Постанова № 73520720, 12.04.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2018 р. Справа № 909/86/18

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Данко Л.С.,

секретар судового засідання Іванець М.Я.,

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" від 21.02.2018

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2018 (суддя Гриняк Б.П., повний текст складено 12.02.2018) про відмову в заяві про видачу судового наказу

у справі №909/86/18

від заявника Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Київ

до боржника фізичної особи - підприємця Мартем’янова Миколи Федоровича, Івано-Франківська область , м. Коломия,

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором № б/н від 11.07.2012 в розмірі 86684,66 грн.

Представники учасників судового процесу в судове засідання не з'явилися.

05.02.2018 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява від Публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі - ПАТ КБ) ''Приватбанк'' про видачу судового наказу про стягнення на його користь з фізичної особи-підприємця Мартем'янова Миколи Федоровича заборгованості за договором б/н від 11.07.2012 в розмірі 86684,66 грн., а також сплаченого заявником судового збору.

Оскаржуваною ухвалою від 12.02.2018 у справі №909/86/18 заявнику відмовлено у видачі судового наказу на підставі ч. 2, 4, 5 ст. 91, п. п. 3, 4 ч. 3 ст. 150, п. 1 ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153, ст. 234 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України.

Ухвала мотивована тим, що, в порушення вимог п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, позивачем до заяви про видачу судового наказу не долучено копії договору №б/н від 11.07.2012, за яким пред'явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості. Крім того, долучені до заяви матеріали не містять належно оформленого розрахунку заборгованості із зазначенням періодів (строків) її нарахування.

21.02.2018 ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу на дану ухвалу, в якій просив таку скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що до заяви про видачу судового наказу, направленої до Господарського суду Івано-Франківської області ним додано копію заяви від 11.07.2012 на відкриття банківського рахунку, копію витягу з «Умов та Правил надання банківських послуг» та копію «Тарифів Банку», що складає договір банківського обслуговування, за яким пред'явлено вимоги до боржника. Посилається на те, що факт укладення такого договору між сторонами у даній справі встановлений у судових рішеннях Господарського суду Івано-Франківської області та Львівського апеляційного господарського суду у справі №909/360/14. Також, вказує на долучення ним до заяви розрахунку заборгованості за вищевказаним договором банківського обслуговування із зазначенням періодів (строків) її нарахування.

10.04.2018 до Львівського апеляційного господарського суду відповідачем у справі подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що він, Мартем’янов Микола Федорович, ніякого договору з банком 11.07.2012 не підписував, а тому не міг надати суду примірник цього договору; що гроші, які надійшли йому на рахунок, відкритий за його заявою як фізичній особі, він повернув через касу банку 22.06.2013 в сумі 35260,00 грн. В задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.

Учасники судового процесу не забезпечили явку своїх представників в судове засідання 12.04.2018, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення їм ухвал суду від 12.03.2018.

Зважаючи на завершення процесуального строку для розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, беручи до уваги те, що в матеріалах даної справи наявно достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а явка сторін не визнавалася обов'язковою, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги у даній справі можливо здійснити без представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, оскаржувану ухвалу - скасувати, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2012 Мартем’янов М.Ф. (клієнт) підписав з ПАТ КБ «Приватбанк» (далі - Банк) заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відтиском печатки, в зв'язку з чим Банком йому було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 (а.с.13).

Відповідно до заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів, Банк, при наявності вільних грошових ресурсів, здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розміри якого Банк оповіщає клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок, встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується умовами та правилами надання банківських послуг та тарифів банка, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

У заяві про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

Таким чином, згідно Заяви про відкриття поточного рахунку, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови зазначеного договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У статті 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 ЦК України).

За приписами статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що відповідач після підписання заяви від 11.07.2012 про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки приєднався до "Умов та Правил надання банківських послуг" та "Тарифів Банку", слід вважати, що між сторонами у справі фактично було укладено змішаний договір банківського рахунку та кредитного договору від 11.07.2012.

Правова природа даного договору досліджувалась Львівським апеляційним господарським судом у справі № 909/360/14 (постанова від 05.11.2014, а.с. 34-37), який також дійшов висновку, що такий договір є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено факт наявності заборгованості за таким договором та підставність вимог про стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами та по комісії за користування кредитом, а також пені за несвоєчасність виконання зобов'язань.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції щодо відсутності договору № б/н від 11.07.2012, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, є помилковим.

Щодо відсутності належно оформленого розрахунку заборгованості із зазначенням періодів (строків) її нарахування, то такий долучений до матеріалів заяви (а.с. 29, 30).

У відзиві на апеляційну скаргу у даній справі Мартем’янов М.Ф. посилається на сплату 22.06.2013 через касу банку 35260,00 грн. і як доказ цього до відзиву долучено ксерокопію (а.с. 72) не зрозуміло якого документа, текст якого прочитати неможливо, а тому така ксерокопія (не засвідчена належним чином) не може вважати належним доказом у справі відповідно до ст.91 ГПК України. Слід зазначити також, що станом на день прийняття Господарським судом Івано-Франківської області рішення від 24.06.2014 у справі № 909/360/14 відповідач (ФОП Мартем’янов М.Ф.) доказів сплати суми основного боргу не надав.

Також, колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача про те, що заяву на відкриття поточного рахунку він подав як фізична особа, оскільки вони спростовуються самою заявою (а.с. 13), у якій зазначено найменування відповідача - фізична особа-підприємець Мартем’янов Микола Федорович та назву виду економічної діяльності відповідача - діяльність у сфері права, окрім того, у розділі посада зазначено - підприємець.

Частиною 1 ст. 147 ГПК України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Положеннями ст.76-79 ГПК України встановлено вимоги щодо належності, допустимості, достатності та достовірності доказів. Так, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як було зазначено вище, необхідні документи, визначені ст. 150 ГПК України, Банком було долучено до своєї заяви про видачу судового наказу, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про порушення заявником п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 280 ГПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У зв'язку з наведеним, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Судовий збір за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 275, 280 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задоволити.

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2018 у справі №909/86/18 скасувати.

Справу направити до Господарського суду Івано-Франківської області.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Мартем’янова Миколи Федоровича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул..Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 1762,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Івано-Франківської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 20.04.2018.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя Л.С. Данко