Рішення № 73522158, 20.04.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 квітня 2018 року Справа № 913/91/18

Провадження №19/913/91/18

Суддя Косенко Т.В., розглянув без виклику учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (проспект Гвардійський, 30/1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

про стягнення 9584 грн 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" про стягнення пені в сумі 7978 грн 37 коп., 3 % річних в сумі 1606 грн 03 коп. за договором купівлі - продажу природного газу №13/3553-ВТЕ/112-1939ра-20 від 28.12.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №13/3553-ВТЕ/112-1939ра-20 від 28.12.2012 щодо своєчасної оплати поставленого природного газу.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.02.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №913/91/18; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, тобто без проведення судового засідання; відповідачу встановлено строк для подачі відзиву – протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

04.04.2018 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив б/н від 30.03.2018 на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

28.02.2018 на адресу суду надійшло рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення 26.02.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" ухвали суду від 21.02.2018 у справі №913/91/18.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч.ч.2-3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Згідно положень ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відзив подано з порушенням встановленого судом процесуального строку без заяви про його продовження, він не приймається судом до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

28.12.2012 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі – продажу природного газу №13/3553-ВТЕ/112-1939ра-20, за умовами п.1.1 якого продавець зобов’язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для компенсації втрат теплової енергії у процесі її виробництва, транспортування, постачання та на витрати, пов’язані з технологічними потребами покупця (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом до 951,033 тис. куб. м., у т.ч. по місяцях кварталів (тис. куб. м.):

Місяць

Обсяг

Місяць

Обсяг

Місяць

Обсяг

Місяць

Обсяг

Січень

188,546

Квітень

56,564

Липень

0,84

Жовтень

63,163

Лютий

164,034

Травень

0,84

Серпень

0,813

Листопад

153,664

Березень

148,294

Червень

0,813

Вересень

-

Грудень

173,462

І кв.

500,874

II квартал

58,217

III квартал

1,653

IV квартал

390,289

Відповідно до п.3.3 договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов’язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акту приймання – передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов’язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4 договору).

Загальна сума вартості цього договору на дату його укладання становить 3694557 грн 15 коп., крім того ПДВ – 738911 грн 43 коп., разом з ПДВ – 4433468 грн 58 коп. (п.5.5 договору).

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 договору).

У разі невиконання покупцем п.6.1 договору умов цього договору він у безспірному порядку зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.2 договору).

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав з цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років (п.9.3 договору).

Згідно з п.11.1 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

На виконання вказаних умов договору позивач передав, а відповідач протягом січня – серпня 2013 року прийняв природний газ на суму 3572785 грн 42 коп., який останній оплатив несвоєчасно, що і стало підставою звернення позивачем до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб’єктів, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто – неналежне виконання.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 14.02.2013 по 08.07.2013 в сумі 7978 грн 37 коп. суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем п.6.1 договору умов цього договору він у безспірному порядку зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені у розмірі 7978 грн 37 коп. за період з 14.02.2013 по 08.07.2013, судом встановлено, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв’язку з чим вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню судом повністю.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 14.03.2013 по 08.07.2013 в сумі 1606 грн 03 коп. господарський суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3 % річних у розмірі 1606 грн 03 коп. за період з 14.03.2013 по 08.07.2013, судом встановлено, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв’язку з чим вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню судом повністю.

Крім того, суд зазначає, що строк позовної давності щодо стягнення пені та 3% річних за цим позовом не пропущено, оскільки у п.9.3 договору сторони збільшили строк позовної давності щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань до 5 років.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір покладається на відповідача згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 165, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", проспект Гвардійський, 30/1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 37713861, на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720, пеню в сумі 7978 грн 37 коп., 3% річних у сумі 1606 грн 03 коп., судовий збір у сумі 1762 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.04.2018.

Суддя Т.В. Косенко