
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
19 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/2938/18
Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Довга О. І., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 819/1969/17 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року задоволено повністю адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого судового рішення) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення постановлено 06 грудня 2017 року у порядку письмового провадження. Копію оскарженого судового рішення апелянт не отримав, а поштове відправлення з цією копією, адресоване ОСОБА_1, повернуто до суду першої інстанції з поміткою "за незапитом" (шриховий ідентифікатор відправлення 4602507336277).
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції процесуального закону чинного на момент постановлення рішення) судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.
Водночас, відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Апеляційну скаргу подано 05 квітня 2018 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Особою, яка подала апеляційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що відповідачу не було відомо про відкриття провадження у цій справі, не було відомо про дату розгляду позову суб'єкта владних повноважень та не надіслано копію судового рішення, що позбавило відповідача можливості ознайомитись зі змістом рішення суду першої інстанції та своєчасно його оскаржити. Між тим, відповідач стверджує, що він отримав копію оскарженого судового рішення лише 28 березня 2018 року.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи встановив, що відповідачу суд першої інстанції скеровував як процесуальні документи з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи, так і саме рішення суду. Водночас, усі поштові відправлення зі згаданими документами були повернуті до суду першої інстанції як невручені, з відміткою "за незапитом". Адреса, на яку здійснювалось направлення кореспонденції, встановлена судом першої інстанції з довідки, наданої відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Тернопілській області. Так, у згаданій довідці адресою реєстрації відповідача, ОСОБА_1, зазначено вул. Мазепи, 42, с. Гаї Шевченківські, Тернопільський район, Тернопільська область. Така ж адреса зазначена відповідачем у апеляційній скарзі.
Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції належно повідомляв відповідача про хід розгляду адміністративної справи та вжив відповідних заходів для своєчасного отримання ним усіх процесуальних документів, в тому числі й оскарженого судового рішення. Мотиви з яких відповідач не отримував кореспонденцію є для суду не зрозумілі.
Отже, суд вважає, що доводи відповідача щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження є непереконливими, а тому апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати відповідачу строк для подання заяви про поновленя строку з належним обгрунтуванням причин його пропуску.
Поряд з порушенням строку подання апеляційної скарги на судове рішення судом також встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору.
Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2017 року становить 1600 грн.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Адміністративний позов в даній справі містить вимоги майнового характеру, сума якого складає 107 509 грн. 90 копійок.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 1612 грн 65 коп. (107509,9*0,015 = 1612,65).
Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 2418 грн 98 коп. (107509,9*0,015*1,5=2418,98).
Особа, яка подала апеляційну скаргу, просить суд відстрочити сплату судового збору з причини важкого матеріального становища. Разом з тим, на підтвердження свого клопотання, особа, яка подала апеляційну скаргу, не надала суду жодних обгрунтованих доводів та доказів, що підтверджують важке матеріальне становище, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає.
Отже, вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги повинні бути усунені шляхом надіслання до Львівського апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску, а також оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2418 грн 98 коп. за наступними реквізитами «Отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ – 38007573; банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області; МФО – 825014; рахунок отримувача – 31219206781004; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу – 101; судовий збір, код суду 34668371».
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз’яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями, 169 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 819/1969/17 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_2
Судове рішення № 73521842, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 819/1969/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: