Постанова № 73521095, 18.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 р. Справа № 820/4786/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 (суддя Панов М.М., 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, повний текст складено 30.01.18) по справі № 820/4786/17

за позовом Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут", код ЄДРПОУ 14312163, суму заборгованості в розмірі 71451,10 грн. по відшкодуванню різниці в пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за період з червня по серпень 2017 року на р/р Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова 25602301671631 в філію ХОУ ДОБУ,МФО 351823, код ЄДРПОУ управління 41247819.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до положень статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", підприємство повинно внести Пенсійному фонду України різницю у розмірі виплаченої пенсії науковим працівникам за червень-серпень 2017 року у розмірі 71451,10 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року адміністративний позов Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 2 під., 3 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 41247819) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" (місцезнаходження: вул. Лермонтовська, буд. 27, м. Харків, 61024, ЄДРПОУ 14312163) про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" (вул. Лермонтовська, буд. 27, м. Харків, 61024, ЄДРПОУ 14312163) суму заборгованості в розмірі 71451 (сімдесят одна тисяча чотириста п’ятдесят одна) грн. 10 коп. по відшкодуванню різниці в пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за період з червня по серпень 2017 року на р/р Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова 25602301671631 в філію ХОУ ДОБУ,МФО 351823, код ЄДРПОУ управління 41247819.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що заявлена суб’єктом владних повноважень вимога ґрунтується на направлених відповідачеві листах про покриття витрат на виплату наукових пенсій від 08.08.2017 №7412-47103, від 14.07.2017 №6021-47103, від 14.06.2017 №3916-47103 та повідомленнях про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій.

Наведені у зазначених повідомленнях громадяни мали трудові взаємовідносини з платником внесків, мають право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про науково технічну діяльність", отримують пенсію як наукові співробітники відповідно до статті 37 Закону України "Про науково-технічну діяльність".

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач своєчасно не відшкодував різницю між виплаченою сумою пенсій науковим працівникам, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача по відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість перед Пенсійним фондом за червень-серпень 2017 року у розмірі 71451,10 грн., яка станом на день розгляду справи в суді не сплачена.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 24 Закону України " Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 №1977-ХII (чинного на момент призначення працівникам наукових пенсій) різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідно до цього Закону призначається з дня звернення за призначенням пенсії та за умов звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку.

Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється на всіх осіб, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті. Призначення пенсій таким працівникам здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої цієї статті з дня звернення за призначенням пенсії та за умови звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку.

Відповідно до Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і наукову-технічну діяльність", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року №257, посади, які займали колишні працівники відповідача, дають право на призначення їм пенсії наукового працівника.

Як встановлено в ході розгляду справи, колишнім працівникам відповідача призначена пенсія за віком, як науковим працівникам відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і наукову-технічну діяльність".

Згідно з ч.1,2 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до абз. 2 п. 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Згідно з ст.37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26.11.2015 №848-VІІІ держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.

Різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 затверджено "Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи" (далі - Порядок).

Відповідно до п. 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсій відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за затвердженим зразком.

Згідно з цим же пунктом Порядку, підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" є правонаступником Акціонерного товариства "Харківський проектний інститут", яке в свою чергу є правонаступником Товариства покупців членів трудового колективу Державного підприємства ХДПІ, а отже є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і обов'язків.

В ході розгляду справи, судом не виявлено фактичних даних, які б вказували на належність відповідача до державних бюджетних наукових установ, а відтак, відповідач обтяжений обов'язком відшкодовувати 50 відсотків різниці в пенсіях, призначених особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах, що передбачено також і п. 2 "Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" знаходиться на обліку в Київському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова як платник страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що заявлена суб’єктом владних повноважень вимога ґрунтується на направлених відповідачеві листах про покриття витрат на виплату наукових пенсій від 08.08.2017 №7412-47103, від 14.07.2017 №6021-47103, від 14.06.2017 №3916-47103 та повідомленнях про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій.

Наведені у зазначених повідомленнях громадяни мали трудові взаємовідносини з платником внесків, мають право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про науково технічну діяльність", отримують пенсію як наукові співробітники відповідно до статті 37 Закону України "Про науково-технічну діяльність".

Відповідно до пунктів 6.4 та 6.8 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

З положень наведеної норми "Інструкції" слідує, що обов'язок оплатити суму різниці в пенсіях є безумовним і його виконання не поставлено в залежність від вжиття іншими суб'єктами права, в тому числі і територіальними органами Пенсійного фонду України, будь-яких дій.

Таким чином, аналізуючи наведені нормативно-правові акти та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач своєчасно не відшкодував різницю між виплаченою сумою пенсій науковим працівникам, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача по відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість перед Пенсійним фондом за червень-серпень 2017 року у розмірі 71451,10 грн., яка станом на день розгляду справи в суді апеляційної інстанції не сплачена.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки несплата зазначених коштів не дозволяє органам Пенсійного фонду України в повній мірі формувати свій бюджет, здійснювати виплату пенсій та інших соціальних виплат громадянам.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року по справі № 820/4786/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 229, 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 по справі № 820/4786/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Постанова складена в повному обсязі 20.04.18.