Рішення № 73517044, 20.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

20 квітня 2018 року м. Київ № 826/18484/16

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі: головуючого судді Добрянської Я.І., суддів Кузьменка В.А., Федорчука А.Б., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доМіністерства внутрішніх справ України провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити діїВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України в якому з урахуванням уточнень просив:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо не зазначення у довідці від 09.11.2016р. № 16312439760690626399 (бланк серії ЦАП № 0464001) відомостей про факт відсутності у мене не погашеної чи не знятої судимості та щодо зазначення відомостей про наявність порушеного кримінального провадження.

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України у м. Києві 24.10.1996р., індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) довідку, в якій зазначити виключно відомості про відсутність чи наявність у позивача не погашених або не знятих судимостей, без зазначення відомостей про наявність щодо ОСОБА_1 порушених кримінальних справ або проваджень.

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України 41600, 0 грн. на відшкодування завданої ОСОБА_1 протиправними діями Міністерства внутрішніх справ України моральної шкоди.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2018р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо не зазначення у довідці від 09.11.2016р. № 16312439760690626399 (бланк серії ЦАП № 0464001) відомостей про факт відсутності у ОСОБА_1 не погашеної чи не знятої судимості та щодо зазначення відомостей про наявність порушеного кримінального провадження. В іншій частині позову відмовлено Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 275, 6 грн. (двісті сімдесят п'ять гривень шістдесят копійок).

08.02.2018р. до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що оскільки рішенням суду визнано обґрунтованими вимоги позивача щодо протиправності дій відповідача при видачі довідки від 09.11.2016р., однак суд вирішивши питання про право позивача не визначив способу його виконання. Окрім цього, зазначив, що із судового рішення не вбачається ким і яким чином воно має виконуватися, з метою поновлення порушених прав позивача просив ухвалити додаткове рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Суд вважає за необхідне зазначити, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, зокрема, судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму N 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Як вже було зазначено вище, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2018 адміністративний позов задоволено частково, проте, суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення

З огляду на вищевикладене, суд, вважає що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог, шляхом зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України видати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України у м. Києві 24.10.1996р., індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) довідку з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Керуючись ст. 9, 245, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

2. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України видати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України у м. Києві 24.10.1996р., індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) довідку з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.І. Добрянська

Судді В.А. Кузьменко

А.Б. Федорчук