Ухвала суду № 73522754, 16.04.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/4513/18Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О. Провадження № 11-сс/789/88/18 Доповідач - Сарновський В.Я.Категорія - ухвала слідчого судді

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Сарновського В.Я.

Суддів - Ваврів І. З., Лекан І. Є.,

при секретарі — ОСОБА_1,

з участю прокурора — ОСОБА_2,

підозрюваного — ОСОБА_3;

захисників — ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 23 березня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Даною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6, погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зі слів фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, одруженого, заступника директора з питань безпеки Хоростківського МПД ДП “Укрспирт”, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

Щодо ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 00 год. 00 хв. 27 квітня 2018 року.

У задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки з визначенням поручителем ОСОБА_8 відмовлено.

У задоволенні клопотань захисників підозрюваного ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовлено на більш мя’кий.

Як зазначено ухвалі слідчого судді, ОСОБА_3 пред’явлено підозру в тому, що він з жовтня 2017 року по січень 2018 року, діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, вимагав у ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 2500 доларів США з погрозою насильства над потерпілим та пошкодження і знищення його майна.

За підозрою у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_3 затримано 31 січня 2018 року о 13 год. 40 хв. і наступного дня повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 189 КК України за ознаками вимагання передачі чужого майна (вимагання) із погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення майна потерпілого, або майна, що перебуває у його віданні чи під охороною, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

02 лютого 2018 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 00.00 год. 25 березня 2018 року без визначення розміру застави.

Вказана ухвала слідчого судді 22 лютого 2018 року залишена без змін Апеляційним судом Тернопільської області.

20 березня 2018 року слідчий в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6, за погодженням із прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_7, в межах кримінального провадження № 42017210000000251 від 26 жовтня 2017 року звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Задовольняючи вказане клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області, слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, в якому неможливо завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою і заявлені ризики, визначені ст. 177 КПК України, не зменшилися, а у випадку не продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, існують ризики, що ОСОБА_3 матиме можливість: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка, потерпілих та/або інших підозрюваних цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що в сукупності виправдовує подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 в межах продовженого строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі захисники просять ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_3, та задовольнити їх клопотання про зміну запобіжного заходу відносно нього на більш м'який у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою його постійного місця проживання із застосуванням електронних засобів контролю, мотивуючи тим, що ухвала слідчого судді необґрунтована та незаконна.

Вказують на те, що докази, досліджені під час розгляду клопотання слідчого, не містять підтвердження наявності в діях ОСОБА_3 такої ознаки об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, як погроза насильства над потерпілим чи його близькими родичами. Звертають увагу суду на те, що всі докази, за виключенням протоколів допиту потерпілого ОСОБА_9, якими слідчий суддя мотивує наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину, стосуються інших підозрюваних у кримінальному провадженні. Зазначають, що протоколи допитів потерпілого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_11 не містять відомостей про обставини вимагання ОСОБА_3 грошових коштів у потерпілого ОСОБА_9 Вказують на те, що слідчим не розмежована роль кожного з підозрюваних, та не додано доказів на підтвердження злочинної змови. Крім того, слідчим суддею не взято до уваги окрему думку судді апеляційного суду Тернопільської області від 26 лютого 2018 року, яка міститься в матеріалах справи та стосується кримінального провадження. Зі змісту цієї думки слідує, що заява про вчинення злочину від 26 жовтня 2017 року та протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 містять лише показання з чужих слів, про те, що погрози за словами потерпілого були адресовані його дружині. Потерпілий ОСОБА_9 ці погрози особисто не чув, а тому відповідно до ст. 97 КПК України при встановленні обґрунтованої підозри у здійсненні ОСОБА_3 погрози застосування насильством його показання не можуть бути враховані без первинних пояснень його дружини, а за наявності останніх, лише в сукупності з іншими доказами. Однак, сторона обвинувачення не долучила до матеріалів клопотання інших доказів на підтвердження погрози застосування ОСОБА_3 насильства.

Крім того, на думку захисників слідчий суддя не дав належної оцінки даним про особу підозрюваного ОСОБА_3, який має постійне місце проживання, одружений, хворіє, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи та реєстрації, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, неодноразово отримував нагороди від командування Збройних Сил України та цілого ряду громадських організацій, раніше не судимий. Також, слідчим суддею не взято до уваги показання допитаного ОСОБА_12, який є керівником батальйону “Тернопіль”, згідно з якими ОСОБА_3 є відповідальною, дисциплінованою особою, має виключно позитивну характеристику та добру репутацію, приймав активну участь у операціях в зоні АТО.

Зазначають, що слідчим суддею не встановлено, що раніше заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Вказують на те, що слідчим суддею порушено ч. 5 ст. 199 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо слідчий, прокурор не доведене, що обставини зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання під вартою. Наголошують на тому, що слідчий суддя у своїй ухвалі визнав, що раніше встановлені ним ризики, передбачені п.п. 2, 4 ч 1 ст. 177 КПК України, перестали існувати у кримінальному провадженні. Звертають увагу суду, що наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не підтверджуються будь-якими матеріалами. Зазначають, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю може повністю запобігти можливому існуванню встановлених слідчим суддею ризиків.

На переконання сторони захисту, не визначивши розміру застави при застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею порушено вимоги ч.ч. 3, 4 ст. 184 КПК України. Наголошують на тому, що за останні два місяці досудового розслідування слідством не здобуто жодного доказу на підтвердження існування обставин погроз ОСОБА_3 чи інших підозрюваних потерпілому ОСОБА_9 Вказують на те, що іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, що свідчить про упереджене відношення слідчого судді до підозрюваного ОСОБА_3 Сторона обвинувачення не долучила до матеріалів клопотання інших доказів на підтвердження погрози застосування насильства, а тому слідчий суддя не мав права не визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу.

Зазначають, що вказані слідчим у своєму клопотанні слідчі дії не виправдовують подальшого тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, досудове розслідування у кримінальному провадженні проводиться неефективно з порушенням розумних строків. Крім того, всупереч вимог ст. 295 КПК України слідчим не було вручено захиснику підозрюваного - адвокату ОСОБА_4 відповідне клопотання про продовження строку тримання під вартою, а постанова прокурора про продовження строку досудового розслідування була винесена 20 березня 2018 року, в останній день для подачі заперечень стороною захисту та без їх врахування, що є порушенням права на захист потерпілого.

Заслухавши суддю доповідача, в судових дебатах

прокурора, який пояснив, що на даний час ОСОБА_3 уже пред’явлено нову підозру та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, як законну та обгрунтовану,

підозрюваного та його захисників, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання щодо продовження строку тримання під вартою підозрюваного та застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання із застосуванням електронного засобу контролю,

перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів з’ясувала наступне.

Продовжуючи підозрюваному строк тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував зокрема тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Такий висновок є вірним, оскільки з урахуванням наданих матеріалів справи, а також практики Європейського суду з прав людини щодо визначення поняття «обґрунтованої підозри» (рішення Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Гусинський проти Росії», «Нечипорук і Йонкало проти України» та інші) в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадження прокурором доведено існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_3 міг вчинити правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_3 підозри колегія суддів вважає також вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Посилання захисників у апеляційній скарзі на те, що слідчим не розмежована роль кожного з підозрюваних, не підтверджено злочинної змови, та докази, які досліджені під час розгляду клопотання слідчого, не містять підтвердження наявності в діях ОСОБА_3 однієї з ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме погрози насильства над потерпілим чи його близькими родичами колегія суддів уважає безпідставними, оскільки вони спростовуються доданими до клопотання слідчого матеріалами.

Так, з долучених до клопотання слідчого протоколів допиту потерпілого ОСОБА_9 і потерпілої ОСОБА_13 слідує, зокрема, що в жовтні 2017 року ОСОБА_10 познайомив їх із ОСОБА_14, який в в інтересах ОСОБА_15 та ОСОБА_3 неодноразово вимагав у них передати грошові кошти за неперешкоджання будівництву на ринку “Оріон”. Через кілька днів після першої розмови з ОСОБА_14 на розпочате ними будівництво на ринку “Оріон” прийшла група осіб під головуванням ОСОБА_15 та ОСОБА_3, які почали руйнувати фундамент. При цьому, згідно показань потерпілої ОСОБА_13 в ході розмови з нею ОСОБА_15 погрожував розправою над нею і членами її сім’ї, що вона сприйняла як реальну загрозу життю та здоров’ю зважаючи на те, як ці особи відкрито і безнаказанно нищили їх майно. Також, потерпілий ОСОБА_9 повідомив, що після цих подій під час особистої зустрічі ОСОБА_3 погрожував йому, що у разі непередання їм зі ОСОБА_15 2500 доларів США вони остаточно знищать фундамент і не дадуть продовжити будівництво. У зв’язку з цими подіями і погрозами він, ОСОБА_9, 31 січня 2018 року передав ОСОБА_14 71 тис.грн. для ОСОБА_15 та ОСОБА_3

З показань потерпілого ОСОБА_10 вбачається, що він повністю підтвердив показання ОСОБА_9 і ОСОБА_13 щодо обставин вчиненого відносно них вимагання.

Крім того, наведені показання потерпілих в окремих деталях узгоджуються з іншими доданими до клопотання слідчого матеріалами, зокрема даними протоколів допиту свідка ОСОБА_11, протоколів огляду від 04 грудня 2017 року, якими зафіксовано факт руйнування будівництва на ринку “Оріон”, та огляду місця події від 31 січня 2018 року в ході якого у ОСОБА_14 виявлено та вилучено грошові кошти, які він отримав від ОСОБА_9 за можливість безперешкодного будівництва.

На переконання колегії суддів сукупність вказаних обставин повінстю підтверджує обгрунтованість пред’явленої ОСОБА_3 підозри, в тому числі щодо наявності попередньої змови та узгодженості дій підозрюваних у даному кримінальному провадженні для досягнення спільного злочинного умислу.

Крім обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, підставою продовження строку тримання під вартою є також наявність обставин, які вказують на те, що передбачені ст.177 КПК України ризики, наявність яких стала підставою для застосування цього запобіжного заходу не зменшилась вони продовжують існувати або з’явились нові.

Задовольняючи клопотання слідчий суддя належним чином вмотивував своє рішення про продовження строку тримання під вартою, зазначивши про наявність ризиків, визначених в ст. 177 КПК України, а саме — можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідка, потерпілих та/або інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оскільки, заявлені ризики не зменшились та продовжують існувати, а у провадженні необхідно провести ряд слідчих дій, що перешкоджає завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, слідчий суддя, з врахування вимог, передбачених ст. 199 КПК України, прийшов до вірного висновку про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3

При цьому, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, санкція якої передбачає покарання від трьох до семи років позбавлення волі, який вчинено за попередньою змовою групою осіб, і суспільна небезпека особи підозрюваного та злочину, у якому він підозрюється, не зменшилася, а тому застосування щодо нього іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою, зокрема, домашнього арешту чи особистої поруки, не зможе запобігти ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

Як слідує зі змісту оскарженої ухвали, оцінюючи рівень вказаних ризиків, що продовжують існувати, слідчий суддя вірно врахував долучені до клопотання слідчого матеріали, зокрема заяви ОСОБА_10 і ОСОБА_16 про вимагання у них ОСОБА_3, ОСОБА_14 і ОСОБА_15, за фактами яких розпочато досудові розслідування, що об’єднані з даним кримінальним провадженням.

Так, з долучених до клопотання слідчого показань потерпілого ОСОБА_10 слідує, зокрема, що він разом з ОСОБА_11 в серпні 2017 року розпочав будівництво будинку по вул. Злуки,5 в м.Тернополі, маючи передбачені законом дозволи. Однак, впродовж вересня-жовтня 2017 року група осіб, очолюваних ОСОБА_3 і ОСОБА_15, неодноразово зносили огорожу цього будівництва. Також, в кінці вересня 2017 року ОСОБА_14 Повідомив, що ОСОБА_15 та ОСОБА_3 вимагають 5 тис. доларів США за неперешкоджання будівництву. Частину цих коштів на суму 1700 доларів США потерпілий передав через ОСОБА_14 на протязі жовтня-листопада 2017 року. Наведені обставини частково підтверджуються даними протоколу допиту свідка ОСОБА_11

Таким чином, слідчим суддею обґрунтовано взято до уваги посилання слідчого у клопотанні на те, що провести ряд слідчих та процесуальних дій у передбачений законом строк неможливо з об'єктивних причин у зв'язку із тяжкістю та особливою складністю кримінального провадження, встановленням та допиту великої кількості осіб, а також тривалим проведенням експертними установами відповідних експертиз у зв’язку зі складністю проведення досліджень за наданими матеріалами, що має значення для повноти та правильної кваліфікації багатоепізодного тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.

У даному кримінальному провадженні продовжено до 30 квітня 2018 року, отже строк запобіжного заходу слідчий суддя в даному випадку продовжив в межах строку, необхідного для завершення досудового розслідування.

Колегія суддів не погоджується з твердженням захисників про те, що суд не взяв до уваги особу підозрюваного, позитивні характеристики та показання допитаного ОСОБА_12, який є керівником батальйону “Тернопіль”, згідно з якими ОСОБА_3 є відповідальною, дисциплінованою особою, має виключно позитивну характеристику та добру репутацію, приймав активну участь у операціях в зоні АТО, так як слідчий суддя в повній мірі та у визначеному законом порядку врахував всі обставини при продовженні строку тримання ОСОБА_3 під вартою і дійшов обґрунтованого висновку про те, що самі по собі позитивні характеристики підозрюваного ОСОБА_3 не можуть бути визначальними при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою чи зміну запобіжного заходу, а повинні враховуватися з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Посилання захисників підозрюваного на порушення права підозрюваного на захист колегія суддів вважає таким, що не грунтується на матеріалах провадження. Зокрема, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 в присутності захисника отримав копію клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою та доданих до нього матеріалів більше ніж за 3 години до початку розгляду вказаного клопотання.

