Рішення № 73516977, 19.04.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року справа № 823/1054/18 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання Цаплі І.Ю.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача 2 – ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника третьої особи – ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_4, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_5 про скасування рішення,

встановив:

02.03.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, далі – позивач) до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_4 (18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1, далі – відповідач), в якому просить скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_4 від 01.12.2017 №1402.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з’ясуванні усіх обставин та не у відповідності до вимог чинного законодавства та є таким, що підлягає скасуванню. Зокрема, скасований оскаржуваним рішенням №1402 будівельний паспорт був виданий уповноваженим органом містобудування та архітектури - управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за заявою ОСОБА_5 від 29.03.2017, що мала намір забудови земельної ділянки по вул. Коцюбинського, 24 у місті Черкаси, шляхом реконструкції житлового будинку та будівництва гаража.

До заяви у відповідності до вимог п. 2.1. Порядку, замовником були надані усі необхідні для надання адміністративної послуги документи.

Земельна ділянка за адресою: м. Черкаси, вул. Коцюбинського, 24, площею 0,0600 га, кадастровий номер 7110136700:06:388:0036, належить ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі державного акту на землю, виданого 03.10.2012 №711010001002011.

Нерухоме майно, а саме житловий будинок, що знаходиться на вищевказаній земельній ділянці за адресою: м. Черкаси, вул. Коцюбинського, 24 належить на праві приватної власності ОСОБА_5, підставою є свідоцтво про право на спадщину № 1-52 від 09.07.2009 на 3/4 частини та договір дарування № 3927 від 15.12.2009 на 1/4 частину житлового будинку.

ОСОБА_6, суміжний власник земельної ділянки по вул. Коцюбинського, 22 в м.Черкаси у свою чергу надала свою згоду та не заперечувала проти будівництва зблокованого гаража по сумісній межі ОСОБА_5, що підтверджено заявою, завіреною приватним нотаріусом ОСОБА_7, 29.03.2017, яку зареєстровано в реєстрі за № 919.

Водночас, Відповідач стверджує, що Позивачем було видано будівельний НОМЕР_1 від 03.04.2017 ОСОБА_5 з порушенням п. 3.24* та п. 3.30 ДБН 360-92**, оскільки будівлі розміщені по лінії забудови або за лінією забудови.

З такими твердженнями відповідача про порушенням п. 3.24* та п. 3.30 ДБН 360-92** не можна погодитись, з огляду на те, що відповідно до п.3.24* ДБН 360-92**, у містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді окремої будівлі.

При цьому, розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається.

Проте, розміщення гаражів слід передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки.

Відповідно до Схеми забудови земельної ділянки по вул. Коцюбинського, 24, в м. Черкаси, що є невід’ємною частиною будівельного паспорта:

1) гараж що проектується, прибудовується до гаража суміжного землевласника по межі земельних ділянок, який надав на це свою згоду та погоджений з місцевими органами архітектури та містобудування;

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача 2 позовні вимоги не визнав з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов, зокрема зазначив, що за результатом планової перевірки, у відповідності до п.32 Порядку №698 посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області прийнято рішення від 01.12.2017 №1402 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 03.04.2017 №1283-бп. Перевіркою встановлено, що будівельний паспорт №1283-бп прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності п. 3.24* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». План червоних ліній вулиць м. Черкаси, затверджений в складі плану зонування території, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513. Станом на час видачі БП №1283-бп зміни до генерального плану (актуалізація) не проходили відповідну експертизу та не затверджувались відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, жодні зміни до плану зонування не затверджувались.

План зонування території, затверджений Рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, та генеральний план міста, затверджений Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.201 1 № 3-505 станом на час видачі БП №1283-бп та станом та сьогодні чинні та діють в повному обсязі.

Ескізними намірами передбачено будівництво гаража. Гараж розміщується по лінії забудови, та по межі сусідньої ділянки.

Таким чином, наміри з будівництва гаража порушують вимоги п.3.24*,(п. 3.25*, а саме гараж розміщений по лінії забудови, без відступу від межі сусідньої ділянки. Також гараж що не вбудований та не прибудований до житлового будинку має бути розміщений в глибині ділянки (п.3.24 ДБІІ 360-92**).

