Постанова № 73520790, 17.04.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1133/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Будішевської Л.О.,

суддів: Таран С.В., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання: Лук'ященко В.Ю.

за участю представників учасників справи:

від позивача - Хільчук М.О.

від відповідача - Сорокопуд І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту)

на рішення господарського суду Миколаївської області, ухваленого 25.01.2018 о 10:50 год., суддею Смородіновою О.Г., м. Миколаїв, повний текст складено 30.01.2018

у справі № 915/1133/17

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту)

до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон»

про стягнення 26561,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту) (далі - ДП «АМПУ») звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (далі ТОВ СП «Нібулон») про стягнення з останнього 26561,88 грн. по договору про агентське обслуговування суден № 30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 (далі - договір).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору, а саме несплатою нарахованих відповідачу ДП «АМПУ» портових зборів (корабельний та канальний).

Позивач зазначив, що на виконання умов договору та положень Порядку справляння та розміру ставок портових зборів (далі - Порядок) ДП «АМПУ» виставлено ТОВ СП «Нібулон» рахунки на сплату корабельного та канального зборів з судна НІБУЛОН 6 з баржами від 23.10.2014 № 6877 на суму 234,14 грн., від 23.10.2014 № 6883 на суму 2558,72 грн., від 24.10.2017 № 6919 на суму 2558,39 грн., від 11.11.2014 № 7403 на суму 2756,98 грн., від 18.11.2017 № 7579 на суму 3044,81 грн., від 30.11.2014 № 7894 на суму 2957,20 грн., від 16.12.2014 № 8331 на суму 3103,86 грн., від 19.12.2014 № 8407 на суму 3117,35 грн., від 29.12.2014 № 8641на суму 3115,25 грн., від 30.12.2014 № 8654 на суму 3115,18 грн.

В порушення умов договору ТОВ СП «Нібулон» не повернуто Акти виконаних робіт, не надано зауважень щодо нарахування зборів з судна НІБУЛОН 6 з баржами та не сплачено нараховані Адміністрацією портові збори (корабельний та канальний) згідно виставлених рахунків, що призвело до формування заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 26561,88 грн.

Крім того, відповідно до п. 3.6 договору, відповідач зобов'язаний подавати у відділ зборів і доходів Адміністрації заявки та завірені копії обмірних свідоцтв, класифікаційних свідоцтв судна на виписку дисбурсментських рахунків по нарахуванню портових зборів, зборів і плат та інших наданих послуг.

З липня 2014 року відповідач, всупереч умов договору, припинив надавати заявки, незважаючи на той факт, що судна ТОВ СП «Нібулон» продовжують проходити через акваторію порту Херсон транзитом.

Посилаючись на умови Договору про агентське обслуговування суден від 04.02.2014 № 30-П-ХЕФ-14 та приписи статей 525, 614, 629 ЦК України, 193 ГК України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по договору про агентське обслуговування суден від 04.02.2014 № 30-П-ХЕФ-14 в сумі 26561,88 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову ДП «АМПУ», відповідач зазначив наступне.

Позивач просить зобов'язати відповідача виконати договірні зобов'язання, в той час, як предметом позову є стягнення портових зборів, зобов'язання по сплаті яких виникають з нормативно-правового акту.

Відсутні підстави для нарахування і стягнення корабельного збору, оскільки згідно термінології і визначень морського торговельного мореплавства судно в даному конкретному рейсі рухалось по судновому ходу і відповідно не здійснювало входу в «Акваторію порту».

Вхід в Акваторію порту та вхід в порт передбачають здійснення в цих ділянках водного простору певних дій, перелік яких вказаний в самому визначенні терміну «акваторія порту», «захід в порт». При транзитному проході судно не здійснювало швартування до причалів порту, постановку на якірну стоянку порту, вантажних операцій в акваторії порту. Судно рухалось судновим шляхом «транзитом» - без заходу в порт та не використовувало водну поверхню в цій ділянці, як «Акваторію морського порту».

Додатком 3 до Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, що затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. №316 «Про портові збори» чітко визначено, до яких саме каналів встановлені ставки за прохід по ним транзитом. Херсонський морський канал до цього переліку не входить.

Відповідно Порядку №316 канальний збір стягується на користь власника каналу. Херсонський морський канал який заявлений в позові знаходиться на балансі філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ», тому вимоги позивача про стягнення канального збору є безпідставними.

Відповідач зазначив, що єдиною умовою, за якою можливе надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014, є надання відповідачем заявки на надання відповідних послуг за договором, проте жодних заявок на надання послуг, обумовлених договором ТОВ «Нібулон» позивачу не надавав, доказів зворотного позивачем не надано.

Додані до позовної заяви докази направлення рахунків не можуть вважатись належними та допустимими доказами, оскільки з останніх неможливо встановити, що саме направлялось на адресу ТОВ СП «Нібулон». Крім того, відповідно до даних, що містяться на офіційному веб-сайті «Укрпошти» за відповідними номерами поштових відправлень зазначається, що такі відправлення у системі не зареєстровані.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів дійсного надання послуг за спірним договором, а також доказів надсилання рахунків та актів виконаних робіт, які є предметом позову у даній справі.

27.11.2017 (до початку розгляду справи по суті) від позивача до суду першої інстанції надійшло клопотання про зміну підстав позову щодо нарахування канального збору з суден відповідача (а.с.118-120), в якому останній зазначив, що підставою для нарахування канального збору є проходження суден відповідача по підхідному каналу Херсонського морського порту, який включений до акваторії морського порту Херсон, а не проходження суден Херсонським морським каналом.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.01.2018 у задоволенні позовних вимог ДП «АМПУ» відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014, доказів складання та надіслання актів виконаних робіт (послуг) та доказів в підтвердження здійснення відповідачем замовлення.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про стягнення з ТОВ «Нібулон» канального збору, суд дійшов висновку про те, що власником (балансоутримувачем) підхідного каналу є ДП «АМПУ», а Херсонська філія ДП «АМПУ» є лише експлуатуючою організацією.

Щодо відмови у задоволенні вимоги ДП «АМПУ» про стягнення з відповідача корабельного збору за кожен вхід та вихід з акваторії порту суден ТОВ СП «Нібулон», господарський суд Миколаївської області зазначив, що судно не здійснювало постановку судна на якір в акваторії порту або швартування судна до причалу, розташованого в акваторії порту, у зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині. Крім того, морський порт Херсон не нараховував суднам адміністративний збір, який нараховується судну при заході судна в порт, таким чином, суд дійшов висновку щодо відсутності факту заходу судна в морський порт Херсон.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, прийняти нове рішення, яким вимоги ДП «АМПУ» задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Адміністрацією виставлені відповідачу рахунки на сплату корабельного та канального зборів у зв'язку з тим, що судно «Нібулон 6» з баржами проходило через акваторію порту Херсон та підхідним каналом до порту Херсон. Наведене підтверджується реєстрацією в журналах капітану морського порту Херсон.

Скаржник зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано ототожнює поняття «вхід в акваторію морського порту» та «вихід з акваторії морського порту», «заходження в морський порт» з поняттям «вихід судна», «прихід судна» та приходить до безпідставного висновку, що лише у випадку постановки на якір та швартування судна до причалу відбувається вхід в акваторію морського порту і лише у разі відправлення від причалу або з якірної стоянки відбувається вихід з акваторії морського порту.

В оскаржуваному рішенні суд зазначив, що судна ТОВ СП «Нібулон» проходили морський порт Херсон «транзитом» та рухались по судновому ходу». Проте не зазначено, якими саме доказами та документами це підтверджується. Відповідачем не надано жодного належного доказу, який би підтверджував факт руху суден саме судовим ходом чи взагалі його наявності в акваторії морського порту Херсон з зазначенням координат та розташування. Крім того, Порядком не передбачено звільнення від сплати корабельного збору у разі руху судна транзитом або судовим ходом.

Стосовно канального збору апелянт зазначив, що підхідний канал до Херсонського морського порту (річкова частина), за проходження якого нарахований канальний збір відповідачу, включений до акваторії морського порту Херсон постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 №1132 «Про межі акваторії морського порту Херсон».

Відповідно до реєстру гідротехнічних споруд морських портів України власником (балансоутримувачем) підхідного каналу (річкова частина) до Херсонського морського порту є ДП «АМПУ», а експлуатуючою організацією є Херсонська філія ДП «АМПУ» (Адміністрація морського порту Херсон), що підтверджується довідкою про включення ГСТ до бази даних гідротехнічних споруд від 02.12.2015 №104-4-268-15 та свідоцтвом про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації 28.11.2016 №СП-22-107.1-4-138-15.

Скаржник зазначив, що Херсонська філія є не лише філією ДП «АМПУ», а і адміністрацією морського порту Херсон. Тобто, Законом встановлено, що справляння канального збору за проходження підхідного каналу до морського порту Херсон, здійснюється за місцем розташування підхідного каналу, а саме в акваторії морського порту Херсон та саме відповідною адміністрацією морського порту.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач зазначив наступне.

Позивачем не надано до суду належних доказів надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014, доказів складання та надіслання актів виконаних робіт (послуг) та доказів в підтвердження здійснення відповідачем замовлення.

Відсутність факту заходу судна в морський порт Херсон підтверджується тим, що Адміністрацією не нараховано адміністративного збору, який нараховується судну при його заході в порт.

Херсонський морський канал, який заявлений в позові, знаходиться на балансі філії «Дельта-лоцман», тому безпідставним є вимога про стягнення канального збору на користь Херсонського морського порту. Одночасна зміна підстав і предмета позову не допускається нормами ГПК України.

Відносно підхідного каналу Херсонського морського порту, то відповідач зазначив, що останній створений для суден з осадкою 7,1 м., а судна, заявлені в даному позові, з осадкою до 3,56 м. при проходженні р. Дніпро не потребують використання такої гідротехнічної споруди, оскільки їм для проходження достатньо природних глибин річки та гарантованих габаритів водних шляхів. До того ж Регістром судноплавства дана гідротехнічна споруда була зареєстрована 02.12.2015, Свідоцтво про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації СП-22-107.1-4-138-16 отримано 28.11.2016, а судна, що заявлені в позові проходили по р. Дніпро в 2014 році.

В судове засідання 17.04.2018 з'явились представники учасників справи.

Представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ДП «АМПУ» до ТОВ «Нібулон».

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом Одеської області, 04.02.2014 між ДП «АМПУ» в особі ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП) (Адміністрація) та ТОВ СП «Нібулон» (Агент) укладено Договір про агентське обслуговування суден від №30-П-ХЕФ-14, зі змінами відповідно до Додаткової угоди № 1 від 18.03.2014 та Додаткової угоди № 2 від 30.12.2014 (а.с.15-20).

Згідно Розділу 1 Договору даний договір визначає порядок взаємовідносин між адміністрацією та агентом у разі здійснення агентом обслуговування суден, як під іноземним прапором, так і під Державним прапором України, які заходитимуть до акваторії морського порту Херсон або проходитимуть через акваторію морського порту транзитом.

Адміністрація обслуговує судна в порядку, передбаченому Зводом Звичаїв Херсонського морського порту, Обов'язковими постановами Херсонського морського порту, Законом України "Про морські порти України" та іншими нормативно-правовими актами (п. 2.1. Договору).

В пункті 2.3. Договору до обов'язків адміністрації віднесено нарахування та стягнення згідно чинного законодавства України портових зборів, зборів та плати з суден, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором і заходитимуть до акваторії морського порту Херсон, або проходитимуть через акваторію морського порту Херсон транзитом.

Відповідно до пункту 2.10. Договору адміністрація надає агенту у відповідності до п.п. 4.1., 4.2. і 4.3. Розділу 4 Договору рахунки за нараховані портові збори, збори і плати, а також рахунки та інші необхідні документи за послуги, що надаються адміністрацією суднам відповідача.

ТОВ СП «Нібулон» зобов'язано подавати у відділ зборів і доходів адміністрації заявки та завірені копії обмірних свідоцтв, класифікаційних свідоцтв судна на виписку дисбурсментських рахунків по нарахуванню портових зборів, зборів і плат та інших наданих послуг (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 3.20 Договору агент зобов'язаний підписати надані адміністрацією Акти виконаних робіт (надання послуг), скріпити печаткою та повернути адміністрації по одному примірнику таких Актів у строк протягом п'яти банківських днів з дати отримання Актів виконання робіт (надання послуг) агентом під підпис, або у строк десяти банківських днів з дати відправлення Актів поштою на адресу відправника. У випадку відмови від підписання, неповернення таких Актів виконаних робіт (надання послуг) протягом десяти банківських днів від дати надсилання адміністрацією/або протягом п'яти банківських днів з дати отримання під підпис представником агента, вважається, що Акти є погодженими Сторонами та надані послуги підлягають сплаті.

Пунктом 4.3 Договору визначені послуги адміністрації, які надаються за письмовою заявкою агента та оплачуються агентом згідно діючих на момент надання цих послуг тарифів адміністрації.

Колегія суддів зазначає, що предметом договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 є встановлення взаємовідносин між Адміністрацією (позивач) та Агентом (відповідач) у разі здійснення Агентом обслуговування суден, які заходитимуть до акваторії морського порту Херсон або проходитимуть через акваторію морського порту Херсон транзитом.

Пунктом 2.4. Договору сторони дійшли згоди, що адміністрація надає послуги за письмовою заявкою і з оплатою за рахунок агента за тарифами, які діють в адміністрації на момент надання цих послуг.

Отже умовою, за якою можливе надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014, є надання відповідачем заявки на надання відповідних послуг за договором.

В якості доказів на підтвердження надходження на електронну пошту позивача заявок ТОВ СП «Нібулон», позивачем надані скановані копії заявок (без дати та без номера), на яких стоїть підпис від імені заступника генерального директора з безпеки судноходу ТОВ СП "Нібулон" Воліка А.А. (а.с.186-187 т.1).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист Воліка А.А., в якому останній зазначив, що не здійснював підписання листів щодо проходження Буксиру «Нібулон 6» з баржами НБЛ-009, НБЛ-024 (20.10.2014) та Буксиру «Нібулон 6» з баржами НБЛ-003, НБЛ-020 (23.10.2014) (а.с.218 т.1).

Крім того, у позовній заяві позивач сам зазначає, що заявки з боку ТОВ СП "Нібулон" перестали надходити з липня 2014 року.

Відповідно до службової записки начальника служби системного адміністрування ТОВ СП «Нібулон» в період з 01.07.2014 по 31.12.2014 відсутній факт передачі даних в електронному вигляді між електронними адресами ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.217 т.1).

Також в матеріалах справи присутня довідка завідувача канцелярії ТОВ СП «Нібулон» (а.с.214 т.1), відповідно до якої у період з 12.10.2014 по 31.12.2014 в журналі реєстрації вихідної кореспонденції, що ведеться в електронній базі СЕД "Мегаполіс", відсутні записи про реєстрацію вихідних листів (заявок) на адресу ХФ ДП «АМПУ» (на ім'я начальника відділу доходів та зборів ХФ ДП «АМПУ» Самініної О.В.) щодо транзитного проходження судна «Нібулон 6» (18.10.2014); судна «Нібулон 6» з баржами НБЛ-009, НБЛ-024 (20.10.2014); з баржами НБЛ-003, НБЛ-020 (23.10.2014), (07.11.2014); з баржами НБЛ-008, НБЛ-018 (15.11.2014), (29.11.2014); з баржами НБЛ-014, НБЛ-015 (15.12.2014), (18.12.2014); НБЛ-007, НБЛ-002 (27.12.2014), (29-30.12.2014).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що доводи позивача про надходження на його електронну адресу заявок ТОВ СП «Нібулон» не приймаються до уваги, оскільки вони не доведені належними доказами.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2. 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (із змінами та доповненнями) (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

До первинних документів, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою, згідно зі змістом договору про надання послуг є акти приймання-передачі наданих послуг, акт виконаних робіт, тощо, які свідчать про реальність здійснення операції.

Позивачем не надано належним чином оформлених відповідних актів наданих послуг, а також належних доказів направлення актів на адресу ТОВ СП "Нібулон", оскільки наявні в матеріалах справи докази направлення рахунків (копії фіскальних чеків, списків) не можуть вважатись належними та допустимими доказами, враховуючи, що з цих документів неможливо встановити, які саме акти, та по яким послугам направлялись на адресу ТОВ СП «Нібулон».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що позивачем не надано до суду належних доказів надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014, доказів складання та надіслання актів виконаних робіт (послуг) та доказів в підтвердження здійснення відповідачем замовлення.

Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ДП «АПМУ» про нарахування ТОВ СП «Нібулон» корабельного збору, оскільки зазначені в позові судна не швартувались до причалу та не ставали на якір в акваторії порту Херсон, що, зокрема підтверджує службова записка Судоходної компанії ТОВ СП "Нібулон" ( а.с.104-105 т.1).

Щодо нарахування позивачем канального збору за проходження суднами відповідача через Підхідний канал Херсонського морського порту судова колегія зазначає наступне.

Як вже зазначалось раніше, в процесі вирішення даного спору позивач змінив позовні вимоги зі стягнення плати за прохід суден Херсонським морським каналом на стягнення плати за інший об'єкт - підхідний канал Херсонського морського порту.

Відповідно до Паспорту підхідного каналу Херсонського морського порту він будувався для розрахункового судна: довжина -126м., ширина - 21,8м., осадка - 7,1м. Гранично допустимі габарити судна: довжина -229м., ширина - 32м., осадка - 7,6м. Габарити каналу: ширина 100м., глибина - 8,25м.

Відповідно ст. 67 Водного кодексу України внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування. Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно Постанови КМ України "Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних" від 12.06.1996 № 640 річка Дніпро відноситься до судноплавних внутрішніх водних шляхів.

Гарантовані габарити внутрішніх водних шляхів в даній частині р.Дніпро 3,65м.

28.09.2009р. Україна приєдналась до Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення (УМВШ), вчиненої 19 січня 1996 року у м. Женеві (Указ Президента України "Про приєднання України до Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення (УМВШ)" від 28.09.2009 № 767/2009).

Відповідно до даного міжнародного документа внутрішні водні шляхи мають забезпечувати прохід суден з осадкою до 4,5м.

Зазначені в позові судна зареєстровані під прапором України, що надає їм право вільного переміщення по внутрішнім водним шляхам України в межах гарантованих габаритів. Держава прапору вказана в документах на судно доданих позивачем до позовної заяви. Мають осадку баржи 0,6 м.(в баласті), 3,56м. (в вантажі), буксир 2,54м. і можуть здійснювати рух по р.Дніпро по судновим шляхам загального користування відповідно гарантованих глибин і не потребують використання спеціальної гідротехнічної споруди.

Щодо підхідного каналу Херсонського морського порту, то такої споруди як судноплавний канал, потребують лише судна з великою осадкою (7,6м. та більше), які не можуть пройти природними глибинами річки (4м., гарантовані габарити ВВШ) і саме для них створюється гідротехнічна споруда, що підтверджує паспорт даного каналу.

Відповідно до Паспорту каналу він будувався для розрахункового судна: довжина -126м., ширина- 21.8м., осадка - 7,1м. Гранично допустимі габарити судна: довжина -229м., ширина - 32м., осадка - 7,6м. Габарити каналу: ширина 100м., глибина- 8,25м.

Проходження гідротехнічною спорудою - підхідним каналом порту взагалі не має ніякого відношення до баржебуксирних складів суден, оскільки їх осадка дозволяє прохід з використанням природних глибин р. Дніпро і не потребує гідротехнічної споруди. У подальшому Міністерство інфраструктури України з метою припинення суперечок між портами та агентами внесло зміни до Наказу №316 від 27.05.2013 (пункт 3.5 доповнено абзацом другим згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 24.07.2015 р. N 281), за якими судна, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,0 метри, здійснюють плавання під Державним Прапором України внутрішніми водними шляхами в межах території України та віднесені згідно з класифікаційним свідоцтвом, виданим класифікаційним товариством, до суден внутрішнього або змішаного плавання, звільняються від сплати канального збору.

Відповідно до Довідки (свідоцтва) про реєстрацію Підхідного каналу до Херсонського морського порту Регістра судноплавства України СР-104-4-268-15 від 02.12.2015 дана гідротехнічна споруда була зареєстрована 02.12.2015, Свідоцтво про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації СП-22-107.1-4-138-16 отримано 28.11.2016, а судна заявлені в позові проходили по р.Дніпро в 2014 році.

Відповідно п. 1.8. Наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу" від 16.01.2014 № 21 експлуатація ГТС без наявності чинних документів Регістру не допускається.

Порядок №316 був розроблений відповідно до статті 22 Закону України "Про морські порти України", підпунктів 4.3.1, 4.3.3 підпункту 4.3 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 581.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про морські порти України" визначено, що канали - це гідротехнічні споруди.

Позивач надав документи про реєстрацію гідротехнічної споруди 02.12.2015, яку Регістр судноплавства допустив до експлуатації в якості гідротехнічної споруди з 28.11.2016.

Отже, на момент проходу р. Дніпро суден зазначених в позові підхідного каналу Херсонського морського порту взагалі не існувало в якості гідротехнічної споруди.

Доводи скаржника про відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували факт руху суден відповідача саме судовим ходом не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги з наступних підстав.

Відповідно до Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 червня 2007 року N 498, судновий хід (фарватер) - водний простір на внутрішньому водному шляху, призначений для руху суден і позначений на місцевості і на карті; крім того, це безпечний у навігаційному відношенні прохід по водному просторі, означений засобами навігаційного обладнання.

Доказами розташування Суднового ходу на річці Дніпро є наступні документи: витяг з «Умовних знаків для карт внутрішніх водних шляхів №908», де зазначено, як на картах відображається судновий шлях (а.с.224-226 т.1); витяг з Лоційного опису річки Дніпро № 105 з позначками основного суднового ходу а.с.227-228 т.1); навігаційна річкова карта Нижнього Дніпра від Каховської ГЕС до гирла №3528 (а.с.234-242 т.1).

Колегія суддів зазначає, що сам лише факт руху судна по водній поверхні річки Дніпро не є підставою для застосування Порядку № 316, оскільки судно фактично рухалось по Судновому ходу внутрішніх вод, які є об'єктами загального користування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Миколаївської області про відсутність підстав для стягнення з відповідача корабельного та канального зборів.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.01.2018 у справі № 915/1133/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.01.2018 у справі № 915/1133/17 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України та у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.04.2018.

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя М.А. Мишкіна