
______________________
Справа № 520/14561/17
Провадження № 2/520/2160/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2018
Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 акціонерне товариство «Дельта Банк», про визнання заборгованості майном подружжя та поділ майна подружжя та боргових зобов’язань, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила суд визнати сумісно нажитим майном подружжя грошове зобов’язання по Договору, що укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 на загальну суму 65123,35 грн. і у порядку поділу майна та боргових зобов’язань розподілити заборгованість шляхом зобов’язання відповідача ОСОБА_2 здійснити погашення заборгованості у розмірі 65123,35 грн.
Позивач та відповідач до суду не прибули, просили розглядати справу у їх відсутність, позивач позов підтримала, відповідач з позовом погодився.
Третя особа до суду свого представника не направила, повідомлялася належним чином про час та місце слухання справи.
10.04.2018р. позивач подав до суду уточнену позовну заяву, у якій сторони не змінилися, і яка прийнята судом до розгляду.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач та відповідач перебувають у шлюбі з 11.08.1990 року.
Позивач та ОСОБА_3 акціонерне товариство «Дельта Банк» уклали Договір №006-15506-290114 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки з лімітом 50000 грн.
Станом на 10.11.2017р. згідно Довідки №5-3380876 позивач має заборгованість у сумі 65123,35 грн., з яких 42859,10 грн. заборгованість по кредитній лінії, 21364,25 грн. проценти, 900 грн. штрафні санкції.
Отже, суд приходить до висновку, що суб’єктами спірних правовідносин є позивач, відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 акціонерне товариство «Дельта Банк».
Відповідно до ст.81 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спір між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України)., що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).
При укладанні кредитного договору одним із подружжя (ст. 1054 ЦК України) отримання згоди другого з подружжя не потрібне, хоча банки зазвичай і вимагають підтвердження волі другого з подружжя щодо цього правочину. Однак кредитний договір не належить до договорів, які передбачені в ст. 65 СК України, в якій йдеться про правочини щодо спільного майна подружжя. Це пояснюється тим, що укладення кредитного договору не стосується спільного майна подружжя. Таким чином той з подружжя, хто укладає кредитний договір, не розпоряджається спільним майном подружжя, він стає учасником зобов'язальних, а не речових правовідносин.
Правовий режим майна, отриманого одним з подружжя за зобов'язаннями, залежить від тієї мети, за досягнення якої діяла ця особа. Таке правило закріплено в ч. 3 ст. 61 СК України: якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо той з подружжя, який отримав майно за договором, діяв в спільних інтересах подружжя, то вважається, що отримане майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності.
Оскільки до складу спільного майна подружжя входить спільність активу, тобто права власності на речі та майнові зобов'язальні права, але не спільність пасиву, тобто боргів, то при вирішенні питання про поділ боргів подружжя, необхідно розмежовувати поняття «особисті» та «спільні» борги дружини та чоловіка.
Для спільних боргів характерне те, що вони виникають з єдиної правової підстави. До спільних боргів належать борги за укладеними обома з подружжя угодами, за якими вони прийняли на себе певні зобов'язання; за угодами, укладеними одним із подружжя за наявності презумпції згоди на це другого з них, якщо кошти, одержані за такими угодами, використано в інтересах сім'ї, зокрема борги дружини і чоловіка, пов'язані з їх спільним майном; за зобов'язаннями, що виникли внаслідок спільного заподіяння шкоди іншим особам; за зобов'язаннями подружжя з відшкодування шкоди, заподіяної їх неповнолітніми дітьми; борги, які виникли через безпідставне набуття або збереження обома з подружжя майна за рахунок іншої особи. Усі інші борги подружжя є особистими.
Той з подружжя, хто не брав участі у договірному зобов'язанні, може набувати певних майнових обов'язків і визнаватися боржником у зобов'язанні. Так, він може нести майнову відповідальність за зобов'язанням, учасником якого був другий із подружжя. Це можливо лише за умов, коли судом встановлено що:
- договір був укладений другим із подружжя в інтересах сім'ї;
- те, що було одержано за договором, використано на її потреби.
Як стверджує позивач, кредитний договір був укладений нею в інтересах сім'ї, те, що було одержано за договором, використано на потреби сім'ї. Проте, у порушення вимог ст.81 ч.1 ЦПК України, позивачем не доведено, що кредитні кошти були використані в інтересах сім'ї.
З поміж іншого, позивач не вказує на наявність спільно нажитого майна, яке підлягає поділу між подружжям, суд робить висновок про відсутність спору про поділ такого майна. Боргові зобов'язання подружжя, які виникли за кредитним договором мають враховуватися при поділі майна подружжя, а при відсутності спору між подружжям про поділ майна, через його відсутність, суд вважає, що боргові зобов'язання, окремо від майна, поділу не підлягають.
Отже судом не встановлено обставин, на які посилається позивач для задоволення позову, вимога щодо поділу боргів подружжя є не обґрунтованою, тому позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 4-13,76-89, 258-273 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання Апеляційному суду Одеської області через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бескровний Я. В.
Судове рішення № 73519794, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 10.04.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/14561/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: