Постанова № 73521134, 17.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"17" квітня 2018 р.

справа 808/773/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В. Ясенова Т.І.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2017 (суддя Батрак І.В.)

в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»

до Дніпропетровського управління Офісу великих платників та Запорізького управління Офісу великих платників

про скасування нарахованої пені

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» 23.03.2017 звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків щодо нарахування пені в сумі 1’ 774’ 970гр31коп на щомісячну суму сплати розстроченої заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5’ 616’ 110гр17коп за період з 25.12.2015 по 15.12.2016;

- зобов’язати Запорізьке управління Офісу великих платників податків скасувати пеню в сумі 1’ 774’ 970гр31коп;

- зобов’язати Запорізьке управління Офісу великих платників податків внести зміни до інтегрованої картки ПАТ «Донбасенерго» шляхом виключення пені в сумі 1’ 774’ 970гр31коп на щомісячну суму сплати розстроченої заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5’ 616’110гр17коп за період з 25.12.2015 по 15.12.2016 (т1ас3).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2017 до участі у справі в якості відповідача залучений Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (т1ас125).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2017 позов задоволений частково:

- визнані протиправними дії Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків щодо нарахування пені в сумі 1’ 774’ 970гр31коп на щомісячну суму сплати розстроченої заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5’ 616’ 110гр17коп за період з 25.12.2015 по 15.12.2016;

- зобов’язано Запорізьке управління офісу великих платників податків внести зміни до інтегрованої картки ПАТ «Донбасенерго» шляхом виключення пені в сумі 1’ 774’ 970гр31коп на щомісячну суму сплати розстроченої заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5’ 616’ 110гр17коп за період з 25.12.2015 по 15.12.2016.

В решті позовних вимог відмовлено (т1ас229).

В апеляційній скарзі Офіс великих платників податків просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог. Вказують, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити пеню, яка залежить від терміну прострочення. Розстрочення виконання судового рішення не звільняє платника податків від обов’язку сплатити пеню за прострочення строку погашення податкового боргу. Рішення суду про стягнення податкового боргу свідчить про те, що узгоджена сума податкового зобов’язання не була своєчасно сплачена та на момент ухвалення судом рішення вже існувало прострочення (т2ас1,30).

Заперечуючи у відзиві проти задоволення апеляційної скарги, позивач зазначає, що з дня набрання сили судового рішення про розстрочення сплати податкового боргу, у підприємства виникли нові строки сплати грошового зобов’язання, які не порушуються, а відтак і відсутнє прострочення. Розстрочення або відстрочення податкового боргу вважається його погашенням. Також посилається на порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно мирного володіння майном. Податковим органом не приймалось податкове повідомлення-рішення щодо нарахованої пені. Після розстрочення, податкова інспекція мала нараховувати проценти, а не пеню (т2ас17,42).

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2015 у справі №805/4205/15-a задоволений позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Донецьку до ПАТ «Донбасенерго» та стягнутий податковий борг з податку на прибуток в сумі 55’907’ 532гр95коп і з податку на додану вартість в сумі 393’ 991’ 245гр73коп шляхом визначення для ПАТ «Донбасенерго» виконання судового рішення до 15.11.2020 згідно підписаного сторонами графіку погашення податкового боргу.

Постанова суду набрала законної сили з 25.12.2015.

В постанові зазначено, що податковий борг виник за податковими деклараціями за квітень-жовтень 2015 року, поданими платником податків (т1ас12).

Відповідно до пункту 14.1.162 статті 14 Податкового Кодексу України, пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суму грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до статті 32 Податкового Кодексу України, зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі відстрочки або розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Відповідно пункту 100.1 статті 100 Податкового Кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Відповідно до пункту 111.2 статті 111 Податкового Кодексу України, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та відповідно до цього Кодексу та інших законів. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних або пені.

Відповідно до підпункту «а» пункту 129.1.1 статті 129 Податкового Кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 1 пункту 129.4 статті 129 Податкового Кодексу України, пеня, визначена пунктом 129.1.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення його сплати.

Проаналізувавши наведені норми, Верховний Суд в постанові від 27.02.2018 у справі №808/772/17 за аналогічним спором між тими самими сторонами дійшов висновку, що розстрочення податкового боргу проводиться виключно на платній основі, а плата (проценти) дорівнюють розміру пені.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався пунктом 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України №754 від 10.10.2013, відповідно до якого, на розстрочені (відстрочені) грошові зобов’язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу).

Однак, слід також враховувати положення абзаців 1-3 пункту 4.2 цього Порядку, відповідно до яких, нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу). нарахування процентів здійснюється в день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу, його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням). Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Податкового Кодексу України.

Визначальною умовою для застосування пункту 3.9 Порядку, є укладання договору між платником податків та податковим органом про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання. У спірних правовідносинах такий договір не укладався, а має місце судове рішення про стягнення податкового боргу з визначенням дати виконання судового рішення – до 15.11.2020.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 263 КАС України в редакції до 15.12.2017, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутись до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2015 у справі №805/4205/15-a стягнутий податковий борг з податку на прибуток в сумі 55’ 907’532гр95коп і з податку на додану вартість в сумі 393’ 991’ 245гр73коп, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов’язань за деклараціями за квітень-жовтень 2015 року, та визначений строк стягнення до 15.11.2020.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення в порядку статті 263 КАС України в цій справі не розглядалось.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що рішення суду про відстрочення або розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, а тому не може впливати на застосування норм матеріального права. Постановлення такого рішення не змінює статус заборгованості – несплачена сума узгодженого грошового зобов’язання у встановлений Податковим Кодексом України строк.

Твердження позивача що із встановленням строку сплати податкового боргу до 15.11.2020 та складанням графіку погашення заборгованості, податковий борг вважається погашеним, є помилковими та не містять правового підгрунтя. Поки сума не буде повністю сплачена до бюджету, податковий борг не може вважатись погашеним.

З огляду на викладене, є безпідставними доводи позивача про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відносно мирного володіння майном оскільки сплата пені за несплату в строк узгодженого податкового зобов’язання прямо передбачена законом.

Відповідно до пункту 116.1 статті 116 Податкового Кодексу України, в разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 131.1 статті 131 Податкового Кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Виходячи з перелічених норм, нарахування податкового боргу – це дії щодо арифметичного розрахунку заборгованості платника податків; вручення податкового повідомлення-рішення – це дії, направленні на зобов’язання платника податків сплатити податковий борг. Предметом даного спору є законність дій Офісу великих платників податків щодо нарахування пені. Про законність або незаконність дій або бездіяльності податкового органу стосовно прийняття або неприйняття податкового повідомлення-рішення в позовній заяві не заявлялось.

Верховний Суд в постанові від 27.02.2018 у справі №808/772/17 підкреслив, що судове рішення про стягнення податкового боргу, яким визначений порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої статтею 129 Податкового Кодексу України.

Встановлена статтею 129 Податкового Кодексу України фінансова відповідальність у вигляді пені застосовується в силу самого факту сплати податкового зобов’язання з порушенням строку і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення.

Відтак доводи ПАТ «Донбасенерго» що після розстрочення, податкова інспекція мала нараховувати проценти, а не пеню є помилковими.

Керуючись статтями 241-245, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.

Скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2017 та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» відмовити.

Постанова набирає законної сили з 20.03.2018 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 17.04.2018.

Повну постанову складено 18.04.2018.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова