Постанова № 73522521, 18.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2810/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Карпушової О.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 січня 2018 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача прийняти відповідне рішення (розпорядження) про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди, згідно поданих заяв та отриманих описів за 38 адресами.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 січня 2018 року, з урахуванням ухвали від 01.02.2018 року про виправлення описки, адміністративний позов задоволено частково, а саме, зобов»язано відповідача розглянути це питання повторно.

Не повною мірою погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції, та задовольнити позов у повному обсязі.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 26.12.2016 зареєстрований як фізична особа-підприємець та його основним видом діяльності є КВЕД 73.11 рекламні агентства.

29.12.2016 позивач подав через державного адміністратора міського дозвільного центру до робочого органу - департаменту містобудування та архітектури КМДА заяви на отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами за наступними адресами:

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Дегтярівська, 35/9 навпроти біля мосту;

- м. Київ, Солом'янський р-н, проспект Повітрофлотський, 32/2 к1 навпроти;

- м Київ, Подільський р-н, вул. Нижній Вал навпроти Вознесенського узвозу;

- м. Київ, Печерський р-н, Набережне шосе навпроти виїзду з Дніпровського узвозу;

- м. Київ, Голосіївський р-н, пл. Либідська, вул. Горького (біля ринку);

- м. Київ, Солом'янський р-н, Велика Кільцева дорога/навпроти вул. Леніна;

- м. Київ, Подільський р-н, вул. Набережно-Хрещатицька 17;

- м. Київ, Дніпровський р-н, проспект Возз'єднання з'їзд з мосту Патона на вул. Серафимовича;

- м. Київ, вул. Щербакова (ст. м. "Нивки" за парканом автостоянка);

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Жилянська навпроти з'їзду з просп. Повітрофлотського;

- м. Київ, Святошинський р-н, проспект Перемоги на розі з просп. Палладіна;

- м. Київ, Оболонський р-н, вул. Богатирська 9 біля ел. опори №49);

- м. Київ, Печерський р-н, вул. Старонаводницька, 6-А;

- м. Київ, Оболонський р-н, вул. Маршала Тимошенко, 29 (ел. опора №179);

- м. Київ, Подільський р-н, вул. Верхній Вал, 24;

- м. Київ, Подільський р-н, вул. Набережно-Хрещатицька 13/19;

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Борщагівська навпроти буд. 8;

- м. Київ, Оболонський р-н, проспект Бандери Степана (Московський), 24-Б (біля магазину Домострой);

- м. Київ, пл. Либідська (на газоні);

- м. Київ, Подільський р-н, вул. Набережно-Хрещатицька, 29;

- м. Київ, вул. Довженка Олександра перехрестя з вул. Дегтярівська;

- м. Київ, Печерський р-н, бульвар Дружби Народів, 3-Б;

- м. Київ, проспект Перемоги (з'їзд на пр. Палладіна);

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Жилянська, 85;

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Жилянська 146;

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Жилянська, 87;

- м. Київ, вул. Олени Теліги, 23;

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Січових Стрільців, 75;

- м. Київ, бульвар Вацлава Гавела 53/пр. Комарова (розподільча смуга);

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Січових Стрільців, 55;

- м. Київ, Велика Кільцева дорога/Велика окружна 3 розподільник;

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Січових Стрільців, 79;

- м. Київ, Велика Кільцева дорога/навпроти буд. №18 по вул. Зодчих;

- м. Київ, Солом'янський р-н., вул. Народного Ополчення, 12, біля парку;

- м. Київ, Солом'янський р-н., вул. Народного Ополчення, 12/навпроти;

- м. Київ, пл. Тульська (проспект Московський, 50 м. від мосту вул. Богатирській);

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Жилянська, 142;

- м Київ, проспект Перемоги, 101/вул. Петрицького.

Не отримавши протягом десяти робочих днів дозволу на розміщення зовнішньої реклами або відмови у наданні дозволу, позивач 21.02.2017 направив відповідачу лист, яким повідомив про застосування принципу мовчазної згоди.

Крім того, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, однак, з метою невтручання у дискреційні повноваження суб»єкта, підлягають задоволенню шляхом зобов'язання розглянути подані позивачем заяви повторно.

Колегія суддів не повною мірою погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 статті 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 (далі - Правила №2067 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (пункт 1 Правил №2067).

Пунктом 2 Правил №2067 визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Відповідно до підпункту 13 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР надання дозволу на розміщення реклами належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.

Пунктом 1.3 розділу І Порядку розміщення реклами в м. Київ, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253 (далі - Порядок у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу реклами на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який дає право на розміщення зовнішньої реклами.

Згідно з пп. 2.1.4, пп. 2.1.6 п. 2.1 розділу ІІ Порядку дозвільний орган реєструє та розглядає заяви розповсюджувачів реклами щодо надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу, скасування та продовження строку його дії; здійснює підготовку та подає в установленому порядку проекти розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання дозволу, відмову у його наданні, продовження строку дії дозволу, відмову у його продовженні або скасування дозволу.

Відповідно до п. 4.1 - п. 4.4 розділу ІІ Порядку, видача дозволів заявникам здійснюється у міському дозвільному центрі державним адміністратором за принципом організаційної єдності.

Так, для одержання дозволу заявник або уповноважена ним особа подає державному адміністратору заяву за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 №1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру» (із змінами і доповненнями), до якої додаються: - фотокартка та комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування РЗ, та ескіз РЗ з конструктивним рішенням (конструктивне рішення завірене підписами і печаткою розробника, яке містить інформацію про основні габаритні розміри, вузли кріплення, застосовані матеріали, підключення до інженерних мереж, інші технічні характеристики та дотримання встановлених вимог ДСТУ, ДБН, ЄСКД та інших нормативних документів (формат А4), разом із завіреною належним чином копією ліцензії розробника, що підтверджує право останнього надавати послуги (роботи) на право будівельного проектування та конструювання).

Перелік документів, що додаються до заяви, є вичерпним. Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами видається лише на один рекламний засіб (один об'єкт).

За наявності всіх документів, передбачених пунктом 4.1 цього розділу, заява протягом трьох робочих днів реєструється дозвільним органом у журналі реєстрації заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами (далі - журнал реєстрації), який ведеться за формою згідно з додатком 2 до Типових правил.

Дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації заяви перевіряє місце розташування РЗ, зазначене у заяві, на предмет наявності на це місце пріоритету іншого заявника або надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу, а також дотримання вимог пунктів 13.2, 13.4 та 13.7 цього Порядку.

Після перевірки місця керівник дозвільного органу приймає рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету.

Рішення дозвільного органу про встановлення пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету оформлюється у вигляді наказу керівника дозвільного органу.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, відповідач протягом 10 робочих днів повинен був розглянути заяви позивача та прийняти рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету, проте, як свідчать матеріали справи, відповідачем, у визначений законодавством строк, будь-якого рішення за результатами розгляду заяв позивача не прийнято.

Враховуючи наведене, відповідачем порушено процедуру розгляду відповідних заяв та повідомлення позивача, як заявника, про прийняте рішення.

При цьому, судом не встановлено, а відповідачем не обґрунтовано невідповідності заяви позивача встановленій формі, а також неподання усіх необхідних документів.

Відповідач у справі ухиляється від участі у справі, так матеріали справи не місять заперечень щодо поданого позову, відзиву на апеляційну скаргу та взагалі будь-яких пояснень щодо суті спору.

Судом встановлено, що у зв'язку із неотриманням позивачем від відповідача рішення про видачу дозволів або про відмову у їх видачі, ФОП ОСОБА_3 листом від 20.02.2017 повідомив КМДА та департамент містобудування та архітектури КМДА про застосування принципу мовчазної згоди.

Згідно із абзацом 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 №2806 принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Відповідно до частини 6 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Диспозицією частини шостої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов'язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі) тобто через свою бездіяльність, суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.

Таким чином, юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб'єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції щодо наявності в даному випадку дискреції є помилковим.

Так, відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі «Волохи проти України» (заява №23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Відповідно до рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові №21-1465а15 від 16.09.2015 року.

У даному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у вигляді зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти відповідне рішення про надання позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди згідно поданих заяв та отриманих описів за адресами, вказаними у цих заявах.

Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.12.2017 у справі №826/4608/17 (№К/800/33972/17).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, позивачем сплачено судовий збір під час подання позову в сумі 1600 грн., та 2400 грн. - за подання апеляційної скарги, загалом 4000 грн., які йому мають бути відшкодовані за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 грудня 2017 року - скасувати.

Ухвалити постанову якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.

Зобов'язати виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняти відповідне рішення (розпорядження) про надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди згідно поданих заяв та отриманих ним описів за наступними адресами:

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Дегтярівська, 35/9 навпроти біля мосту;

- м. Київ, Солом'янський р-н, проспект Повітрофлотський, 32/2 к1 навпроти;

- м Київ, Подільський р-н, вул. Нижній Вал навпроти Вознесенського узвозу;

- м. Київ, Печерський р-н, Набережне шосе навпроти виїзду з Дніпровського узвозу;

- м. Київ, Голосіївський р-н, пл. Либідська, вул. Горького (біля ринку);

- м. Київ, Солом'янський р-н, Велика Кільцева дорога/навпроти вул. Леніна;

- м. Київ, Подільський р-н, вул. Набережно-Хрещатицька 17;

- м. Київ, Дніпровський р-н, проспект Возз'єднання з'їзд з мосту Патона на вул. Серафимовича;

- м. Київ, вул. Щербакова (ст. м. "Нивки" за парканом автостоянка);

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Жилянська навпроти з'їзду з просп. Повітрофлотського;

- м. Київ, Святошинський р-н, проспект Перемоги на розі з просп. Палладіна;

- м. Київ, Оболонський р-н, вул. Богатирська 9 біля ел. опори №49);

- м. Київ, Печерський р-н, вул. Старонаводницька, 6-А;

- м. Київ, Оболонський р-н, вул. Маршала Тимошенко, 29 (ел. опора №179);

- м. Київ, Подільський р-н, вул. Верхній Вал, 24;

- м. Київ, Подільський р-н, вул. Набережно-Хрещатицька 13/19;

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Борщагівська навпроти буд. 8;

- м. Київ, Оболонський р-н, проспект Бандери Степана (Московський), 24-Б (біля магазину Домострой);

- м. Київ, пл. Либідська (на газоні);

- м. Київ, Подільський р-н, вул. Набережно-Хрещатицька, 29;

- м. Київ, вул. Довженка Олександра перехрестя з вул. Дегтярівська;

- м. Київ, Печерський р-н, бульвар Дружби Народів, 3-Б;

- м. Київ, проспект Перемоги (з'їзд на пр. Палладіна);

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Жилянська, 85;

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Жилянська 146;

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Жилянська, 87;

- м. Київ, вул. Олени Теліги, 23;

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Січових Стрільців, 75;

- м. Київ, бульвар Вацлава Гавела 53/пр. Комарова (розподільча смуга);

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Січових Стрільців, 55;

- м. Київ, Велика Кільцева дорога/Велика окружна 3 розподільник;

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Січових Стрільців, 79;

- м. Київ, Велика Кільцева дорога/навпроти буд. №18 по вул. Зодчих;

- м. Київ, Солом'янський р-н., вул. Народного Ополчення, 12, біля парку;

- м. Київ, Солом'янський р-н., вул. Народного Ополчення, 12/навпроти;

- м. Київ, пл. Тульська (проспект Московський, 50 м. від мосту вул. Богатирській);

- м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Жилянська, 142;

- м Київ, проспект Перемоги, 101/вул. Петрицького.

Стягнути з Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя Губська Л.В.

Судді Епель О.В.

Карпушова О.В.