Постанова № 73522388, 19.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1550/17 Суддя (судді) першої інстанції:

Гаращенко В.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Беспалова О. О.

суддів: Сорочка Є. О., Парінов А. Б.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

прокурора Талвей Т. І., представника позивача Полішкевича М. В., представника відповідача Гаврилюк Е. В., представника третьої особи Панченка В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу прокуратури Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року (місце ухвалення: місто Черкаси, час ухвалення: 15 годин 35 хвилин, дата складання повного тексту: 08 листопада 2017 року) у справі за позовом приватного підприємства «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Руслана Ігоровича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ПП «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Руслана Ігоровича про визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 13.09.2017 р. № № 1211, 1212, 1213, 1214, 1215 «Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Козацька та вул. Героїв Дніпра у м. Черкаси» (додаток до наказу департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 25.05.2017 р. № № 145, 146 та від 26.09.2017 р. № № 149, 150, 151 відповідно).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, прокуратура Черкаської області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом при винесенні оскаржуваного рішення не було враховано обставини, виявлені в результаті проведення позапланової перевірки.

Такий висновок апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції в частині встановлення наявності підпису на оригіналі акту перевірки надав перевагу одному доказу над іншим, не досліджуючи при цьому оригінал акту, наявний у відповідача, попри його твердження про навність двох підписів у цьому акті.

В частині висновку суду першої інстанції про необов'язковість надання кадастрової довідки апелянт зазначив, що кадастрова довідка є відображенням відомостей містобудівного кадастру, тому, проаналізувавши ст. 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 2 Положення № 559, апелянт переконує суд апеляційної інстанції про обов'язковість подання такої довідки у складі матеріалів для отримання містобудівних умов та обмежень, всупереч висновку суду першої інстанції.

Також апелянт зазначає, що фрагмент Генерального плану міста Черкаси не є тотожним ситуаційному плану, оскільки генеральний план відображає об'єкти забудови, в той час як ситуаційний план - земельні ділянки.

В частині висновку суду першої інстанції про відсутність розбіжностей між Генеральним планом м. Черкаси, планом зонування територій та договором оренди землі, апелянт зазначає, що перші два документи дозволяють у спірній зоні Ж-2 будувати виключно малоповерхові будинки з кількістю поверхів - не більше 3-х. Натомість, позивач в техніко-економічних показниках забудови вказав поверховість будинків - 5. Затвердження МУО з такими показниками поверховості, на думку прокуратури, призвело до порушення норм будівельного законодавства.

Посилання суду першої інстанції на засідання 26.04.2017 р. архітектурно-містобудівної ради, оформлене протоколом № 35, апелянт вважає помилковим з огляду на ч. 5 ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у розумінні якої висновки ради носять лише рекомендаційний характер.

Також прокуратура вважає оціночним висновок суду першої інстанції про передчасність скасування МУО, та необгрунтованим, оскільки закон не містить вказівок для інспектора, в яких випадках слід застосовувати менш жорсткі міри для приведення об'єктів містобудування до вимог чинного законодавства. Судом першої інстанції не доведено обов'якзок інспектора у спірній ситуації виносити припис чи зупиняти дію містобудівних умов та обмежень.

До Київського апеляційного адміністративного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, зареєстрований 13.03.2018 р. за вх. № 8918, в якому позивач зазначив, що відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у позивача наявний перший примірник акту, який має статус оригіналу документа. Інший оригінальний примірник знаходиться у відповідача.

Також позивач зазначає, що кадастрова довідка подається у разі її наявності, що прямо закріплено пунктом 2.2 Порядку № 109. Позивач акцентує увагу суду апеляційної інстанції на тому, що уповноваженим органом на ведення містобудівного кадастру є сам видавник МУО, у повному розпорядженні якого перебувають відомості містобудівного кадастру. Це закріплено Положенням № 559 та є принципом надання адміністративних послуг. Відтак, подання такої довідки є не тільки не обов'язковим, але й непотрібним.

Подання ситуаційного плану (схеми) передбачено Порядком № 109 у довільній формі (п. 2.2). На виконання вказаної норми позивач обрав форму схеми у вигляді Генерального плану м. Черкаси, який згідно визначення відображає використання саме території населеного пункту, а не виключно об'єктів забудови.

Позивач зазначив, що вид цільового використання земельної ділянки визначається земельним законодавством, в тому числі Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548. Використання земельної ділянки позивачем повністю відповідає її цільовому призначенню.

Крім того, позивач наголошує, що відповідач перевищив повноваження в частині перевірки використання землеьної ділянки за цільовим призначенням.

У відзиві позивач погоджується з доводами апелянта про рекомендаційній характер висновків архітектурно-містобудівної ради, однак зауважує, що такі висновки справедливо взяті до уваги департаментом архітектури та містобудування, оскільки це не суперечить законодавству. Вказані висновки також було продубльовано архітектурно-містобудівною радою під час підготовки детального плану території.

Повторного ж отримання спеціального погодження на розміщення багатоповерхівок в зоні Ж-2 чинне законодавство не вимагає.

Позивач також зазначає, що відповідачем не надано належних та допустим доказів усунення виявлених порушення без застосування крайнього заходу - скасування містобудівних умов та обмежень.

До Київського апеляційного адміністративного суду надійшов відзив третьої особи на апеляційну скаргу, зареєстрований 14.03.2018 р. за вх. № 9138, в якому позиція департаменту повністю відповідає позиції позивача.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі рішення Черкаської міської ради від 28.12.2005 р. між позивачем (орендар) та Черкаською міською радою (орендодавець) 07 лютого 2006 року укладено нотаріально засвідчений договір оренди землі, за умовам якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в м. Черкаси на перехресті вул. Козацької та вул. Героїв Дніпра площею 34607 м2.

Договір зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» 18.02.2006 р. за №040677500080.

Згідно умов договору за цільовим призначенням земельна ділянка відноситься до земель водного фонду. Земельна ділянка надається в оренду для розташування та подальшої експлуатації готельного комплексу (а. с. 77 - 82 Т. 1).

Архітектурно-містобудівною радою Черкаської міської ради 15.04.2014 р. розглянуто питання надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на перехресті вул. Козацької та вул. Героїв Дніпра.

Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 14.05.2014 р. прийнято рішення № 500 «Про надання ПП «ІБК «Будгарант» містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на розі вул. Козацької та Героїв Дніпра».

Рішенням Черкаської міської ради від 19.08.2014 р. № 2-56 вказане рішення скасоване.

В судовому порядку постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.03.2015 р. (справа № 712/17480/14а) рішення Черкаської міської ради від 19.08.2014 р. № 2-56 скасовано (а. с. 73 - 76 Т. 1).

09.12.2016 р. сторонами внесені зміни до договору оренди землі від 07.02.2016 р. та зазначено, що в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 3,4607 га, з них: площею 2,4486 га (кадастровий номер 7110136400:01:013:0023), площею 0,2813 га (кадастровий номер 7110136400:01:013:0022), площею 0,7308 га (кадастровий номер 7110136400:01:013:0015). За цільовим призначенням земельні ділянки віднесено: кадастровий номер 7110136400:01:013:0015 та кадастровий номер 7110136400:01:013:0023 - до земель житлової та громадської забудови; кадастровий номер 7110136400:01:013:0022 - до земель водного фонду. Вказані зміни зареєстровані в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень 21.03.2017 р. щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136400:01:013:0015, 7110136400:01:013:0023 та 24.03.2017 р. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:013:0022 (а. с. 83 Т. 1).

Відповідно до п. 17 рішення архітектурно-містобудівної ради від 26.04.2017 р. № 35 вирішено: у кварталах багатоквартирної житлової забудови (ПП «Шора», «Будгарант») передбачити градацію поверховості будинків, 12, 9, 7, 5 поверхів зі зниженням вбік водосховища). Пропозиції стосувались земельної ділянки, що знаходиться на розі вул. Козацької та Героїв Дніпра (а. с. 193 - 197 Т. 1).

За заявою позивача наказами директора департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради № № 145, 146 від 25.05.2017 р., № № 149, 150, 151 від 26.05.2017 р. видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 3,4607 га. на розі вул. Козацької та вул. Героїв Дніпра для будівництва житлової забудови з паркінгом.

Черкаською міською радою прийнято рішення від 10.08.2017 р. № 2-2315 «Про скасування наказів про надання містобудівних умов та обмежень 145, 146 від 25 травня 2017 року та 149, 150, 151 від 26 травня 2017 року».

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 р., визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради № 2-2315 від 10 серпня 2017 року «Про скасування наказів про надання містобудівних умов та обмежень 145, 146 від 25 травня 2017 року та 149, 150,151 від 26 травня 2017 року».

Визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради № 2-2314 від 10.08.2017 року «Про розгляд електронної петиції від 12.07.2017 року №Че/150-еп проти забудови берегової смуги/набережної річки Дніпро в м.Черкаси».

Визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради № 2-2313 від 10.08.2017 року «Про направлення депутатського запиту депутата Радуцького О.Р.» в частині, що стосується звернення до суду з позовом про розірвання договорів оренди землі з Приватним підприємством «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант».

Посадовими особами управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області на підставі наказу Держархбудінспекції від 29.08.2017 р. № 1349 та направлення від 07.09.2017 р. за №44, довідки про результати документальної перевірки від 21.08.2017 р., за результатами позапланової перевірки оформлено акт від 13 вересня 2017 року проведення позапланової перевірки дотримання управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

На підставі акту перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепою Русланом Ігоревичем прийнято оскаржувані рішення, якими скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Козацька та вул. Героїв Дніпра у м. Черкаси № № 145, 146 від 25.05.2017 р., № № 149, 150, 151 від 26.05.2017 р.

Підставою для прийняття таких рішень стало порушення управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради п. 2.1, п. 2.2, п. 3.7, абз. 2 п. 2.4 розділу II Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 р. № 109, п. 8 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 5, ч. 2, ч. 7 ст. 18, абз. 2 ч. 2 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 4 ст. 29 (станом на 30.05.2017 р. - ч. 5 ст. 29) Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 3.2, п. 4.5, п. 4.7, п. 6.8 ДСТУ-НББ.1.1-12-2011, п. 1.1. пп. 7 п. 2.2. п. 2.5 пояснювальної записки плану зонування території, затвердженого рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 р. № 2-513.

Наявності у відповідача повноважень на проведення перевірки сторонами у справі не заперечується, суд апеляційної інстанції не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, відтак у розумінні ч. 1 ст. 78 КАС України ці обставини не підлягають доказуванню сторонами.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (в редакції, що була чинною станом на 25 та 26 травня 2017 року, далі - Закон № 3038) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вважає, що видавником МУО було порушено вказану норму в частині незазначення в пунктах 5, 6, 7 та 11 другого розділу містобудівних умов та обмежень конкретних положень нормативних актів та відомостей, які базуються на розрахунках, та конкретних цифрових показників.

Так колегіє суддів встановлено, що вказані пункти МУО визначають показники планувальних обмежень (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; охоронювані зони інженерних комунікацій; вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту.

У пункті 5 видавником МУО здійснено посилання на ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», постанову КМ України від 01.08.2006 р. № 1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах». Надано вказівку врахувати інтереси власників та користувачів місць оточення, до початку будівництва до відповідної комісії для обстеження зелених насаджень на предмет їх знесення чи пересадки.

Пунктом 6 видавником надано вказівку дотримуватись вимог ДБН 360-92, врахувати функціональне призначення суміжних земельних ділянок, передбачити розміщення обслуговуючих об'єктів на перспективу.

У пункті 7 департамент зобов'язав позивача отримати технічні умови для приєднання до міських інженерних мереж та розробити заходи щодо збереження безперебійного інженерного забезпечення прилеглої забудови.

Пунктом 11 Розділу ІІ МУО визначено замовнику забезпечити кількість паркувальних місць у відповідності до ДБН В.2.2-17:2006, ДБН В.2.2-9-2009, улаштувати пониження бортового каменю, передбачити влаштування стоянок для автомобілів людей з обмеженими можливостями в параметрах, що відповідають вимогам будівельних норм.

Відтак, викладені застереження містобудівних умов та обмежень містять посилання на назви правових актів, в яких закріплені ті чи інші вимоги до проектування об'єкта,та назви документів, які потрібно отримати.

Вимоги до розшифровки цих норм в МУО законодавством не передбачені. Крім того, визначення законодавством містобудівних умов та обмежень (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038) є нормою - дефініцією, яка має доповнюючий характер і не породжує правовідносин. Призначенням такої норми є закріплення юридичних категорій та понять.

У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону № 3038 вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Відповідно до ч. 2, ч. 7 ст. 18 Закону № 3038 план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону № 3038 забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

У відповідності до ч. 4 ст. 26 Закону № 3038 право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону № 3038 спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Апелянт наголошує в апеляційній скарзі на порушення містобудівними умовами та обмеженнями вищезазначених вимог статей 18, 24, 26, 29 Закону № 3038 в частині відхилення від плану зонування територій міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 р. № 2-513.

В свою чергу, відповідно до Генерального плану міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 р. № 3-505, спірна земельна ділянка належить до території малоповерхової житлової забудови (84%), багаторівневих гаражів (16%).

Згідно з Планом зонування території м. Черкаси земельна ділянка належить до зони Ж-2 - зони блокованої малоповерхової житлової забудови (84%), КСп -перспективних комунально-складських зон.

Серед допустимих видів використання території (відповідно до пояснювальної записки до Плану зонування території міста Черкаси) передбачено окремі багатоквартирні житлові будинки (лише за умови наявності містобудівних розрахунків або детального плану території).

Відповідно до розділу 1 «Загальні положення» пояснювальної записки до Плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 р. № 2-513, допустимий вид використання території (земельної ділянки) - вид використання, який не відповідає переліку переважних та супутніх видів для даної територіальної зони, але може бути дозволеним за умови спеціального погодження.

Відповідно до розділу 5.2 «Спеціальні зональні погодження» пояснювальної записки Плану зонування території міста Черкаси встановлено порядок одержання спеціального зонального погодження, за участі архітектурно-містобудівної ради та громадськості.

Як свідчать матеріали справи, у квітні 2014 року позивач отримав відповідне погодження архітектурно-містобудівної ради.

У розумінні п. 2.1 Р. ІІ Типового положення про архітектурно-містобудівні ради, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України від 07.07.2011 р. № 108 (далі - Положення № 108), архітектурно-містобудівна рада надає рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій.

При встановленні наявності/відсутності порушень в цій частині, колегія суддів приймає до уваги доводи позивача про відсутність підстав для повторного отримання спеціального погодження, однак з наступним застереженням.

Колегією суддів встановлено, що департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради замовлено розроблення Детального плану території набережної від вантажного порту до вул. Сержанта Жужоми в місті Черкаси, на підставі рішення Черкаської міської ради № 2-586 від 13.05.2016 р. (а. с. 286 - 291 Т. 2).

У пункті 4 частини 9 Завдання на проектування замовником визначено передбачити на земельній ділянці ПП «Будгарант» розміщення багатоквартирної середньоповерхової житлової забудови.

Згідно пояснювальної записки до проекту ДПТ, розміщеного на сайті Черкаської міської ради, проектантом запроектовано на вказаній земельній ділянці розміщення мало- та середньоповерхової багатоквартирної житлової забудови з комплексом культурно-побутового обслуговування.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 21 Закону № 3038 у чинній редакції громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів, що станом на 25 та 26 травня 2017 року спірні містобудівні умови та обмеження були видані всупереч громадським інтересам або без проведення громадських слухань, оскільки станом на ці дати детальний план території перебував на стадії розробки.

Відтак, доводи апелянта в цій частині відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно з п. 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07 липня 2011 року (в редакці, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 109), розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Пунктом 1.6 Порядку № 109 передбачено, що містобудівні умови та обмеження, видані до набрання чинності цим Порядком, можуть бути приведені у відповідність (при відхиленні від прийнятої містобудівної документації) у частині визначення максимально допустимих (граничних) техніко-економічних показників об'єкта будівництва (у разі необхідності).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №109 містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктом 2.4 Порядку № 109 визначено, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що наміри забудови земельної ділянки відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

З огляду на вищевстановлені обставини, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про неподання позивачем ситуаційного плану та кадастрової довідки колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 2.2 Р. 2 Порядку № 109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються, в тому числі, ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі) та кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності).

Так позивачем кадастрова довідка не подавалась з огляду на її відсутність, а ситуаційний план було подано у вигляді фрагменту Генерального плану м. Черкаси.

Досліджуючи доводи апелянта, колегія суддів не знайшла підстав вважати, що третьою особою при видачі спірних МУО було порушено вимоги Порядку № 109, оскільки такий порядок не містить імперативних вимог щодо форми ситуаційного плату та наявності кадастрової довідки.

Також колегія суддів відхиляє доводи апелянта в частині необов'язковості висновків архітектурно-містобудівної ради для органу містобудування та архітектури, оскільки така необов'язковість жодною із сторін справи не заперечується, однак апелянтом не доведено належними та допустимими доказами, що врахування цих висновків призвело до порушень вимог законодавства у зв'язку з їх протиправністю.

В свою чергу, висновок суду першої інстанції про невідповідність вимогам законодавства акту перевірки від 13.09.2017 р. підтверджується ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V, відповідно до якої в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Зважаючи на те, що вказаний акт не є предметом позову, обставини щодо його належного оформлення не можуть бути предметом доказування у даній справі. В той же час, суд апеляційної інстанції надав належну оцінку висновку суду першої інстанції в цій частині в межах доводів апеляційної скарги.

Щодо висновку суду першої інстанції про недоведеність доцільності скасування спірних МУО без розгляду питання про їх зупинення та винесення відповідних приписів для надання третій особі часу для приведення вказаних документів до вимог чинного законодавства колегія суддів звертає увагу на наступне.

В розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд має бути справедливим та безстороннім.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ від 26.06.2014 р. у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та 71378/10) суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.

Так з матеріалів справи випливає, що позивач використовував спірну земельну ділянку на платній основі, переслідуючи економічну мету - прибуток від продажу нерухомості.

В цей період представницький орган територіальної громади з врахуванням інтересів жителів міста Черкаси (відповідачем не доведено протилежного), затвердив відповідний генеральний план та передбачив у ньому малоповерхову житлову забудову на спірній земельній ділянці.

В подальшому, на засіданні архітектурно-містобудівної ради, що згідно Положення № 108 надає рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій, її членами запропоновано розвиток спортивно-рекреаційного потенціалу міста з частковим розвитком багатоквартирної житлової забудови в районі вулиці Героїв Дніпра (максимальна поверховість будинків - 12).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що спірні МУО відповідають інтересам територіальної громади (до тих пір, поки не доведено протилежне) та гарантують право позивача на мирне володіння своїм майном, з огляду на що втручання відповідача в місцеве самоврядування, зокрема, встановлення обмежень щодо використання земель, що перебувають у розпорядженні територіальної громади, не переслідує легітимної мети, оскільки при розгляді справи судом апеляційної інстанції не встановлено порушення інтересів суспільства.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокуратури Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року у справі за позовом приватного підприємства «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Руслана Ігоровича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя Є. О. СорочкоСуддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 19.04.2018 р.)