Рішення № 73518412, 10.04.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/177/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2018 Справа № 908/2620/17

Суддя Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши справу №908/2620/17

за позовом: Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю “Техелектросервіс”, (03118, м. Київ, вул.Криворізька, буд. 24)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-вирорбниче підприємство “Дніпроенергосталь”, (69008, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, буд. 6)

про стягнення 503 740грн. 70 коп.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 998 від 15.08.2017

від відповідача ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.02.2018

ВСТАНОВИВ:

22.12.2017р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № 1060 від 22.12.2017р. Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю “Техелектросервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-вирорбниче підприємство “Дніпроенергосталь” про стягнення 503 740грн. 70 коп., яка складається з 458848 грн. 80коп. основного боргу, 33451 грн. 25 коп. курсової різниці, 10298 грн. 96 коп. пені, 1141 грн. 69 коп. 3% річних.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 №2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуальної кодексу України, який набрав чинності з 15.12.2017р.

Справа № 908/2620/17 розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.12.2017 прийнято справу №908/2620/17 до провадження, присвоєно справі номер провадження 32/177/17, підготовче судове засідання призначено на 13.02.2018. Ухвалою суду від 13.02.2018 продовжено строк підготовчого засідання, судове засідання відкладалось на 16.03.2018.

Ухвалою від 16.03.2018, за письмовою згодою представників сторін, судом було закрито підготовче засідання та розпочато розгляд справи по суті. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.04.2018.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач частково визнав заявлені позовні вимог, в частині стягнення суми основного боргу, 3% річних та суми пені, пред’явлених позивачем до стягнення. В частині стягнення 33 451грн. 25 коп. курсової різниці просить суд відмовити, як пред’явленій необґрунтовано. Крім того, відповідачем надані докази часткового погашення суми основного боргу в розмірі 150000грн.00коп. (долучені до матеріалів справи).

10.04.2018 судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, вислухавши пояснення представників, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю “Техелектросервіс” (далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-вирорбниче підприємство “Дніпроенергосталь” (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № 20/07-17 від 07 серпня 2017 р.

Згідно п. 1.1. договору, покупець зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію (товар).

На підставі п. 2.1. договору кількість, якість та ціна товару, що поставляється у відповідності до цього договору, інша характеристика товару вказуються в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

II. 6.1. договору передбачає, що умови оплати вказуються у специфікаціях.

Відповідно до умов специфікації (додаток № 1 до договору поставки № 20/07-17 від 07 серпня 2017 р.) позивач поставив, а відповідач прийняв 2 шт. циклони-іскрогасники ЦГ-250 в комплекті з бункером-накопичувачем загальною вартістю 1 529 496 грн. з ПДВ 20 %. Вказані обставини підтверджуються довіреністю № 648 від 02.11.2017 р., видатковою накладною № 345 від 02.11.2017 р., товарно-транспортною накладною № 02-11/17 від 02.11.2017 р.

Згідно п. 2 специфікації до договору поставки № 20/07-17 від 07 серпня 2017 р. покупець оплачує 100 % вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: 40 % передоплата впродовж 5 календарних днів з моменту підписання договору, 60 % впродовж 15 календарних днів по факту відвантаження.

16.08.2017 р. покупець, платіжним дорученням № 1326, перерахував постачальнику 611 798,40 грн. передоплати.

Остаточний розрахунок у розмірі 60 % відсотків вартості товару відповідач не виконав.

Внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов’язань позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов наступних висновків:

Ч. 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. -.

Ч. 6 ст. 265 ГК України передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

На підставі ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, наданими суду матеріалами підтверджено та не заперечується відповідачем, що 02 листопада 2017 ТОВ “Науково-вирорбниче підприємство “Дніпроенергосталь” прийняло товар та частково здійснив його оплату (платіжні доручення долучені до матеріалів справи) .

На момент розгляду спору по суті сума основного боргу, з урахування часткової оплати складає 308848 грн. 80 коп. та підлягає задоволенню.

