Постанова № 73521879, 16.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/982/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСББ ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне-10» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 грудня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Волоско І.Р. в м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Львівської міської ради, треті особи: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне-10», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправною та скасування ухвали, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулась в суду з позовом до Львівської міської ради, треті особи: ОСББ «Інструментальне -10», ОСОБА_6, ОСОБА_7 з вимогами про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради № 5248 від 01.10.2015 про надання ОСББ «Інструментальне-10» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10. Зобов'язати Львівську міську раду винести на розгляд сесії та розглянути клопотання ОСОБА_5 від 28.08.2015 щодо безоплатної передачі ОСОБА_5 земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенцям для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком за адресою: м. Львів, вул. Інструментальна, буд. №10 та будинком за адресою: м. Львів, вул. Авраама Лінкольна, буд. №23 відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_5, як учасник бойових дій, учасник АТО, 28.08.2015 звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки з огляду на законодавчі гарантії. В даному клопотанні просив розглянути на сесії Львівської міської ради питання щодо безоплатної передачі мені земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою м. Львів, вул. Інструментальна, 10. В клопотанні про виділення земельної ділянки від 28.08.2015 наголосив, що відповідно до інформації, отриманої з відділу Держземагенства у м. Львові, земельна ділянка щодо якої скеровується клопотання, у власності, оренді, користуванні інших осіб не перебуває. Тобто на дану земельну ділянку не виникали права у жодних юридичних та фізичних осіб. Тривалий час, позивач жодних відомостей щодо результатів розгляду не отримував, відтак скерувавши повторну заяву до Львівської міської ради, щоб отримати інформацію і лише на початку березня 2017 року отримав відповідь від Департаменту містобудування управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради від 03.03.2017, з якої видно, що відповідь на клопотання від 28.08. 2015 Львівська міська рада надіслала рекомендованим листом ще 02.12.2015, яку позивач так і не отримував. Із відповіді від 29.09.2015, яка була прикріплена до відповіді від 03.03.2017, не вбачається прямої відповіді щодо задоволення клопотання чи вмотивованої відмови у його задоволенні, а лише зазначено, що питання на сесії Львівської міської ради не розглядалося. Також, з відповіді Департаменту від 03.03.2017 стало відомо, що ухвалою Львівської міської ради № 5248 від 01.10.2015 надано дозвіл ОСББ «Інструментальне-10» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10. Вважає, що клопотання про виділення земельної ділянки від 28.08.2015 розглянуто з порушенням норм чинного законодавства, також, а оскаржувана ухвала відповідача порушує його права.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2017 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржило ОСББ «Інструментальне-10», вважаючи вважає таке незаконним, винесеним із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції в обґрунтування протиправності оскаржуваної ухвали відповідача керувався нормами ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ст.118 ЗК України, ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Однак сесією міської ради не розглядалось клопотання позивача про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тому у нього не було можливості реалізувати своє першочергове право на відведення земельної ділянки. З тих підстав ухвалою відповідача не було допущено порушення п.14 ч.1 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Реалізуючи свої права та охоронювані законом інтереси щодо обслуговування багатоквартирного житлового будинку, ОСББ «Інструментально-10», ще у 2014-му році скерувало відповідну заяву від 22.10.2014 на адресу Львівської міської ради щодо врегулювання відносин користування зазначеною земельною ділянкою. Результатом розгляду вказаного звернення і стала оскаржувана ухвала відповідача, яка прийнята у межах компетенції місцевого самоврядування та дотримання вимог Земельного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, їх представників, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Судом першої інстанції встановлено і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що ОСОБА_5 має статус учасника бойових дій, який підтверджено відповідним посвідченням, та має права на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, відповідно до абзацу 1 пункту 14 частини 1 статті 12 на першочергове відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

28 серпня 2015 року позивач звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки, у якому просив розглянути на сесії Львівської міської ради питання щодо безоплатної передачі в першочерговому порядку земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою м. Львів, вул. Інструментальна, 10.

За результатами розгляду вказаного клопотання ОСОБА_5 отримав відповідь Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради від 29 вересня 2015 року про те, що на сесії Львівської міської ради клопотання розглянуто не було з тих підстав, що не дотримано порядок звернення у відповідності до вимог, наведених у рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.08.2015 року №605 «Про затвердження технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада», а тому його повернуто.

