Постанова № 73522257, 19.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2124/17

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Південь Агросвіт Очаків» до Головного управління ДФС у Миколаївської області про скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року фермерське господарство «Південь Агросвіт Очаків» (далі – ФГ «Південь Агросвіт Очаків») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївської області (далі – ГУ ДФС у Миколаївської області) про скасування наказу №774 від 25 травня 2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Південь Агросвіт Очаків».

В обґрунтування позову зазначено про наявність права у слідчого судді у межах Кримінального процесуального кодексу призначати проведення перевірок суб’єктів господарювання і, тільки за умови прийняттям слідчим суддею такого рішення, у контролюючого органу виникає право, на підставі п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, приймати наказ про проведення документальної позапланові перевірки та відповідно проводити перевірочні заходи.

Водночас, на думку позивача, ГУ ДФС у Миколаївської області, не отримавши відповідного рішення від слідчого судді, прийняло протиправний наказ та незаконно провело щодо нього документальну позапланову виїзну перевірку про дотримання податкового законодавства, в частині декларування ПДВ, здійснення фінансово-господарської діяльності за взаємовідносинами з платниками податків з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, а також правомірності знаходження на спеціальному режимі оподаткування.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року позов задоволено.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав правильною правову позицію позивача, що закон пов’язує можливість проведення документальної позапланової перевірки із наявністю рішення суду або слідчого судді саме про призначення перевірки.

Однак, враховуючи, що ухвалою слідчого судді перевірка не призначалась, а нею був наданий тільки дозвіл на її проведення, контролюючий орган був позбавлений права на здійснення перевірочних заходів.

Окрім того, мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції звернув увагу на те, що на час розгляду вимог щодо законності спірного наказу, він вже є фактично реалізованим і вичерпав свою юридичну силу, що є підставою, у разі задоволення адміністративного позову, для прийняття постанови про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень.

В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Миколаївської області ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Головним мотивом апеляції є те, що у позивача є законодавче встановлено право не допускати посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, однак, якщо він не скористався наданим йому правом, у подальшому предметом розгляду в суді повинна бути лише суть виявлених порушень законодавства.

У зв’язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 311 КАС України.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 17 травня 2017 року слідчий суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області розглянув клопотання тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника – начальника слідчого відділу Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про надання дозволу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та своєю ухвалою задовольнив його (а.с.21-24).

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що слідчим відділом Очаківського відділу поліції ГУНП України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №1201615000000409 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.191 Кримінального кодексу України.

Далі зазначається про проведення Очаківською ОДПІ у березні 2016 року документальної перевірки ФГ «Південь Агросвіт Очаків» за 2015 рік та про виявлення певних порушень податкового законодавства, а також звертається увага про накладення у 2016 році Податковим кодексом України обмежень щодо проведення перевірок підприємств з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень і про неможливість у зв’язку з цим, провести перевірку законності перебування позивача на спеціальному режимі оподаткування.

Позивач, в порядку кримінального провадження, двічі оскаржував ухвалу слідчого про надання дозволу на проведення перевірки, але ухвалами апеляційного суду Миколаївської області йому було відмовлено у відкритті апеляційного провадження (а.с.25-29).

25 травня 2017 року відповідач, на підставі ухвали слідчого судді, керуючись п.п. 78.1.11. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України видав наказ № 744 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Південь Агросвіт Очаків» (а.с.17-18).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ФГ «Південь Агросвіт Очаків» є платником фіксованого сільськогосподарського податку з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року та платником єдиного податку IV групи з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року.

ФГ «Південь Агросвіт Очаків» зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

За результатами перевірки, що була проведена на підставі спірного наказу, ГУ ДФС у Миколаївської області склала акт та прийняла податкове повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи та правових норм, зробив обґрунтований висновок про те, що у контролюючого органу були відсутні підстави, встановлені п.78.1, п.п.78.1.11 ст.78 Податкового кодексу України для проведення перевірки, позаяк не встановлено такої правової підстави, як надання дозволу для проведення перевірочних заходів.

Колегія суддів, вважаючи правильним такий висновок, також бажає звернути увагу на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, в обґрунтування прийнятого рішення про проведення документальної позапланової перевірки, слідчий суддя послався на ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до якої, така перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п.п.78.1.11 отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.

Тобто, вказана норма відсилає до Закону в порядку якого має бути отримано зазначене судове рішення, а процесуальний порядок визначений саме – Кримінальним процесуальним кодексом України.

Проте, слід наголосити, що вирішення слідчим суддею вказаних клопотань не охоплюється його повноваженнями, які мають реалізовуватися в спосіб, передбачений процесуальним законом, адже не відносяться ані до заходів забезпечення кримінального провадження, ані до слідчих дій, ані до негласних слідчих дій.

Дійсно, в редакції, що діяла до 15 липня 2015 року, Кримінальний процесуальний кодекс України передбачав повноваження прокурора і слідчого «призначати ревізії і перевірки».

Однак підпунктом 12 пункту 5 Розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» з переліку повноважень прокурора і слідчого воно було виключено.

Крім того, у тому ж пункті Закон України «Про прокуратуру» передбачив:

«Недопустимими є також докази, що були отримані… 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень».

Таким чином, законодавець не тільки забрав у слідчого і прокурора повноваження «призначати ревізії та перевірки», але й встановив, що будь-які докази, отримані внаслідок такої «не передбаченої цим Кодексом» перевірки чи ревізії, є недопустимим.

Відповідно до правової позиції викладеної в Рішенні ЄСПЛ «Михайлюк та Петров проти України» від 10.12.2009 (п.25 Рішення) зазначається, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві, він також стосується якості відповідного законодавства і потребує, аби воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.

З 01 січня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII, пунктом 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015-2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюється виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, органом, який надає контролюючому органу дозвіл на проведення позапланової перевірки платника податку з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, визначено виключно Кабінет Міністрів України.

Щодо передбаченої даною нормою можливості проведення перевірки платника податку за рішенням суду, винесеного відповідно до закону (п.п.78.1.11 Податкового кодексу України), слід наголосити на тому, що система норм Кримінального процесуального кодексу України чітко визначає, що повноваження будь-якого суб'єкта кримінального процесу визначаються лише цим Кодексом.

Відповідний висновок був викладений в ухвалі Верховного Суду (касаційний кримінальний суд, від 06.03.2018, №243/6674/17-к|51-499км17).

Відповідаючи на довід апеляційної скарги, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі 826/442/13-а, від 20.03.2017 року у справі №810/1438/17, в якій зазначено, що «перевірка є способом реалізації податковим органом як суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, в тому числі, документальних позапланових виїзних, є належною для прийняття наказу про проведення перевірки».

Слід вважати правильною позицію суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним спірного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, скасування наказу, який вичерпав свою дію за фактом його виконання, не призводить до захисту порушених прав.

Стаття 316 КАС України, надає право суду апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін, якщо ним буде визнано, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївської області – залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Південь Агросвіт Очаків» до Головного управління ДФС у Миколаївської області про скасування наказу – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

Повне судове рішення складено 19.04.2018 року.