Постанова № 73520412, 19.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1567/17 Суддя (судді) першої інстанції: Гаращенко В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Федотова І.В.,

при секретарі судового засідання Гужві К.М.,

за участю представника позивача Духовної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Черкаситорф» державного підприємства «Київторф» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року (повний текст складено 05 січня 2018 року) у справі за позовом дочірнього підприємства «Черкаситорф» державного підприємства «Київторф» до Державної екологічної інспекції у Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Черкаситорф» державного підприємства «Київторф» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати припис державної екологічної інспекції у Черкаській області №60 від 06.06.2017.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, до Державної екологічної інспекції у Черкаській області надійшла заява громадянина ОСОБА_3 від 27.04.2017, в якій останній зазначає, що ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» (ЄДРПОУ 31471283), що знаходиться за адресою: вул. Леніна 2, смт. Ірдинь, Черкаського району, здійснює діяльність, пов'язану з видобуванням торфу, а саме: без відповідних дозвільних документів, що є порушенням вимог природоохоронного законодавства. Враховуючи зазначене, просив перевірити підприємство на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами. У випадку наявності порушень - притягнути порушників до відповідальності.

У зв'язку з цим наказом відповідача №290 від 01.06.2017 у період з 01.06.2017 по 02.06.2017 призначено проведення позапланової перевірки дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. На підставі наказу видано направлення №271 та 2017 у період з 01.06.2017 по 02.06.2017 проведено перевірку.

Результати перевірки відображено в акті, в якому зафіксовано, що під час обстеження території підприємства ТБЦ (торфобрикетний цех) заводу виробничу діяльність не здійснює. Проте, на ділянці відкритого складу ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» проводиться пересипка сировини (торфу) за допомогою крана КТП-1 з ділянок видобутку сировини (торфу) «Ірдинь -1», «Ірдинь -2», що надійшла вагонами на територію підприємства для наступної переробки. ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» проводить пересилку сировини (торфу) з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме:

- відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного неорганізованого джерела викидів (відкритого складу), що є порушенням статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

- відсутні (не представлені) проекти господарської діяльності з матеріалами оцінки її впливу на навколишнє природне середовище, що є порушенням статей 26, 29, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

- відсутні (не представлені) позитивні висновки державної екологічної експертизи, що є порушенням статей 13, 14, 39 Закону України «Про екологічну експертизу».

Також актом встановлено, що позивачем не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються за встановленою формою №1-ВТ, відсутній річний звіт № 1 (відходи) та договори на передачу відходів.

На підставі акта перевірки посадовою особою відповідача прийнято припис №60 від 06.06.2017, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушення.

Вважаючи вказаний припис протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна перевірка проведена в період дії мораторію на проведення перевірок та з порушенням встановленого порядку її проведення. Також позивач вказав, що станом на момент проведення перевірки підприємство перебуває в стадії банкрутства та виробничу діяльність не здійснює, оскільки переміщення торфу не є тотожним переробленню корисних копалин. При проведенні перевірки контролюючим органом не проведено дослідження викидів.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний припис прийнятий відповідачем на підставі, у спосіб та в порядку, що встановлені законодавством.

Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду, колегія суддів виходить з наступного.

Стосовно висновку суду першої інстанції щодо проведення перевірки у відповідності до вимог законодавства колегія суддів зазначає таке.

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено вичерпний перелік підстав для здійснення позапланового заходу. Однією з них є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення позапланової перевірки позивача стало звернення ОСОБА_3 щодо порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства при здійсненні видобування торфу.

Таким чином, предметом перевірки, виходячи з підстав, зазначених у зверненні фізичної особи, у спірних правовідносинах є встановлення дотримання вимог щодо охорони навколишнього природного середовища при здійсненні позивачем діяльності, пов'язаної з видобуванням торфу.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою (ч. 2 ст. 7 зазначеного Закону).

Таким чином, відповідачем за наявності підстав та в порядку, визначеному законом, дотримано визначену Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» процедуру, необхідну для здійснення позапланової перевірки суб'єкта господарювання.

Стосовно посилання позивача на дію мораторію на проведення перевірок, встановленого с. 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю), зокрема, центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Згідно з п. 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Окрім цього відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання призупинено дію другого речення абзацу п'ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Тобто, названим законом призупинено дію положень, які передбачають, що позаплановий захід за зверненням фізичної особи здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Отже, вимоги мораторію не поширюються на позапланові перевірки, які проводяться центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

В свою чергу перевірки, які проводяться названим органом не потребують згоди центрального органу виконавчої влади на їх проведення.

Перевіряючи наявність підстав для винесення оскаржуваного припису, колегія суддів виходить з такого.

Щодо відсутності у позивача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного неорганізованого джерела викидів (відкритого складу) в порушення ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» судом встановлено наступне.

Статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:

- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

- заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

- забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

- забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

- використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

- здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об'єктів.

Частиною 5 ст. 11 цього Закону передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до пунктів 6, 7 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 808 до видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку віднесено, зокрема, видобування корисних копалин, за винятком корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками і землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок для господарських і побутових потреб; перероблення корисних копалин.

Згідно з Переліком корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 торф є корисною копалиною загальнодержавного значення.

З наведеного випливає, що перероблення торфу як корисної копалини загальнодержавного значення віднесено до діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку, тому суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача, що пересипання вже видобутого торфу може здійснюватись без оформлення дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Щодо відсутності проектів господарської діяльності з матеріалами оцінки її впливу на навколишнє природне середовище та позитивних висновків державної екологічної експертизи, суд зазначає таке.

Статтею 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Позивач зазначає, що державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація - ЦЕНТРАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ БУДІВЕЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» філія ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» у Черкаській області було розроблено еколого-експертну оцінку у частині забезпечення безпеки життя і здоров'я людини, захисту навколишнього природного середовища, забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення матеріалів робочого проекту «діяльність Дочірнього підприємства «Черкаситорф» ДП «Київторф», яку затверджено 20.11.2017.

З наведеного вбачається, що вказану оцінку розроблено на виконання припису після його винесення, а тому вказані доводи не дають підстав вважати, що припис в цій частині є незаконним.

Частиною 3 ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу» встановлено, що здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Оскільки перероблення торфу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 808 віднесено до видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, висновок суду першої інстанції про необхідність проведення державної екологічної експертизи є законним та обґрунтованим.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Пунктом «є» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи» визначено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації.

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.

Отже, суб'єкти господарювання зобов'язані вести облік відходів, подавати відповідну звітність та укладати договори на вивезення відходів з підприємствами, які мають відповідні дозволи.

Документи щодо обліку відходів в ході проведення перевірки не надані, а тому вимоги припису про надання таких документів є законними та обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Черкаситорф» державного підприємства «Київторф» залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов І.В. Федотов

Повний текст постанови складено 19.04.2018