Не погоджуючись з таким рішенням у формі відповіді, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, яким задовольнив позовні вимоги, виходив з того, що відповідач, відмовляючи у задоволенні клопотання про виділення земельної ділянки, допустив порушення норм статей 116, 118 ЗК України та ч. 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також прийняттям оскаржуваної ухвали спричинив порушення прав позивача на передачу йому земельної ділянки у власність із земель комунальної власності в межах норм, визначених ЗК України.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з пунктом “б” частини 1 статті 81 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до пунктів “а” та “б” частини 1 статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_8 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Таким чином, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, мають подати клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України. Клопотання має містити відомості щодо цільового призначення земельної ділянки та її орієнтовних розмірів. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). При тому заборонено вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені статтею 118 ЗК України. Положення ч.7 ст.118 ЗК України визначають виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Положеннями статті 20 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Враховуючи, що лист відповідача від 29.09.2015, яким повернуто клопотання позивача про виділення земельної ділянки, суперечить вимогам наведених вище норм та призвів до порушення права позивача з не вирішення по суті клопотання про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому таке підлягає поновленню шляхом зобов’язання відповідача розглянути клопотання позивача від 28.08.2015 на пленарному засіданні міської ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га.

Судом першої інстанції також встановлено, що 22.10.2014 ОСББ «Інструментальне-10» в особі директора ОСОБА_9 звернулось із заявою до Львівської міської ради про погодження місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10 у м. Львові.

Ухвалою Львівської міської ради №5248 від 01 жовтня 2015 року за результатами розгляду звернення ОСББ «Інструментальне-10» від 22.10.14 надано ОСББ «Інструментальне-10» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1626 га на вул. Інструментальній, 10 для обслуговування житлового будинку та інше. При тому судом встановлено, що заява ОСББ «Інструментальне-10» від 22.10.2014 не містила визначені законодавством вимоги, а саме: не зазначено площу, яку бажано отримати заявником; не зазначено цільового призначення; не надано в якості додатку картографічних матеріалів з бажаним місцем розташування та не надано документів, які уповноважують заявника на вказану дію.

Як встановлено судом, житловий будинок №10 по вул. Інструментальній в м. Львові згідно наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури №527 від 09.12.13 знято з балансу ЛКП «Балатон-409» та передано власникам приватизованого житла.

Згідно наявних у справі доказів ОСББ «Інструментальне-10» не приймало наведений будинок на свій баланс, господарської діяльності по утриманню будинку №10 по вул. Інструментальна не здійснювало та не вело у встановленому порядку бухгалтерську звітність. Власники квартир, які є фактичними балансоутримувачами будинку №10, у встановленому законодавством порядку шляхом скликання та проведення загальних зборів власників не уповноважували ОСОБА_9 як голову ОСББ «Інструментальне-10» на звернення до Львівського міського голови із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

За встановлених обставин ухвала Львівської міської ради від 01.10.2015 №5248 про надання ОСББ «Інструментальне-10» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10 є необґрунтовано, оскільки прийнята без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже прийнята у спосіб, який суперечить законодавству України, тому підлягає скасуванню.

З врахуванням встановленого колегія суддів приходить до переконання про правильний висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, беручи до уваги, що прийняття Львівською міською радою оскаржуваної ухвали потягло за собою порушення прав позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності в межах норм, визначених Земельним кодексом України.

У своїх поясненнях представник відповідача зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду. Однак такі твердження не заслуговують на увагу з огляду на таке.

За правилами ст.99 КАС України в редакції на час звернення з даним позовом до суду для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів приймає до уваги, що позивач 28 серпня 2015 року звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки, у якому просив розглянути на сесії Львівської міської ради питання щодо безоплатної передачі в першочерговому порядку земельної ділянки. Через те, що постійно знаходився у службових відрядженнях та постійну відсутність у м. Львові, відомостей щодо вирішення поданого клопотання не отримував, а тому на початку березня 2017 року повторно звернувся до відповідача та отримав відповідь з Департаменту містобудування управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради від 03.03.2017, до якої і був долучений лист-повернення клопотання про виділення земельної ділянки, тобто з того часу і довідався, що його клопотання від 28.08.2015 відповідач повернув йому. Сам лист- повернення клопотання про виділення земельної ділянки позивач так і не отримав.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, визначений ст. 99 КАС України в редакції на час звернення з даним позовом.

Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін визначені ч. 1 ст. 316 КАС України, за якою суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 229, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне-10» залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 грудня 2017 року у справі № 461/2723/17 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_10 судді ОСОБА_11 ОСОБА_12 Повне судове рішення складено 20.04.2018.