Постанова № 73519956, 17.04.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2435/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Принцевської Н.М.

суддів Діброви Г.І., Ярош А.І.

секретар судового засідання – Бендерук Є.О.

за участю представників учасників справи:

від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС”, м. Одеса – ОСОБА_2, довіреність від 02.08.2017 б/н;

від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “КАСІБУС”, м. Одеса – не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС”, м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року (суддя Степанова Л.В., м. Одеса, повний текст складено 15.12.2017 року)

у справі № 916/2435/17

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС”, м. Одеса

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “КАСІБУС”, м. Одеса

про стягнення 221 971 грн. 85 коп.

10.10.2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС", м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАСІБУС", м.Одеса, в якій просило суд стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАСІБУС", м. Одеса на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС", м. Одеса заборгованість за поставлений товар у сумі 206559,69 грн.; пеню у сумі 13600,14 грн.; 3 % річних від простроченої суми – 1632,02 грн.; судовий збір у сумі 3326,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимог укладеного між сторонами договору, відповідач повністю не розрахувався з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" за поставлений товар, у зв’язку з чим у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАСІБУС" виникла заборгованість перед позивачем.

26.10.2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС", м. Одеса звернулось до місцевого господарського суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій в зв’язку з оплатою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАСІБУС", м. Одеса 05.10.2017 року та 13.10.2017 року 100000 грн. та 33788,74 грн. відповідно, просило суд стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАСІБУС", м. Одеса на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС", м. Одеса заборгованість за поставлений товар у сумі 72770,95 грн.; пеню у сумі 13600,14 грн.; 3 % річних від простроченої суми – 1632,02 грн.; судовий збір у сумі 3 326,88 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року у справі №916/2435/17 (суддя Степанова Л.В.) у задоволенні позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС", м. Одеса про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАСІБУС", м. Одеса 72770,95 грн. основного боргу, 13600,14 грн. пені, 1632,02 грн. 3 % річних відмовлено в повному обсязі.

Рішення мотивоване тим, що під час розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за поставлений товар у повному обсязі, у зв’язку з чим станом на день розгляду справи у відповідача відсутня заборгованість за поставлений товар згідно умов договору за накладною від 06.07.2017 року, а збільшення вартості товару, у зв’язку зі збільшенням цін на ринку металопрокату, умовами договору не передбачено, внаслідок чого суд першої інстанції визнав позовні вимоги необґрунтованими, в тому числі щодо стягнення пені та 3% річних.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" з рішенням суду не погодилося та звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року у справі № 916/2435/17 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" у повному обсязі, а також відшкодувати скаржнику за рахунок відповідача судові витрати за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповним з'ясуванням обставин, що мають значення по справі, а саме тим, що суд при прийнятті рішення керувався одними доказами та не брав до уваги інші, що свідчить про неповне з'ясування обставин справи, та прийняв рішення без дослідження усіх необхідних доказів, які необхідні для прийняття законного та справедливого рішення по справі з дотриманням норм господарського судочинства України.

Зокрема, скаржник зазначає, що у кожному рахунку - фактурі чітко зазначений строк, який дійсний до оплати за цими рахунками і сплату за якими прострочило ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КАСІБУС», однак суд першої інстанції, ухвалюючи рішення від 11 грудня 2017 року по справі № 916/2435/17, взагалі не досліджував цього доказу, не взяв його до уваги, незважаючи на неодноразове посилання позивача на нього під час судових засідань.

Крім того, апелянт зауважує, що під час судових засідань судом взагалі не досліджувалось питання законності та вірності нарахування штрафних санкцій відповідачу за невиконання умов Договору №14/0417-01 постачання від 14 квітня 2017 року та всупереч Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» № 14 від 17.12.2013 року, суд самостійно не перевірив наданий позивачем розрахунок.

Також скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано того, що оплата вартості товару була здійснена з пропуском встановленого строку, та у зв’язку з тим, ринкова вартість товару зросла, заборгованість відповідача перед позивачем збільшилася, оскільки відповідно до пункту 4.8. Договору право власності на Товар переходить до Покупця з моменту 100% оплати за Товар.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.01.2018 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС” на рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року у справі №916/2435/17, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також роз’яснено учасникам справи про їх право не пізніше 2-х днів з дня вручення ухвали подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, із доказами направлення копій таких заяв іншим учасникам справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 року розгляд справи № 916/2435/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС” призначено на 05.02.2018 року о 12:00 год.

У зв'язку з відрядженням судді-учасника колегії ОСОБА_3 проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючого судді Діброви Г.І., суддів Разюк Г.П., Головея В.М.

05.02.2018 року через канцелярію суду від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КАСІБУС» до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив суд залишити рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року у справі № 916/2435/17 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

При цьому, відповідач зазначає, що з тексту позовної заяви, яка розглядалась у суді першої інстанції та апеляційної скарги вбачається, що сам позивач вказує на поставку металу в кількості 26,445 т на загальну суму 393 901 грн. 52 коп. (триста дев’яносто три тисячі дев’ятсот одна грн. 52 коп.), тим самим підтверджуючи погоджену між сторонами договору вартість відвантаженого товару на день поставки.

Відповідно до діючого законодавства України ціна є однією з основних умов договору, без погодження якої договір вважається таким, що не відбувся. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до пункту 5.1. Договору: «Продавець зобов’язаний передати Покупцю Товар згідно умов даного Договору». Передача товару включає в себе як фактичну передачу так і документальну, а саме: надання на відвантажений товар видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, та інших документів які в обов’язковому порядку повинні бути на товар, але які досі не можуть надатися позивачем до суду. В тексті Договору не передбачено зміни ціни, а ціна погоджується один раз та сплачується Покупцем.

Крім того, відповідач зауважує, що надані позивачем до суду першої інстанції довідки про ціни на товари на внутрішньому ринку України містить в собі орієнтовані ціни комерційних пропозицій торгуючих організацій. Торгово-промисловою палатою зазначено, що ціни можуть відрізнятись від цін, які зазначені у вказаних довідках у зв’язку з об’ємом партії, умов та виду оплати. Отже, вищезазначені довідки Торгово-промислової палати не можуть бути доказам по цій справі, бо ціна вказана за інший вид товару і взагалі не має ніякого відношення до цієї поставки.

02.03.2018 року у зв'язку з відрядженням головуючого судді Діброви Г.І. проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів Разюк Г.П., Головея В.М. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС” на рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року у справі № 916/2435/17 було прийнято до провадження колегією суддів у новому складі.

03.03.2018 року через канцелярію до Одеського апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “КАСІБУС”, м. Одеса надійшли додаткові пояснення до відзиву, в яких відповідач зазначає, що копія накладної від 06.07.2017 року, яка надана позивачем до суду, є неналежним та недопустимим доказом на підтвердження виконання позивачем передачі відповідачу товару, оскільки не відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а вказана позивачем заборгованість в розмірі 23 538 грн. 76 коп. є недоречною і взагалі не потребує уваги суду, оскільки з боку позивача відсутнє будь-яке документальне підтвердження стосовно виникнення такої заборгованості.

Також, 03.03.2018 року через канцелярію до Одеського апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “КАСІБУС”, м. Одеса надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просив суд зобов’язати позивача надати для підписання відповідачу оригінал видаткової накладної від 06.07.2017 року на загальну суму 393 901 грн. 52 коп., яке судовою колегією було відхилено з огляду на те, що витребування зазначеного документу призведе до втручання в господарську діяльність підприємства.

У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_4 у відпустці було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів Ярош А.І., Головея В.М. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС” на рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року у справі № 916/2435/17 прийнято до провадження колегією суддів у новому складі.

28.03.2018 року позивач надав до Одеського апеляційного господарського суду розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості відповідача за кожен день прострочення за несвоєчасну оплату за поставлений товар, який судовою колегією було долучено до матеріалів справи.

Інших заяв чи клопотань від учасників справи у встановлений ухвалами строк до суду не надійшло.

16.04.2018 року у зв’язку із перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_5 у відпустці проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів Ярош А.І., Діброви Г.І.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені ним письмово та наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться у справі № 916/2435/17 та наданих представниками сторін пояснень.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги відповідача, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року у справі № 916/2435/17 частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Одеським апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

14.04.2017 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС", м. Одеса (Продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАСІБУС", м. Одеса (Покупець) укладено договір постачання №14/0417-01, відповідно до умов якого Продавець зобов’язується передати Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, номенклатура, кількість, вартість якого зазначена в Специфікаціях або накладних, які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пунктів 4.1., 4.4. договору вартість товару вказується в Специфікаціях або накладних, які є невід'ємною частиною договору. Оплата здійснюється на підставі відповідного рахунку Постачальника в наступному порядку та терміни: Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 70% від загальної вартості товару, зазначеного у Специфікації/Специфікаціях до договору, остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється Покупцем протягом 5 банківських днів від дати поставки.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.5. договору ціна даного договору вважається звичайною і визначається із сум, зазначених у накладних, за весь термін дії цього договору. Датою оплати вважається дата зарахування на рахунок Продавця грошових коштів згідно з Договором.

Згідно з пунктом 4.8. договору право власності на Товар переходить до Покупця з моменту 100 % оплати за Товар.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що Покупець зобов’язаний прийняти Товар, що відповідає умовам Договору, і оплатити в порядку, встановлено цим договором.

У випадку несвоєчасної оплати Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (пункт 6.1.1 договору).

Відповідно до пункту 6.1.3. договору крім оплати штрафів та пені, сторона, що порушила умови договору, відшкодовує іншій стороні завдані в результаті цього збитки, а у разі порушення грошових зобов'язань сплачує відсотки за неправомірне користування грошима.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до 31.12.2017 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов’язань за договором (пункт 11.1. договору).

06.07.2017 року на виконання умов договору, на підставі накладної від 06.07.2017 року позивач поставив відповідачу товар у кількості 26,445 т та виставив рахунки №000001545 від 06.07.2017 року на суму 163651,52 грн. у тому числі ПДВ 27275,26 грн. та № 000001560 від 06.07.2017 року на суму 230250,00 грн. у тому числі ПДВ 38375,00 грн., всього на загальну суму 393901,52 грн.

На момент прийняття рішення судом першої інстанції відповідач сплатив заборгованість за поставлений товар у повному обсязі, на загальну суму 417 440 грн. 26 коп., в т.ч. 23 538 грн. 76 коп. за попередні поставки, що підтверджується матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАСІБУС", м. Одеса від 18.07.2017 року № 290 на загальну суму 50 000 грн. (за рахунком № 000001545), від 27.07.2017 року № 13 на загальну суму 50 000 грн. (за рахунком № 000001545), від 31.07.2017 № 332 на загальну суму 50 000 грн. (за рахунком №000001560), від 31.07.2017 року № 331 на загальну суму 63 651 грн. 52 коп. (за рахунком №000001545), від 11.08.2017 року № 379 на загальну суму 50 000 грн. (за рахунком №000001560), від 21.09.2017 року № 21 на загальну суму 20 000 грн. (за рахунком №000001545), від 05.10.2017 року № 61 на загальну суму 33788 грн. 78 коп. (за рахунком №000001545) та від 13.10.2017 року № 79 на загальну суму 100 000 грн. (за рахунком №000001545).

Проте, позивач вважає (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), що у відповідача зберігається заборгованість 72770 грн. 95 коп. основного боргу (оскільки позивач здійснив перерахунок вартості товару на 02.10.2017 року у зв’язку зі збільшенням на ринку ціни на металопрокат), а також 13600 грн. 14 коп. пені, 1632 грн. 02 коп. 3% річних за несвоєчасну оплату вартості товару, що стало підставою для звернення до Господарського суду Одеської області із даним позовом для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, у задоволенні якого відмовлено у повному обсязі з підстав, зазначених в описовій частині даного рішення.

В даному випадку між сторонами склалися правовідносини щодо виконання умов договору поставки товару.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених позивачем в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції

Відповідно до приписів статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями статті 173 Господарського кодексу встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, 06.07.2017 року на виконання умов договору, на підставі накладної від 06.07.2017 року позивач поставив відповідачу товар у кількості 26,445 т та виставив рахунки на загальну суму 393901,52 грн., які відповідачем були оплачені, що підтверджується матеріалами справи.

Що стосується посилань скаржника на наявність у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАСІБУС" заборгованості 72770 грн. 95 коп. основного боргу (оскільки позивач здійснив перерахунок вартості товару на 02.10.2017 року у зв’язку зі збільшенням на ринку ціни на металопрокат), то колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості зазначеної позовної вимоги виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною 2 статті 189 Господарського кодексу України закріплено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Відповідно до частини 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що при укладенні господарського договору сторони в обов'язковому порядку зобов'язані погодити між собою ціну, як одну з безумовних істотних умов договору.

Умовами п.п.4.1., 4.4. договору сторони встановили, що вартість товару вказується в Специфікаціях або накладних, які є невід'ємною частиною договору. Оплата здійснюється на підставі відповідного рахунку Постачальника в наступному порядку та терміни: Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 70% від загальної вартості товару, зазначеного у Специфікації/Специфікаціях до договору, остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється Покупцем протягом 5 банківських днів від дати поставки.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.5. договору ціна даного договору вважається звичайною і визначається із сум, зазначених у накладних, за весь термін дії цього договору. Датою оплати вважається дата зарахування на рахунок Продавця грошових коштів згідно з Договором.

Надана позивачем накладна від 06.07.2017 року оформлена неналежним чином, а саме в накладній не зазначена ціна товару без ПДВ, ПДВ та загальна вартість товару з ПДВ, однак вартість товару вказана та зафіксована у відповідних у рахунках № - 000001545 та №000001560 від 06 липня 2017 року, які були оплачені відповідачем. Отже, сторони погодили вартість товару шляхом виставлення рахунку та його оплати, в зв’язку з чим підстави для збільшення вартості товару відсутні, оскільки не передбачені ані діючим законодавством, ані умовами укладеного між сторонами договору, а посилання позивача на пункт 4.8. договору яким передбачено, що право власності на товар переходить до Покупця з моменту 100% оплати товару, судовою колегією не приймаються, оскільки момент набуття права власності не є підставою для збільшення ціни товару.

З огляду на вищезазначені норми діючого законодавства та обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського щодо відсутності у відповідача заборгованості по сплаті суми основного боргу за поставлений позивачем товар.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції частково не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо заявлених позовних вимог та мотиви часткового прийняття аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі з відхиленням інших аргументів апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі позивач зауважує, що під час судових засідань судом не досліджувалось питання законності та вірності нарахування ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" штрафних санкцій ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КАСІБУС» за невиконання умов Договору №14/0417-01 постачання від 14 квітня 2017 року та всупереч Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» № 14 від 17.12.2013 року, суд самостійно не перевірив наданий позивачем розрахунок.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з вищезазначеним доводом апеляційної скарги та зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов’язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

У позовній заяві ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС", м. Одеса просило суд стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАСІБУС", м. Одеса на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС", м. Одеса пеню у сумі 13600,14 грн.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено умовами договору.

Пунктом 6.1.1 укладеного між сторонами договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов’язання у зв’язку з необґрунтованістю позовних вимог, оскільки суд самостійно може здійснити такий розрахунок.

Так, перерахувавши належний до стягнення розмір пені, апеляційний господарський суд дійшов висновку, про часткову неправомірність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення оплати у сумі 13600 грн. 14 коп. за період з 07.07.2017 року по 13.10.2017 року, оскільки позивач невірно визначив початок періоду нарахування та помилково нараховує пеню на загальну суму боргу 417440 грн. 28 коп., так як на 07.07.2017 року заборгованість складала лише 23538 грн. 76 коп. за попередні поставки, а нарахування на суму 417440 грн. 28 коп. (23538 грн. 76 коп. заборгованості за попередні поставки та 393901 грн. 52 коп. заборгованості за поставку від 06.07.2017 року) необхідно починати з 14.07.2017 року, оскільки умовами договору передбачено, що остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем протягом п’яти банківських днів.

У зв’язку з цим, позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 11039 грн. 62 коп., з яких 96 грн. 73 коп. пеня на суму прострочки 23538 грн. 76 коп. за заборгованістю за попередні поставки (яка визнана відповідачем по справі) за період з 07.07.2017 року (дата, яку позивач вказав у доданому до позову розрахунку, як початкову) по 14.07.2017 (перший день прострочки за поставкою від 06.07.2017 року), тому у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 2560 грн. 52 коп. слід відмовити з огляду на невірний розрахунок позивача.

Що стосується заявлених до стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАСІБУС", м. Одеса на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС", м. Одеса 3 % річних від простроченої суми – 1632,02 грн., то колегія суддів зазначає наступне.

За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов’язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов’язання перед кредитором.

Перевіривши розрахунок позивача 3 % річних за період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов’язання з 07.07.2017 року по 13.10.2017 року, судова колегія дійшла висновку, що позивачем невірно здійснено розрахунок 3 % річних, оскільки позивач невірно визначив початок періоду нарахування та помилково нараховує 3% річних на суму 417440 грн. 28 коп. починаючи з 07.07.2017 року, тоді як з вищезазначеної дати можливо нарахування тільки на суму 23538 грн. 76 коп. заборгованості за попередні поставки, а на суму заборгованості 417440 грн. 28 коп. (23538 грн. 76 коп. заборгованості за попередні поставки та 393901 грн. 52 коп. заборгованості за поставку від 06.07.2017 року) розрахунок необхідно здійснювати починаючи з 14.07.2017 року, оскільки умовами договору обумовлено, що остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем протягом п’яти банківських днів.

Тому судова колегія, здійснивши власний перерахунок 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, визначила, що обґрунтованим та доведеним є розрахунок 3% річних за період прострочки за період з 07.07.2017 року по 14.07.2017 року (на суму 23538 грн. 76 коп. заборгованості за попередні поставки) на загальну суму 11 грн. 61 коп., та за період прострочки за період з 14.07.2017 року по 13.10.2017 року (день останньої оплати відповідачем суми боргу) (на суму 23538 грн. 76 коп. заборгованості за попередні поставки та 393901 грн. 52 коп. заборгованості за поставку від 06.07.2017 року) на загальну суму 1316 грн. 13 коп. Отже, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 % річних у сумі 307 грн. 28 коп. відмовляється, в зв’язку з невірним та недоведеним розрахунком, оскільки позивач помилився і в частині визначення суми боргу, і в частині визначення початку прострочки грошового зобов’язання відповідача.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року у справі № 916/2435/17 не відповідає обставинам справи та вимогам закону і є достатні правові підстави для його часткового скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС”, м. Одеса до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “КАСІБУС”, м. Одеса про стягнення з відповідача 11039 грн. 62 коп. пені та 1324 грн. 74 коп. 3% річних з відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС”, м. Одеса до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “КАСІБУС”, м. Одеса про стягнення 72770,95 грн. основного боргу, 2560 грн. 52 коп. пені, 307 грн. 28 коп. 3 % річних із залишенням без змін рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року у справі № 916/2435/17 в іншій частині.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційний перегляд судового рішення покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС”, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року у справі № 916/2435/17 – задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року у справі №916/2435/17 – скасувати частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС”, м. Одеса до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “КАСІБУС”, м. Одеса про стягнення 72770 грн. 95 коп. основного боргу, 13600 грн. 14 коп. пеня та 1632 грн. 02 коп. 3% річних – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “КАСІБУС”, 65045, АДРЕСА_1, код 40323747 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС”, 65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 35, офіс 615, код 31943275: 11039 грн. 62 коп. пені, 1324 грн. 74 коп. 3% річних, 224 грн. - судового збору за подання позовної заяви.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС”, м. Одеса до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “КАСІБУС”, м. Одеса про стягнення 72770,95 грн. основного боргу, 2560 грн. 52 коп. пені, 307 грн. 28 коп. 3 % річних.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року у справі № 916/2435/17 – залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “КАСІБУС”, 65045, АДРЕСА_1, код 40323747 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС”, 65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 35, офіс 615, код 31943275 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 336 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 17.04.2018 року, повний текст постанови складено 19.04.2018.

Головуючий суддя ОСОБА_6 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8