Твердження позивача щодо погодження суміжного землевласника на блокування гаража до належної йому будівлі безпідставні з огляду на те, що заява про погодження надана співвласником домоволодіння по вул. Коцюбинського, 22 ОСОБА_6, в той же час відсутні згоди інших співвласників.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні. Додатково зазначив, що головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_4 допущена помилка в зазначені пунктів, які порушено відповідачем, а саме помилково зазначено про порушення пункту 3.30 ДБН 360-92 ** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав позицію позивача та просила позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 2, представника третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено таке.

Земельна ділянка за адресою м. Черкаси, вул. Коцюбинського, 24, площею 0,0600 га, кадастровий номер 7110136700:06:388:0036, належить ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на спадщину №1-52 від 09.07.2009 на ? частини та договір дарування №3927 від 15.12.2009 на ? частину житлового будинку (а.с. 13-20).

29.03.2017 ОСОБА_5 звернулася із заявою на видачу будівельного паспорта до Виконавчого комітету Черкаської міської ради (а.с.11).

03.04.2017 Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування видано ОСОБА_5 будівельний паспорт №1283-бп «Реконструкція житлового будинку та будівництво гаража по вул.. Коцюбинського,24» (а.с.9).

22.11.2017 уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно – будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 та від 08.11.2017 №1693 та направлення від 09.11.2017 №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

За результатами перевірки складено акт від 22.11.2017 (а.с.23-28).

01.12.2017 на підставі акту перевірки від 22.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_4 прийнято рішення №1402 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 03.04.2017 №1283-бп (а.с.64). В даному рішенні зазначено, що будівельний паспорт №1283-бп виданий з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 3.24*, п. 3.30 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною ОСОБА_2 України, Кабінетом Міністрів України, Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (ч.1).

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду №698, яким також передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в областях шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок (п.2 Порядку №698).

Відповідно до п.3 цього Порядку основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Пунктами 4, 5 Порядку №698 передбачено, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до п. 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.

22.11.2017 уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно – будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 та від 08.11.2017 №1693 та направлення від 09.11.2017 №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради та складено акт від 22.11.2017.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Видача будівельного паспорта відбувається відповідно до спеціально затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №103 від 05.07.2011 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок №103).

Зі змісту пункту 1.1 Порядку №103 цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб'єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

За приписами пункту 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до п. 1.4. Порядку №103, розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів – відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України. Ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Пунктом 3.24* ДБН 360-92 ** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» визначено, що у містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді окремої будівлі. Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва, де згідно з нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування та державного нагляду дозволено їх утримання. Розташування цих будівель на присадибних ділянках слід виконувати відповідно до місцевих правил забудови для сільських населених пунктів. Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається. Розміщення гаражів слід передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки.

Відповідно до п.3.25* ДБН 360-92**, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

З дослідженої в судовому засіданні схеми забудови земельної ділянки (а.с.10) вбачається, що гараж (2 на схемі) знаходиться на межі сусідньої земельної ділянки та прибудований до гаража розташованого на сусідній земельній ділянці, що є порушенням вимог п.3.24*, п. 3.25*, а саме гараж розміщений по лінії забудови, без відступу від межі сусідньої ділянки. Крім того, гараж, що не вбудований та не прибудований до житлового будинку має бути розміщений в глибині ділянки (п.3.24 ДБІІ 360-92**).

Посилання представника позивача на заяву ОСОБА_8, співвласника житлового будинку по вул. Коцюбинського №22 в місті Черкаси, в якій остання надала згоду та не заперечувала проти будівництва зблокованого гаража по сумісній межі ОСОБА_5 по вул. Коцюбинського №24 в м. Черкаси, суд зазначає, що із заяви вбачається, що ОСОБА_8 є співвласником житлового будинку по вул. Коцюбинського №22 в місті Черкаси, а тому для надання повноцінної згоди на будівництво гаража відповідні заяви повинні бути надані іншим/іншими співвласником/співвласниками даного житлового будинку.

Натомість, навіть наявність заяв всіх співвласників житлового будинку по суміжній межі не спростовує порушені позивачем приписи п.3.24* ДБН 360-92**при видачі будівельного паспорта, оскільки важливим є правила забезпечення влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок, забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості тощо, тобто у повній мірі дотримання державних будівельних норм.

На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку про правомірність винесення оскаржуваного рішення, відповідач-1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 статті 2 КАСУ, зобов’язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене, однак при встановлених обставинах підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене 20 квітня 2018 року.

Суддя В.П. Тимошенко