Щодо посилання сторони захисту на невідповідність застосованого обмеження права ОСОБА_3 на свободу та особисту недоторканість практиці Європейського суду з прав людини, то вони є безпідставними, оскільки відповідно до практики вказаного Суду, особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув’язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (рішення у справі “Летельє проти Франції”).

Як вбачається з матеріалів провадження, на етапі вирішення питання щодо взяття підозрюваного під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність пред'явлених йому звинувачень та відповідні ризики. Після цього, під час розгляду питання продовження строку цього запобіжного заходу, встановлено відомості про причетність підозрюваного до вчинення аналогічних злочинів, про що повідомили ще двоє осіб і за цими фактами також здійснюється досудове розслідування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, з урахуванням нових аргументів сторони обвинувачення та конкретних обставин провадження, прийняв вірне рішення про продовження строку тримання під вартою.

Оцінюючи інші доводи захисників під час апеляційного розгляду, колегія суддів приходить до переконання, що вони не спростовують правильність вказаних висновків слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої підозри, наявність, передбачених ст.177 КПК України ризиків, та правильність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, перевіркою матеріалів провадження встановлено, що ухвала слідчого судді в частині про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 є належно вмотивованою і відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Разом з тим, колегія суддів вважає обгрунтованими і доводи захисників про наявність підстав для визначення застави як альтернативного запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 з таких міркувань.

За змістом ч. 4 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, тобто, в даному випадку з урахуванням вимог ст.ст. 183, 194 КПК України.

Як вбачається зі змісту оскарженої ухвали, при застосуванні положень ч. 4 ст. 183 КПК України, яка надає право при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, слідчий суддя своє рішення мотивував виключно тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, пов’язаного з погрозою застосування насильства.

Однак, ч.4 ст.184 КПК України вимагає крім вказаної обставини враховувати також і інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, які встановлені в судовому засіданні, а саме: дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв’язки, постійне місце роботи і проживання, де характеризується позитивно, що в сукупності вказує на наявність підстав вважати, що у разі визначення застави підозрюваному, вона може бути достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов’язків.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що оскаржувану ухвалу необхідно скасувати і постановити нову ухвалу апеляційного суду, оскільки згідно ч. 3 ст. 407 КПК України апеляційний суд не вправі змінювати ухвалу слідчого судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи відомості щодо зазначених обставин, які встановлені в ході судового розгляду, колегія суддів вважає, що в даному випадку розмір застави в межах, встановлених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, не здатний забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, а тому її необхідно визначити у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги наведене і те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, враховуючи конкретні обставини вчинення інкримінованого злочину за попередньою змовою групою осіб та обсяг встановлених у даном випадку ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також наявні відомості про особу підозрюваного, колегія суддів приходить до переконання, що в даному випадку розмір застави необхідно визначити в сумі одного мільйона гривень.

Також, в ході апеляційного розгляду захисники та підозрюваний зазначили про погіршення стану його здоров’я та відсутність належного лікування.

Відповідно до ст.ст. 3, 49 Конституції України, ст. 6 Основ законодавства про охорону здоров’я кожний громадянин України має право на охорону здоров’я. Відповідно до ст.ст.7,11 Закону України “Про попереднє ув'язнення” в місцях попереднього ув'язнення відповідно до законодавства про охорону здоров'я організуються і проводяться медичний огляд осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, їх медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота.

Враховуючи наведене колегія суддів, вважає необхідним доручити керівнику установи попереднього ув’язнення вжити відповідних заходів для забезпечення підозрюваному ОСОБА_3 права на охорону здоров’я під час перебування під вартою.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 199, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 23 березня 2018 року відносо ОСОБА_3 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6, погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави щодо підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити частково.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, продовжити до 00 год. 00 хв. 27 квітня 2018 року.

Доручити керівнику установи попереднього ув’язнення забезпечити підозрюваному ОСОБА_3 невідкладне медичне обстеження в закладі охорони здоров’я та кваліфіковану медичну допомогу на час перебування під вартою.

Одночасно, визначити підозрюваному ОСОБА_3 розмір застави в сумі 1000000 (один мільйон) грн., яка може бути внесена на депозитний рахунок Апеляційного суду Тернопільської області (р/р 37318059003768, МФО 820172, ідентифікаційний код 02893456, Банк одержувача: Державна казначейська служба України м.Київ, призначення платежу - “застава за ОСОБА_3 у кримінальному провадженні 42017210000000251 за ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 16 квітня 2018 року”)

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, наступні обов'язки:

з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;

не відлучатися з м.Тернополя, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утриматися від спілкування підозрюваними ОСОБА_15 і ОСОБА_14, потерпілими ОСОБА_9, ОСОБА_13 і ОСОБА_10 та свідками у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання старшому слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон (за наявності).

Роз'яснити ОСОБА_3 що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6

Ухвала апеляційного суду щодо запобіжного заходу підлягає негайному виконанню, є остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_17