Ухвала суду № 73522428, 19.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 р.Справа № 553/1845/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 17.01.2018р. по справі № 553/1845/17

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України

третя особа - Головне управління Національної поліції в Полтавській області

про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи у зв’язку з невідповідністю вимогам законодавства до Головного управлінням Національної поліції в Полтавській області та неналежного їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням порядку та вимог законодавства, встановленим постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 12.01.2017 р. справа № 816/1595/16, яка набрала законної сили та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 справа № 816/1595/16;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та не прийняття рішення по виплаті одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 по обставинах та порядку, встановлених постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 12.01.2017 р. справа № 816/1595/16, яка набрала законної сили та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 справа №816/1595/16;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплата одноразової грошової допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням обставин, встановлених судами;

- зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та неприйняття рішення по виплаті одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 по обставинах та порядку, встановлених постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 12.01.2017 р. справа № 816/1595/16, яка набрала законної сили та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 р. справа № 816/1595/16;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтава від 17.01.2018 р. по справі №553/1845/17 адміністративний позов задоволено.

На зазначене рішення Міністерством внутрішніх справ України подано апеляційну скаргу. Свою незгоду з рішенням суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 17.01.2018 р. по справі №553/1845/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

02.04.2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову. В обґрунтування заяви вказує, що їй Головним управління Національної поліції в Полтавській області було проведено виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності, у порядку, передбаченому Законом України "Про Національну поліцію".

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши заяву позивача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, суд вважає, що відмова від адміністративного позову не суперечить вимогам закону та вважає можливим задовольнити надану заяву, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 314 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.

У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

У відповідності до ст. 189 КАС України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Колегія суддів зазначає, що позивач наділений повною адміністративною правосуб'єктністю, у відповідності до ст. ст. 44, 47 КАС України має право на власний розсуд розпоряджатися своїми процесуальними правами та обов'язками, в тому числі і відмовитись від адміністративного позову повністю або частково.

В зв’язку з тим, що відмова позивача від позову не суперечить закону та не порушує права, свободи або інтереси позивачки та інших учасників процесу, суд апеляційної інстанції не знаходить перешкод для прийняття відмови позивача від позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 2 ст. 239 КАС України).

Таким чином, враховуючи, що позивач, згідно із приписами ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України має право на власний розсуд розпоряджатися своїми процесуальними правами та обов'язками, у тому числі щодо відмови від адміністративного позову, такі дії не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси, колегія суддів вважає за можливе прийняти відмову ОСОБА_1 від адміністративного позову та на підставі положень ст. 314, п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України визнати нечинним рішення суду першої інстанції та закрити провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 189, 238, 239, 314, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти заяву ОСОБА_1 про відмову від позову.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 17.01.2018 р. по справі №553/1845/17 визнати нечинним.

Провадження по справі №553/1845/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Головне управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4

Повний текст ухвали виготовлений 19.04.2018 р.