Рішення № 73516550, 20.04.2018, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/294/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої – судді Керекези Я.І.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу №373/294/18 (2/373/432/18) за позовом ОСОБА_2 до Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,

представник позивача – ОСОБА_3, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом і просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті 14 лютого 2007 року батька ОСОБА_4 право власності на житловий будинок №87 (загальною площею 88,00 кв.м., житлового площею 56,80 кв.м.) із господарсько-побутовими будівлями та спорудами по вул.Альтицька в с.Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області та на земельну ділянку загальною площею 0,850 га, що складається із ділянки площею 0,600 га для ведення особистого підсобного господарства та ділянки площею 0,250 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул.Альтицька (колишня вул.Леніна), 87 в с.Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області, та належали ОСОБА_4 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю Серії І-КВ № 066634 від 31.01.2002. Судові витрати залишити за позивачем.

Посилається на те, що 14 лютого 2007 року помер його батько ОСОБА_4. Після його смерті відкрилася спадщина на: житловий будинок № по вул.Леніна, 87 в с.Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області; земельну ділянку загальною площею 0,850 га, що складається із ділянки площею 0,600 га для ведення особистого підсобного господарства та ділянки площею 0,250 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с.Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області; право на земельну частку (пай); грошові вклади. Позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом та прийняв спадщину належним чином відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття, та протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Іншими спадкоємцем за законом першої черги є дружина спадкодавця ОСОБА_4 – ОСОБА_5, яка відмовилася від прийняття належної їй частки спадкового майна на користь позивача ОСОБА_2 та дочка спадкодавця ОСОБА_4 – ОСОБА_6, яка в управління чи володіння спадковим майном в строк до шести місяців з дня смерті батька не вступила, в суд з заявою про продовження терміну для прийняття спадщини звертатись не буде та не заперечує проти оформлення спадкового майна, про що подала відповідну заяву до нотаріуса. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, ні тих, які мають право на обов’язкову частку, не має. 02 лютого 2018 року позивач ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), що знаходиться в колективній власності КСП «Мир» розміром 2,68 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та на грошові вклади у ПАТ «Державний ощадний банк України». 02 лютого 2018 року нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначений житловий будинок через відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок та на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд через відсутність витягу з Державного земельного кадастру.

Факт володіння померлим ОСОБА_4 житловим будинком №87 (загальною площею 88,00 кв.м., житлового площею 56,80 кв.м.) із господарсько-побутовими будівлями та спорудами по вул.Альтицька в с.Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області та земельною ділянкою загальною площею 0,850 га, що складається із ділянки площею 0,600 га для ведення особистого підсобного господарства та ділянки площею 0,250 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул.Альтицька (колишня вул.Леніна), 87 в с.Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області підтверджується довідкою Виконавчого комітету Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області №581 від 28.12.2017; довідками Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 577 від 28.12.2017 та за № 579 від 28.12.2017 (виписка з погосподарської книги); ксерокопією поетажного плану на ім’я ОСОБА_4; довідкою виконавчого комітету Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 580 від 28.12.2017; копією державного акту на право приватної власності на землю Серії І-КВ № 066634 від 31.01.2002 на ім’я ОСОБА_4; копією виписки з рішення Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 99 від 13.10.2008 «Про перейменування вулиць в с.Мазінки»; копією повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру від 05.12.2017; звітом про оцінку майна від 19.01.2018: житлового будинку та земельної ділянки загальною площею 0,850 га, по вул.Альтицька, 87 в с.Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Своє право на спадщину позивач ОСОБА_2 підтверджує копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ОСОБА_7 І-ОК № 069245, виданого Мазінською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області 14.02.2007; довідкою Виконавчого комітету Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 581 від 28.12.2017; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 Серії IV-УР № 1371806 від 29.12.1962; копією ОСОБА_1 про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 10635203 від 08.08.2007; копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.02.2018; випискою з погосподарської книги за період 2006-2010 років (довідка № 579 від 228.12.2017); висновком про технічний стан приватного житлового будинку садибного типу, дачного будинку, садового будинку з господарськими будівлями і спорудами ТОВ «Лендвізор» № 1900 від 29.12.2017; копією технічного паспорту на одноквартирний (садибний) житловий будинок № 87 по вул.Альтицька в с.Мазінки, планом будинку експлікацією та характеристикою до нього; постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори Київської області № 174/02-31 від 02.02.2018 та за № 175/02-31 від 02.02.2018; копією свого паспорта; матеріалами спадкової справи відносно померлого ОСОБА_4

26 лютого 2018 року було відкрито провадження по даній справі і призначено підготовче засідання на 13 год. 00 хв. 20 квітня 2018 року.

До суду 20.04.2018 позивач ОСОБА_2П та його представник ОСОБА_3 не з’явилися, останній направив заяву про розгляд справи у відсутність позивача та у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник відповідача, Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, в підготовче судове засідання не з’явився, направив відзив на позовну заяву, в якому заявлені позовні вимоги визнали в повному обсязі, наслідки визнання роз’яснені та зрозумілі, просять справу розглянути без участі представника Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Розгляд справи здійснюється відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України.

Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами по справі регулюються нормами глав 84, 86, 87 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.

Відповідно до вимог п. 2 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року “Про судову практику в справах про спадкування”, особа може звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину.

В силу вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень” права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, за умови, якщо державна реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

За правилами ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІУ від 01 липня 2004 року речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення та на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації.

Виникнення права власності на житловий будинок не залежить від державної реєстрації цього права. Державна реєстрація лише підтверджує (закріплює) право власності на нерухоме майно.

З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що нездійснення спадкодавцем державної реєстрації права власності на будинок не позбавляє його спадкоємця права на нього, як частину спадкового майна, та оформлення такого права відповідно до вимог закону.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2001 р. № 127, не належать до самочинного будівництва, зокрема, індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.

В силу вимог ч.ч.1, 4 ст. 374 ЦК України суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Права та обов'язки суб'єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Право власності спадкодавця ОСОБА_4 на земельну ділянку загальною площею 0,850 га (площею 0,600 га для ведення особистого підсобного господарства та площею 0,250 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) по вул.Альтицька (колишня вул.Леніна), 87 в с.Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю Серії І-КВ № 066634 від 31.01.2002, виданого на ім’я ОСОБА_4 і його право власності зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 221 (а.с.25).

Відповідно до п.п.9, 10 Розділу VII „Прикінцевих і перехідних положень” Закону України „Про Державний земельний кадастр” №3613-VI від 07 липня 2011 року „ до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними”.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України та п.10 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В силу ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3 та ч.4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі на підставі ч.4 ст. 206 ЦПК України.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 328, 374, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст. 125 ЗК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого 14 лютого 2007 року батька ОСОБА_4 право власності на житловий будинок №87 (загальною площею 88,00 кв.м., житлового площею 56,80 кв.м.) із господарсько-побутовими будівлями та спорудами по вул.Альтицька в с.Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого 14 лютого 2007 року батька ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,850 га, що складається із ділянки площею 0,600 га для ведення особистого підсобного господарства та ділянки площею 0,250 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул.Альтицька (колишня вул.Леніна), 87 в с.Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області, та належали ОСОБА_4 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю Серії І-КВ № 066634 від 31.01.2002.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового процесу:

позивач – ОСОБА_2, зареєстрований та проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

представник позивача – ОСОБА_3, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2;

відповідач – Мазінська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, місцезнаходження: с.Мазінки, Переяслав-Хмельницький район, Київська область 08432, код ЄДРПОУ 22209373.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч.4 ст. 268 ЦПК України.

Суддя Я. І. Керекеза