Ухвала суду № 73517769, 28.03.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/7196/17

Провадження №2-з/359/42/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

за участю представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву представ-ника позивачів ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Бориспільського міськрайонного від-ділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київ-ській області, державного підприємства «СЕТАМ» та ОСОБА_5 Олександро-вича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей виконавчого комітету Бориспільської міської ради та приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання не-дійсним протоколу проведення прилюдних торгів, акту державного виконавця про реалі-зацію квартири та свідоцтва про право власності на цей об’єкт нерухомого майна,

встановив:

В березні 2018 року представник позивачів ОСОБА_2 звернувся до суду з вказа-ною заявою та обґрунтовує її тим, що його довірителі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пред’явили до Бориспільського міськрайонного суду позов, в якому вони оспорюють дійс-ність протоколу проведення електронних торгів №273107 від 20 липня 2017 року, акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 4 серпня 2017 року, а також свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1. У такий спосіб позивачі оспорюють законність набуття ОСОБА_5 права власності на цей об’єкт нерухомого майна. Не зважаючи на те, що розгляд цивільної справи ще не закінчений, 26 березня 2018 року ОСОБА_5 з невстановленою особою прийшли до квартири АДРЕСА_1 та погрожували тим, що зріжуть вхід-ні двері та замки у вхідних дверях до цієї квартири. ОСОБА_5 повідомив про намір примусово виселити позивачів та винести їх майно з квартири, а замість них вселити не-встановлену особу. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_4 будуть вимушені додатково пред’являти позов про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом їх вселення в неї та виселення з неї невстановленої особи. Ця обставина свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав позивачів. Тому представник позивачів ОСОБА_2 просить суд заборонити ОСОБА_5 та іншим уповноваженим ним особам зрізати вхідні двері та замки у вхідних дверях до квартири АДРЕСА_1, вселятись в неї, примусово виселяти ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з вказаної квартири, а також самовільно виносити їх майно.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримують заяву та напо-лягають на її задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечує проти задоволення заяви. В об-грунтування своїх заперечень він посилається на те, що його довіритель ОСОБА_5 не має намір зрізати вхідні двері та замки у вхідних дверях до спірної квартири, а також вселятись в неї до закінчення розгляду цивільної справи. Крім того, позивачі взагалі не проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1. Вони зовсім не оплачують житлово-комунальні послуги, що постачаються до цього об’єкту нерухомого майна. У зв’язку з цим виникла заборгованість в розмірі 26382 гривень 41 копійки. Тому представник відповідача ОСОБА_3 просить суд відмовити у задоволенні заяви.

Інші учасники цивільного процесу не з’явились у судове засідання. Як вбачається з ч.1 ст.153 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про забезпечення позову.

Вислухавши пояснення позивача та представників сторін, допитавши свідків та до-слідивши письмові докази, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефектив-ний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.4 ч.1 та ч.3 ст.150 цього ж Кодексу позов може забезпечуватись забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. Водночас, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з’ясувати обсяг позовних вимог, а також перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що 26 березня 2018 року приблизно о 10 годині 00 хвилин він знаходився в квартирі АДРЕСА_2. Власниця квартири ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні. ОСОБА_7 почув шум поза вхідними дверима квартири. Крім того, рап-тово припинилось постачання електричної енергії. Після цього він почув стук у вхідні двері. ОСОБА_7 запитав, хто стукав у двері. Невідомий чоловік відповів, що він є новим власником квартири. Разом з ним був ще один невідомий чоловік на ім’я Олек-сандр. Вони вимагали відчинити вхідні двері та погрожували демонтувати їх або зрізати замок у вхідних дверях. ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_1 та повідомив їй про ці обставини. Крім того, він зателефонував до поліції. Невідомі чоловіки зникли та вдруге з’явились лише з поліцією. ОСОБА_7 відчинив вхідні двері та впустив їх в квартиру. Після цього приїхав адвокат ОСОБА_2 та почав спілкуватись з ними. Про що вони говорили, ОСОБА_7 не чув.

Представник позивача ОСОБА_2, допитаний у судовому засіданні як свідок, по-казав, що 26 березня 2018 року приблизно об 11 годині 00 хвилин до нього зателефону-вала ОСОБА_1 та повідомила про те, що ОСОБА_5 намагається потрапити в квар-тиру АДРЕСА_1. ОСОБА_2 невідкладно поїхав до цієї квартири. Приблизно о 12 годині 00 хвилин він приїхав на місце та побачив, що вхідні двері були відкриті. Його зустрів ОСОБА_5 та ще один невідомий чоловік. ОСОБА_5 казав, що цей чоловік приїхав з Криму та має намір невідкладно вселитись в квар-тиру. Вони неодноразово наголошували на тому, що найближчим часом мають намір зрізати вхідні двері та замки у вхідних дверях до квартири. ОСОБА_2 не зовсім зрозу-мів значення дієслова «зрізати». ОСОБА_5 та інший чоловік також казали про те, що вони примусово виселять позивачів та винесуть їх речі з квартири або заволодіють ними. ОСОБА_2 нагадав про те, що в суді оспорюється законність набуття ОСОБА_5 права власності на квартиру. Однак ОСОБА_5 відповів, що суд затягнувся, тому він не бажає чекати закінчення розгляду цивільної справи.

Викладені обставини викладені також в акті від 26 березня 2018 року, копія якого приєднана до заяви про забезпечення позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 не подав жодного доказу, який би спросту-вав достовірність показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_2 Зокрема, прото-кольною ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 27 березня 2017 року було задоволено навіть клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про допит його довіритя як свідка. Однак ОСОБА_5 так і не з’явився у судове засідання та не надав жодних показань на спростування викладених вище обставин.

Ретельний аналіз доказів переконливо свідчить про те, що невжиття заходів забез-печення позову призведе до того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 будуть вимушені додатково пред’являти позов про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом їх вселення в неї та виселення з неї невстановленої особи. Це істотно ускладнить ефектив-ний захист прав позивачів.

З огляду на це суд вважає допустимим заборонити ОСОБА_5 та іншим уповно-важеним ним особам зрізати вхідні двері та замки у вхідних дверях до квартири АДРЕСА_1, вселятись в неї, примусово виселяти ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з вказаної квартири, а також самовільно виносити їх майно.

Дійсно, представник відповідача ОСОБА_3 подав лист директора ДП «ЖЕП «Агробудмеханізація – Житлосервіс» №77 від 30 грудня 2017 року, з якого вбачається, що протягом трьох років ніхто не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, виникла заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в загаль-ному розмірі 26382 гривень 41 копійки.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інфор-мацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверд-жують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.4 цієї ж статті суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Встановлено, що лист директора ДП «ЖЕП «Агробудмеханізація – Житлосервіс» №77 від 30 грудня 2017 року жодним чином не виправдовує незаконну та неправомірну поведінку ОСОБА_5 Інформація, викладена в цьому письмовому доказі, не має істот-ного значення для правильного розгляду заяви про забезпечення позову.

З огляду на це суд вважає лист директора ДП «ЖЕП «Агробудмеханізація – Житлосервіс» №77 від 30 грудня 2017 року неналежним доказом в розумінні ст.77 ЦПК України.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, абз.2 ч.6 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заборонити ОСОБА_5 та іншим уповноваженим ним особам зрізати вхідні двері та замки у вхідних дверях до квартири АДРЕСА_1, а також вселятись в цю квартиру.

Заборонити ОСОБА_5 та іншим уповноваженим ним особам примусово виселяти ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1, а також самовільно виносити їх майно з цієї квартири.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 березня 2018 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення її в повному обсязі.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_8