені такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб), тому громадянин України ОСОБА_1 повинен був вивезти даний транспортний засіб відповідно у строк до 07 травня 2017 року.

Проте, станом на 01 червня 2017 року транспортний засіб марки марки ОСОБА_4 ВІАНО номерний знак KR860WP, кузов №WDF63981513129205, громадянином України ОСОБА_1 не вивезено за межі митної території України, що підтверджується інформацією ЄАІС ДФС України.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, передбачене передбачене ч.3 ст.470 МК України, а саме: перевищив встановлений статтею 95 МК України строк доставки транспортного засобу марки марки ОСОБА_4 ВІАНО номерний знак KR860WP, кузов №WDF63981513129205, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення більше ніж на 10 діб.

01 червня 2017 року посадовою особою ОСОБА_2 митниці ДФС стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил правил №0106/50800/17 за ознаками ч.3 ст.470 МК України . Згідно протоколу розгляд справи призначено на 29 червня 2017 року об 11:00 годині.

29 червня 2017 року виконуючим обов'язки заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС - начальника Управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3, за результатами розгляду справи про порушення митних правил №0106 /50800/17 винесено постанову, якою визнано винним громадянина України ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8500 гривень , копію постанови в цей же день ОСОБА_1отримав особисто .

При цьому ,у своєму поясненні ОСОБА_1 вказав, що ним 27 квітня 2017 року ввезено на митну територію України через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС у митному режимі «транзит» транспортний засіб марки ОСОБА_4 ВІАНО номерний знак KR860WP, кузов №WDF63981513129205, який 04 травня 2017 року був вивезений до ВЕЗ «Крим» через КПВВ «Чонгар» ОСОБА_2 митниці ДФС. В теперішній час автомобіль перебуває на території АР Крим міста Гаспра у ПП «Нічлава». Зазначив,що працівниками митної служби був повідомлений та знав про існуючі заборони та порушення митного режиму «транзит» , однак з ними не погоджується.

При цьому, адміністративне стягнення накладене на позивача відповідно до оскаржуваної постанови від 29 червня 2017 року, у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8500 гривень накладене в межах санкції ч.3 ст.470 Митного кодексу України.

Пунктом 1 статті 320 Митного кодексу України встановлено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Загальні положення щодо митних режимів містяться у Митному кодексі України, відповідно до частин 1 та 2 статті 71 якого вказано, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Визначення митного режиму транзит міститься у статті 90 Митного кодексу України та означає митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з вимогами частини 1 статті 73 Митного кодексу України умови перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідному митному режимі, обмеження щодо їх використання, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами України з питань державної митної справи та у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з вимогами частиною 2 статті 91 Митного кодексу України митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються, зокрема, прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);

Вимогами статті 95 Митного кодексу України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до частини 1 статті 102 Митного кодексу України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Згідно з частиною шостою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів призначення після представлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань державної митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2012 року № 1066, митниця відправлення - будь-який митний орган України, з якого починається переміщення всієї кількості товарів або їх частини, що перебувають під митним контролем, а митниця призначення - будь-який митний орган України, в якому закінчується переміщення всієї кількості товарів або їх частини, що перебувають під митним контролем.

Вимогами статті 470 Митного кодексу України встановлено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари до органу доходів і зборів призначення більше ніж на десять діб в розмірі пятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що відповідальність, передбачена статтею 470 Митного кодексу України настає за перевищення встановленого строку доставки товарів до органу доходів і зборів, в якому закінчується переміщення товарів, що перебувають під митним контролем, та який виконує митні формальності щодо вивезення вказаних товарів за межі митної території України.

Пунктами 3.1 і 3.2 статті 3 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України визначено, що на території ВЕЗ Крим діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб. У межах ВЕЗ «Крим» створюється вільна митна зона, що за своїм функціональним типом є одночасно вільною митною зоною комерційного, сервісного та промислового типу згідно із статтею 430 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 9 Митного кодексу України територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України; для цілей застосування положень розділів V «Митні режими» і IX «Митні платежі» Кодексу території вільних митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України.

При цьому, пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» встановлено, що на фізичних осіб, які перетинають адміністративний кордон ВЕЗ «Крим», поширюється дія розділу XII Митного кодексу України з урахуванням положень статті 9 цього Закону щодо переміщення валютних цінностей.

Так, відповідно до статті 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені (або ввезені з метою транзиту) громадянами транспортні засоби особистого користування підлягають вивезенню за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з статтею 10 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Разом з тим, ОСОБА_1 ввіз транспортний засіб до ВЕЗ «Крим» через контрольні пункти вїзду-виїзду, що розташовані на адміністративному кордоні з АР Крим, які згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №367 «Про затвердження Порядку вїзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї» не призначені для перетинання державного кордону.

Враховуючи викладене, ввезення громадянами на територію ВЕЗ «Крим» транспортних засобів особистого користування, що були поміщені в митні режими тимчасове ввезення або транзит не є завершенням таких режимів і не може вважатись виконанням громадянином зобов'язання про зворотне вивезення (транзит) транспортних засобів особистого користування.

Таким чином, протокол про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 складено посадовою особою відповідача на законних підставах, зібрані у справі докази свідчать про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 531 МК підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є в тому числі відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, давши належну оцінку доводам сторін, суд приходить до висновку, що оскаржена постанова винесена в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог, відтак позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають .

Керуючись статтями 5, 9,72,77,90,241, 243—246, 250, 285, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 95, 192, 381, 470, 531 Митного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення щодо порушення митних правил – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в десятиденний строк з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільськоїх області .

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його прголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Головуючий суддяОСОБА_5