В частині стягнення 150000грн. 00коп. провадження у справі слід закрити на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Також, позивачем пред’явлена до стягнення сума курсової різниці в розмірі 33 451грн. 25 коп., умови щодо нарахування якої узгоджені сторонами в специфікації до договору поставки № 20/07-17 від 07 серпня 2017 р., а саме:

- відповідно до п. 3 специфікації до договору поставки № 20/07-17 від 07 серпня 2017 р., ціни розраховані, виходячи з курсу Євро (28,935627) до гривні по курсу НБУ на дату 25.04.2017р. Якщо на момент оплати (попередній/проміжковий платіж, кінцевий розрахунок) курс Євро до гривні, встановлений НБУ, зміниться більше, ніж на 5%, вартість Товару буде перерахована відповідно до нового курсу без укладання додаткової угоди.

На підставі ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Ч. 2 ст. 533 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, суд погоджується з позивачем щодо правомірності нарахування курсової різниці, оскільки положення чинного законодавства, а також п. З специфікації до договору поставки № 20/07-17 від 07 серпня 2017 р. передбачають визначення сторонами грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

На дату першого платежу 16.08.17 в сумі 611 798,40 грн. різниця курсу Євро до гривні була меншою від 5 %, тому вказаний платіж не підлягає коригуванню.

На дату платежу 19.10.17 в сумі 190 000 грн. курс Євро до гривні складав 31,047280, що більше ніж 5 % до курсу Євро до гривні 28,935627. Враховуючи викладене, відповідач мав сплатити на користь позивача курсову різницю в сумі 13 865.75 грн.

На дату платежу 22.11.17 р. в сумі 268 848,80 грн. курс Євро до гривні складав 31,04357, що більше ніж 5 % до курсу Євро до гривні 28,935627. таким чином, відповідачем повинен сплатити на користь позивачем курсову різницю в сумі 9585.50 грн. Разом сума курсової різниці, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 33 451,25 грн., пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача щодо нарахованої суми курсової різниці, судом до уваги не приймаються та спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом Зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ч. З ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 9.2. договору, у разі прострочення оплати товару по договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Враховуючи викладене, у зв'язку з простроченням оплати товару, відповідачу нарахована пеня в сумі 10 298,96 грн.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок та встановлено, що сума пені є обґрунтованою, визнана відповідачем та підлягає стягненню в повному об’ємі.

Крім того, позивачем пред’явлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 1141грн. 69коп.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних судом перевірено. Сума 3% річних також визнана відповідачем та підлягає задоволенню в пред’явленому до стягнення розмірі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню. Беручи до уваги, часткове погашення відповідачем суми основного боргу (після подачі позовної заяви до суду), позов підлягає задоволенню частково. В частині стягнення 15000 грн. 00 коп. провадження у справі слід закрити.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 46, 129, 238, п. 2 ч. 1 ст. 231, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю “Техелектросервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-вирорбниче підприємство “Дніпроенергосталь” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-вирорбниче підприємство “Дніпроенергосталь”, (69008, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, буд. 6, ЄДРПОУ 23881078) на користь Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю “Техелектросервіс” (03118, м. Київ, вул.Криворізька, буд. 24, ЄДРПОУ 21649070) 308 848 (триста вісім тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 80 коп. основного боргу, 33451 (тридцять три тисячі чотириста п’ятдесят одна) грн. 25 коп. курсової різниці, 10298 (десять тисяч двісті дев’яносто вісім) грн. 96 коп. пені, 1141 (одна тисяча сто сорок одна) грн. 69 коп. 3% річних, 5306 (п’ять тисяч триста шість) грн. 11 коп. суми судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 150000 грн. 00 коп. суми основного боргу закрити провадження у справі.

Винести ухвалу про повернення з державного бюджету на користь Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю “Техелектросервіс” (03118, м.Київ, вул.Криворізька, буд. 24, ЄДРПОУ 21649070) судового збору в розмірі 2250 грн. 00 коп.

Повний текст рішення оформлено і підписано “18” квітня 2018.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій