
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2018 року м.Суми
Справа №591/6014/17
Номер провадження 22-ц/788/593/18
Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),
суддів - Біляєвої О. М. , Хвостика С. Г.
сторони:
позивач – ОСОБА_1,
відповідач – Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання»,
розглянув у приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання»
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09 лютого 2018 року, ухваленого у складі судді Бурди Б.В. в приміщенні Зарічного районного суду м. Суми, повний текст рішення складено 12 лютого 2018 року,-
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 серпня 2018 року вона була звільнена з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (далі – ПАТ «Сумське НВО») за власним бажанням, у зв’язку з невиконанням власником умов колективного договору, ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Проте, при звільненні з нею не було проведено повного розрахунку, розмір заборгованості по заробітній платі становить 21 400 грн. 00 коп. Просить стягнути на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 21 400 грн. 00 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 17 серпня 2017 року по день ухвалення судового рішення, відповідно до ст. 117 КЗпП України.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 09 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 21 400 грн. 00 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 24 043 грн. 60 коп. з послідуючим утриманням з цієї суми податків та обов’язкових платежів.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.
В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське НВО», посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зменшивши суму стягнення до 13 766 грн. 90 коп. Вказує на те, що суд першої інстанції, при ухваленні рішення, дійшов помилкового висновку, що позивачу встановлено режим повного робочого тижня на постійній основі, так як на підприємстві діє триденний робочий тиждень: понеділок, вівторок та середа, що встановлений наказом від 21 березня 2014 року в ПАТ «Сумське НВО». Зазначає, що нормами КЗпП України передбачено право, за згодою працівника, встановлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень, з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Рішення в частині стягнення заборгованості із заробітної плати сторонами не оскаржується та відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядаються.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи оскаржуване рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу своєчасно при звільненні ПАТ «Сумське НВО» не було виплачено заробітну плату, а тому є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. При обрахуванні розміру середнього заробітку, суд виходив із п’ятиденного робочого тижня, пославшись на те, що на позивача після звільнення вже не розповсюджується дія розпорядчих актів колишнього роботодавця.
Проте, з такими висновками суду колегія суддів повністю погодитися не може з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17 серпня 2017 року ОСОБА_1 звільнена з ПАТ «Сумське НВО» за власним бажанням, у зв’язку з невиконанням власником умов колективного договору, за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а. с. 11).
Згідно довідки ПАТ «Сумське НВО» від 10 листопада 2017 року, на день звільнення ОСОБА_1 сума заробітної плати, що підлягала виплаті становила 21 400 грн. 15 коп. Середньоденна заробітна плата позивача без врахування податку з доходів фізичних осіб та воєнного збору становила 193 грн. 90 коп. (а. с. 23).
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
У відповідності до вимог ст.ст. 116, 117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з відповідними змінами (далі Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
П. 2 Порядку передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
Згідно п. п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітникам-почасовикам; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місця, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Такий порядок обчислення середнього заробітку застосовується незалежно від форми власності підприємства.
Враховуючи наведені положення Порядку, висновок суду першої інстанції про те, що при визначенні розміру середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, не повинен враховуватись графік роботи підприємства, є помилковим.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 56 КЗпП України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.
За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП України, про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Наказом генерального директора ПАТ «Сумське НВО» від 21 березня 2014 року №75 встановлено з 26 травня 2014 року для усіх працівників ПАТ неповний робочий тиждень з наступним режимом роботи, а саме трьохденний робочий тиждень, з наступними робочими днями: понеділок, вівторок, середа (а. с. 24). Оплату праці робітникам ПАТ «Сумське НВО» проводити пропорційно відпрацьованому часу. З даним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена, що засвідчила своїм підписом (а. с. 34).
Тобто, на підприємстві діє неповний трьохденний робочий тиждень, встановлений наказом від 26 травня 2014 року №75. Позивач погодилась зі зміною істотних умов праці щодо встановлення неповного робочого тижня та оплату праці, пропорційно до відпрацьованого тижня.
З довідки від 10 листопада 2017 року наданої ПАТ «Сумське НВО» вбачається та не заперечується позивачем, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 193 грн. 90 коп.
Таким чином, враховуючи те, що сумарне числа робочих днів за період з 18 серпня 2017 року по 09 лютого 2018 року, згідно з графіком роботи підприємства, встановлених наказом № 75 від 21 березня 2014 року, становить 71 робочих днів, з відповідача за затримку розрахунку при звільненні підлягає стягненню середній заробіток в розмірі 13 766 грн. 90 коп. (193 грн. 90 коп. * 71 днів)
Отже, на підставі п. 3), 4) ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає зміні, а сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає стягненню з ПАТ «Сумське НВО» на користь позивача зменшенню до 13 766 грн. 90 коп.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2); 376 ч. 1 п. 3), 4); 381-382 ЦПК України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» задовольнити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09 лютого 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні змінити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 13 766 гривень 90 копійок. При виплаті здійснити утримання податків та інших обов’язкових платежів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий : Т.А. Левченко
Судді: О.М. Біляєва
ОСОБА_2
Судове рішення № 73522504, Апеляційний суд Сумської області було прийнято 19.04.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 591/6014/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: