Постанова № 73521854, 18.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1602/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Сапіги В.П.,

з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – ОСОБА_1;

від відповідача - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.10.2017р. в адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Волинській обл. до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про примусове стягнення податкового боргу (суддя суду І інстанції: ОСОБА_3; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 10.10.2017р., м.Луцьк),-

В С Т А Н О В И В:

27.09.2017р. позивач ОСОБА_4 управління /ГУ/ ДФС у Волинській обл. звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Фізичної особи – підприємця /ФОП/ ОСОБА_2 суму податкового боргу в розмірі 246833 грн. 12 коп. (а.с.3 і на звороті).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10.10.2017р. заявлений позов задоволено (а.с.28-29).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач ФОП ОСОБА_2, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.43-46).

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що в дійсності він не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, звідки знятий з реєстрації 05.12.2011р. Починаючи з 24.01.2012р., він зареєстрований і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Про наведені факти було відомо позивачу.

Окрім цього, винесені контролюючим органом податкові повідомлення-рішення стосуються фізичної особи ОСОБА_2, а не суб’єкта господарювання – ФОП ОСОБА_2, через що судом не з’ясовано дійсного суб’єктного складу учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача на підтримання поданої скарги та заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов’язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Розглядувані відносини по стягненню податкового боргу регулюються приписами Податкового кодексу /ПК/ України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 якого податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п.41.2 ст.41 ПК України).

Право контролюючих органів на звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України.

Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Окрім цього, згідно з п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.4, 100-101).

За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 246833 грн. 12 коп., в тому числі з податку на додану вартість /ПДВ/ в сумі 169697 грн. 77 коп. та зі сплати мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, в сумі 77135 грн. 35 коп., що стверджується довідкою ГУ ДФС у Волинській обл. про наявність заборгованості по платежах до бюджету (а.с.5), Розрахунком сум податкового боргу ФОП ОСОБА_2 (а.с.6) та обліковою карткою платника податків (а.с.11).

Податковий борг з ПДВ із ввезених на територію України товарів в сумі 169697 грн. 77 коп. виник через несплату грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_1 від 20.03.2017р. за податковим зобов'язанням в сумі 107820 грн. 95 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 26955 грн. 24 коп. (а.с.8), а також нарахованої пені в сумі 34921 грн. 06 коп.

Заборгованість зі сплати мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, в сумі 77135 грн. 35 коп. виникла через несплату грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_2 від 20.03.2017р. за податковим зобов'язанням в сумі 49009 грн. 52 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 12252 грн. 38 коп. (а.с.9), а також нарахованої пені в сумі 15873 грн. 50 коп.

На вказану суму податкового боргу позивачем скеровано відповідачу податкову вимогу № 203-17 від 04.04.2017р. (а.с.7).

Під час апеляційного розгляду з’ясовано, що вищевказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в судовому порядку.

Згідно постанови Волинського окружного адміністративного суду від 01.11.2017р. у справі № 803/1330/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017р. у справі № 876/11761/17, у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, винесених ГУ ДФС у Волинській обл. 20.03.2017р., відмовлено (а.с.67-69, 70-71).

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 07.02.2018р. відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.11.2017р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017р. у справі № 803/1330/17 (а.с.72).

При винесенні рішення по справі колегія суддів враховує, що спірні грошові зобов’язання є узгодженими, оскільки вищевказані судові рішення набрали законної сили, а відтак останні правомірно покладені в основу визначення податкового боргу платника податків.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у відповідача податкового боргу у вказаній сумі, доказів погашення якого останнім на час розгляду справи в суді першої інстанції не представлено.

В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що відповідно до п.45.1 ст.45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Також згідно з пп.16.1.11 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи – підприємця.

Із урахуванням наведеного, обов’язок щодо визначення податкової адреси покладено законом на платника податків. Останній зобов’язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка визначена останнім податковою адресою та за якою контролюючий орган надсилає адресовану платнику податків кореспонденцію.

В разі невиконання цього обов’язку платник податків не вправі посилатися на неотримання ним кореспонденції від контролюючого органу як на обставину, що звільняє його від відповідальності у зв’язку із настанням негативних для нього наслідків.

Оскільки ФОП ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, жодних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 14.03.2018р. ним не вносилися, а тому останню слід вважати податковою адресою позивача.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України № 755-IV від 15.05.2013р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Відповідно до ч.1 ст.7 цього Закону ЄДР створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з ЄДР.

Статус документів та відомостей, внесених до ЄДР, передбачений ст.10 вказаного Закону. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою стороною.

Згідно з п.9 ст.65 ПК України самозайняті особи зобов'язані подавати до контролюючих органів за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін. Зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у Державному реєстрі, набирають чинності з дня внесення відповідного запису до такого реєстру.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п.4 ст.42 ПК України, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.2 ст.42 ПК України).

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що спосіб стягнення податкового боргу (грошового зобов'язання) з фізичної особи та фізичної особи - підприємця є однаковим. Статус боржника (фізична особа, чи ФОП) у даному випадку жодним чином не впливає на розмір та спосіб визначення грошового зобов'язання, що відображене у податкових повідомлення- рішення, які є основою податкового боргу.

Згідно з п.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Колегія суддів відхиляє інші доводи апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.

Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов підставним та обгрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ФОП ОСОБА_2

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.10.2017р. в адміністративній справі № 803/1252/17 залишити без задоволення, а вказану постанову суду – без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Фізичну особу – підприємця ОСОБА_2.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7

Дата складення повного судового рішення: 19.04.2018р.