Рішення № 73521501, 19.04.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1843/17

провадження №: 2/398/221/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"19" квітня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б.,

за участю: секретарів – Шостак А.М. Василяки І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Олександрії цивільну справу №398/1843/17 за позовом комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отриману теплову енергію, індексу інфляції та 3% річних, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Теплокомуненерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отриману теплову енергію в сумі 19 459,33грн., 3% річних в сумі 263,34грн. та індекс інфляції в сумі 1533,54грн..

Позов мотивує тим, що після відмови ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2017 року у прийнятті заяви КП "Теплокомуненерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за отриману теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та 3% річних на загальну суму 21526 грн. 21 коп. в зв’язку з наявністю спору про право, вони звертаються до суду з вимогами у позовному порядку.

КП «Теплокомуненерго» є підприємством Олександрійської міської ради, яке надає наймачам, власникам та членам їх сімей, що фактично проживають у квартирах або приватних будинках, послуги теплопостачання за рахунок власних та залучених коштів. Між позивачем та відповідачем склалися цивільні правовідносини, що підтверджується відкритим на ім’я відповідача особовим рахунком № 035411.

В порушення вимог п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та умов договору відповідач не виконував зобов’язання щодо строків оплати послуг, наданих позивачем.

Споживач не звертався до КП «Теплокомуненерго» з письмовою заявою про відключення від централізованого опалення, а користується тепловою енергією, що свідчить про наявність договору, КП «Теплокомуненерго» постачає теплову енергію, а відповідач приймає дану послугу. Не виконуючи свої зобов’язання по оплаті за спожиті послуги по теплопостачанню, відповідач не дає їм можливості своєчасно розраховуватись з постачальниками газу та електроенергії, чим ставить підприємство в скрутне матеріальне становище.

Станом на 01.03.2017 року за споживачем рахується поточна сума боргу в загальному розмірі 19459,33грн..

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 263,34 грн. та індекс інфляції в сумі 1533,54 грн.

Посилається на ст., ст.509, 525, 526, 530 ЦК України, п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» та просить його вимоги задовольнити.

Згідно п. 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, із змінами внесеними відповідно до зазначеного Закону, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки провадження по вказаній справі було відкрито до набрання чинності нового процесуального Кодексу, суд ухвалою від 25.01.2018 року постановив про проведення судового розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження за діючими нормами ЦПК України, які набрали чисті 15.12.2017 року.

22.02.2018 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, де позивач просить стягнути з відповідача – заборгованість за отриману теплову енергію, яка виникла станом на 21.02.2018 року в сумі 23 761,43 грн., 3 % річних в сумі 263,34грн., індекс інфляції в сумі 1533,54 грн., а всього 25558,31 грн. Крім того, представник позивача подала заяву про розгляд справи у їх відсутність, де вказала, що уточнені позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, а також давалось оголошення на сайті Судової влади України про виклик відповідача. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань не надав. Враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити на підставі наявних матеріалів справи заочне рішення, відповідно до вимог ст., ст. 280 – 284 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КП «Житлогосп» від 22 лютого 2017 року. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №476721 КП «Теплокомуненерго» є комунальним підприємством, видами діяльності якого, зокрема, є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

До квартири, в якій проживає відповідач, комунальним підприємством «Теплокомуненерго» постачається теплова енергія. Між позивачем та відповідачем склалися договірні правовідносини з приводу надання послуг теплопостачання, про що свідчить відкритий на ім’я відповідача особовий рахунок №035411.

08 лютого 2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір №035411 про постачання теплової енергії для централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до якого позивач зобов’язався постачати відповідачу вчасно та відповідної якості теплову енергію для централізованого опалення та гарячого водопостачання (у разі його подачі згідно Рішення міськвиконкому), а відповідач зобов’язався своєчасно оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. На ім’я відповідача відкрито особовий рахунок №035411.

Позивач належним чином виконує свої зобов’язання за зазначеним договором та постачає відповідачу теплову енергію для централізованого опалення.

У зв'язку з тим що відповідач несвоєчасно розраховується за надані позивачем послуги, виникла прострочена заборгованість по оплаті за отриману теплову енергію, яка за розрахунком позивача станом на 01 березня 2017 року виникла заборгованість в розмірі 21 256,21 грн., що складається з: 19459,33 грн. – заборгованість за послуги теплопостачання; 263,34 грн. – 3% річних; 1533,54 грн. – індекс інфляції, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача та розрахунком, наданим позивачем.

Заяв про відмову від користування послугами від споживача у справі на адресу позивача не надходило.

22 лютого 2018 року представник позивача подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, де позивач просить стягнути з відповідача – заборгованість за отриману теплову енергію, яка виникла станом на 21.02.2018 року в сумі 23 761,43 грн., 3 % річних в сумі 263,34 грн., індекс інфляції в сумі 1533,54 грн., а всього 25558,31 грн. та судовий збір.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 р., п.17, п.20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 2005р. № 630, згідно яких споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, відповідно до нормативів (норм) споживання або за показаннями засобів обліку (будинкових або квартирних лічильників).

Як передбачено п. 18 Правил, плата за послуги має вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Частинами першою та другою статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено,що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради №1065 від 30 грудня 2010 року, з 01 січня 2011 року КП «Теплокомуненерго» скориговані тарифи теплопостачання для населення та КП «Довіра» в частині відпуску теплової енергії для населення згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 грудня 2010 року №1801 «Про затвердження тарифу на теплову енергію КП «Теплокомуненерго» відповідно до додатку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання( ч.1ст.625 ЦК України).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його не виконанням або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком розміру інфляційних нарахувань в сумі 1533,54 грн. та 3 % річних в сумі 263,34 грн., що доданий позивачем.

Суд вважає, що відповідач ухиляється від взятих на себе зобов’язань по сплаті заборгованості за надані послуги. За викладених обставин сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов’язань. Суд враховує, що це є спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.

Відповідно до ч. 3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки, жодна із сторін не звернулась до суду з відповідною заявою позовна давність судом при вирішення зазначеного спору не застосовується.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 1600, грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 280, 288, 289, 352, 354, п.9, п.15.5 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отриману теплову енергію, індексу інфляції та 3% річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, 04червня ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Комунального підприємства «Теплокомуненерго» (місцезнаходження: поштовий індекс 28008, м. Олександрія Кіровоградської області, вул. Перспективна (50 років Жовтня), 32-а, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00185330) заборгованість за отриману теплову енергію, яка виникла станом на 21.02.2018 року в сумі 25 558 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят вісім)грн. 31коп., із них: поточна заборгованість в сумі 23761,43 грн., три відсотки річних в сумі 263,34 грн., індекс інфляції в сумі 1533,54 грн. та 1600 грн. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційну скаргу на заочне рішення може бути подано позивачем до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя