Ухвала суду № 73516758, 19.04.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 квітня 2018 року справа № 703/767/18

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 703/767/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест»

до Управління праці та соціального захисту населення

про визнання протиправними дії/бездіяльності управління праці та соціального захисту населення, прийнято ухвалу.

18.04.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду із Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» до Управління праці та соціального захисту населення про визнання протиправними дії/бездіяльності управління праці та соціального захисту населення, де позивач просить:

- визнати протиправним дію/бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення;

- зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення відшкодувати позивачу кошти субсидій та пільг у період з 15.12.2017 до 31.12.2017.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам ст.160, ст.161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03195791 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначено стосовно Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради. Позивачем у позовній заяві у якості відповідача визначено Управління праці та соціального захисту населення, що не відповідає назві юридичної особи згідно коду у ЄДРПОУ.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. КАС України (ч. 1, 2 ст.4) встановлено, що адміністративна справа – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Кодексом (п. 5 ч. 1 ст. 4 КАС України). Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та згідно ч.9 ст.160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просить визнати протиправним дію/бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення. Суд зазначає, що поняття «дія» і «бездіяльність» не є тотожними і позивачем не зазначено які саме дії і у чому вони визначаються та не зазначено про яку саме бездіяльність йдеться (дії – форма поведінки суб'єкта владних повноважень у здійсненні суб'єктом владних повноважень обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм; бездіяльність – форма поведінки суб'єкта владних повноважень щодо невиконання дій, які особа повинна була і могла вчинити відповідно до обов'язків згідно із законодавством).

Позивач просить зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення відшкодувати позивачу кошти субсидій та пільг у період з 15.12.2017 до 31.12.2017, проте позивачем не зазначено про які саме субсидії та пільги йдеться, а також у позові не зазначено про захист якого порушеного права позивач просить. Конституцією України гарантовано, що кожен громадянин має право звернутися до суду за захистом прав і свобод, якщо ці права чи свободи порушені або порушуються, створено чи створюються перешкоди для їх реалізації, мають місце інші ущемлення прав та свобод (офіційне тлумачення в Рішеннях Конституційного Суду України від 25.11.97№ 6-зп, від 14.12.2011 № 19-рп/2011). Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.55).

Відповідно до ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Субвенції – міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції (п.37 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України). Субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах. Кабінет Міністрів України може здійснювати перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту між їх видами та між місцевими бюджетами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій і допомоги населенню в межах загального обсягу таких субвенцій. Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду – його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права – юридичною особою, в якому відсутні управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи не є публічно-правовим - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права. За суб’єктним складом і предметом дана справа підсудна Господарському суду у порядку Господарського процесуального кодексу. До аналогічних висновків з приводу предметної підсудності (враховуючи суб’єктний склад) дійшов і Верховний Суд у справах 902/545/17 (рішення 73335707) та 905/2373/16 (рішення 73097940). Позивачеві варто визначитись із характером спору, розмежувати дії і бездіяльність у виборі способу захисту порушеного права.

КАС України (ч.4, ч.5 ст.94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро)копію довіреності від 31.10.2017, що не засвідчена у встановленому порядку.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, ст.161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 4, 11, 19, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енргоінвест» до Управління праці та соціального захисту населення про визнання протиправними дії/бездіяльності управління праці та соціального захисту населення, залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова