Постанова № 73516140, 12.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 квітня 2018 р. № 820/458/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Рози Люксембург, буд. 3, м. Вовчанськ, Харківська область, 62503) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 15.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що позивачу було протиправно та необґрунтовано виписано податкове повідомлення -рішення від 15.12.2017 року, винесене за результатами незаконно проведеної фактичної перевірки, всупереч тому, що позивач надав відповідачу документальні підтвердження факту фіксації прибутків у спірні дні.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якій проти позову заперечував в повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що податкове повідомлення-рішення винесено в межах строку, визначеного законом після надання відповіді на заперечення відповідача та повністю відповідає вимогам чинного на момент винесення спірного рішення законодавства. Щодо проведення перевірки зазначив, що правомірність проведення перевірки не може бути предметом розгляду у суді, оскільки позивач допустив контролюючий орган до проведення фактичної перевірки та підписав акт перевірки без зауважень.

30.11.2017 року працівниками ГУДФС у Харківській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1, а саме кафе, розташованого за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул.. Леніна, 77 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактичну перевірку було здійснено відповідно до Наказу ГУДФС у Харківській області № 7345 від 28.11.2017 року на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України в присутності ФОП ОСОБА_1

Посадові особи контролюючого органу були допущені до проведення перевірки, про що свідчить особистий підпис ФОП ОСОБА_1 в направленнях на проведення перевірки та акті перевірки.

За результатами перевірки позивача посадовими особами ГУ ДФС України було складено акт від 01.12.2017 року № 1361/20/рро/НОМЕР_1, який підписаний ФОП ОСОБА_1 без зауважень. В графі 4.1 «Зауваження до акта перевірки» позивач зазначив, що зауважень не має, в книзі ОРО не записані чеки за 25.09.2017, 10.10.2017, 11.10.2017 року на загальну суму 2663 грн., та з вказаної суми акцизний податок сплачений в повному обсязі.

Перевіркою було встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.2.6 Постанови правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 року а саме: не оприбуткування готівки у повній сумі її фактичних надходжень у день одержання коштів на загальну суму 2663 грн, а саме, у книзі обліку розрахункових операцій не здійснено облік готівки: за 25.09.2017 року у розмірі 290, 00 грн, за 10.10.2017 року – у розмірі 1924,00 грн., за 11.10.2017 року – у розмір 449,00 грн на підставі Z-звітів № 0701, №0703 та № 0704 відповідно.

Позивач не погодившись з встановленими в акті перевірки порушеннями подав заперечення на акт фактичної перевірки. Зазначені заперечення отримані відповідачем 05.12.2017 року.

За результатами розгляду зазначених заперечень Головним управлінням ДФС у Харківській області було направлено відповідь позивачу від 14.12.2017 року № НОМЕР_2/20-40-14-10-18, якою відповідачем відхилено заперечення позивача на акт перевірки. Зазначена відповідь отримана позивачем 21.12.2017 року.

Головним управлінням ДФС у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.12.2017 року. Вказаним податковим повідомленням-рішенням від 15.12.2017 року № НОМЕР_3 за порушення п.2.6 Постанови правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 13315,00 грн., відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Позивач, не погодившись з зазначеним повідомленням рішенням та результатами перевірки оскаржив їх до Державної фіскальної служби України, шляхом направлення апеляції на акт фактичної перевірки № 3928 від 30.11.2017 року та податкове повідомлення-рішення від 15.12.2017 року № НОМЕР_3 від 15.12.2017 року.

Відповіді на вказану апеляцію від ДФС України, позивач не отримав.

Суд дослідивши всі матеріали та обставини по справі, наявні докази та доводи сторін, встановив наступне.

Як вбачається з копії листа ЧП «НЕОЛЮКС», зазначеним підприємством за період з вересня по листопад було здійснено ремонт касового апарату МІНІ – Т400 МЕ зав. № ПБ НОМЕР_4, що належить позивачу. Відповідно до даних зведеної таблиці, що міститься в зазначеному листі, касовий апарат позивача перебував на ремонті з:

- 25.09.2017 року по 25.09.2017 року- помилка 900, заміна карти пам’яті, опломбування, дата опломбування 25.09.2017 року;

- 27.09.2017 року по 10.10.2017 року – помилка 900, ремонт системної плати, опломбування, дата опломбування 06.10.2017 року.

- 18.10.2017 року по 26.10.2017 року – помилка 900, ремонт системної плати, опломбування, дата опломбування 26.10.2017 року.

На період несправності РРО позивачем проводилися розрахунки з використанням книги обліку. З приводу проведення розрахунків підчас перебування РРО у ремонті із застосуванням книги обліку акт зауважень не містить.

Як вбачається з Розділу 3 ОСОБА_2 обліку розрахункових операцій «Облік розрахункових квитанцій» – позивач використовував розрахункові квитанції з :

- графа «Дата та час» початку і закінчення використання – записів не значиться, після встановлення РРО роздрукований Z-звіт № 0701;

- 28.09.2017 року до 09.10.2017 року, після встановлення РРО роздрукований Z-звіт № 0703;

- 13.10.2017 до 26.10.2017 року після встановлення РРО роздрукований Z-звіт №0706.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи книги ОРО (ст.. 48 КОРО) у графі номер Z-звіту, яка відповідає даті 25.09.2017 року не зазначено відповідний номер Z-звіту, у графі «Сума готівки «службове внесення» значиться – 137320,60, інших відомостей за 25.09.2017 року не значиться. Попередній та наступний записи в цій КОРО вчинені за 24 09.2017 року та 26 .10.2017 року.

Відповідно до акту ремонту РРО № 1415529, наданого позивачем до матеріалів справи, реєстратор розрахункових операцій було направлено ФОП ОСОБА_1 до Центру сервісного обслуговування 25.09.2017 року о 15:28 год.; ремонт було закінчено 25.09.2017 року о 16:15 хв., а одержано позивачем в той же день о 16: 45 год.

Таким чином, позивач використовував розрахункову книжку 25.09.2017 року (підчас ремонту РРО).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 25.09.2017 року після отримання РРО з ремонту здійснювалися господарські операції з використанням РРО та було роздруковано Z-звіт № 0701 за 25.09.2017 року о 21 годні 33 хв., проте відповідний Z-звіт до ОСОБА_2 обліку розрахункових операцій не вклеювався.

До матеріалів справи надано також копію Z-звіту № 0701 від 25.09.2017 року роздрукований 25.09.2017 року о 21:33. Відповідно до зазначеного звіту сума продаж з готівковим розрахунком складає 290 грн.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи ОСОБА_2 ОРО (ст.. 48 КОРО) дати здійснення 10.10.2017 та 11.10.2017 року в книзі КОРО не значаться.

З копії сторінок КОРО «Облік розрахункових квитанцій» вбачається, що у зазначені дати позивачем не використовувалися розрахункові книжки. Остання дата використання розрахункових книжки перед встановленням РРО значиться як 09.10.2017, а наступна дата початку використання розрахункової книжки 13.10.2017 року. Перший Z-звіт після встановлення РРО роздрукований 10.10.2017 року о 21:29 № 0703.

Відповідно до акту ремонту РРО № 1006832, наданого позивачем до матеріалів справи, реєстратор розрахункових операцій було направлено ФОП ОСОБА_1 до Центру сервісного обслуговування 27.09.2017 року о 15:30 год.; ремонт було закінчено 06.10.2017 року о 10:00 хв., а одержано позивачем 10.10.2017 року о 09:08 год.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 10.10.2017 року з 09:08 години після отримання РРО з ремонту здійснювалися господарські операції з використанням РРО та було роздруковано Z-звіт № 0703, дата роздрукування - 10.10.2017 року о 21 годні 29 хв., проте відповідний звіт до КОРО не вклеювався. Відповідно до зазначеного звіту сума продаж з готівковим розрахунком складає 1924 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 11.10.2017 року здійснювалися господарські операції з використанням РРО та був роздрукований Z-звіт № 0704 за 11.10.2017 року о 22 годні 03 хв., проте відповідний запис до КОРО не внесено. Відповідно до зазначеного звіту сума продаж з готівковим розрахунком складає 449 грн.

Суд зазначає, що після 16 години 45 хв та до 23 години 59 хв.25.09.2017 року, у період з 09 години 08 хв. 10.10.2017 року та весь день 11.10.2017 року РРО позивача, відповідно до копій КОРО, актів ремонту РРО, та інших матеріалів справи не перебував на ремонті. За результатами діяльності в зазначені дні, наприкінці дня до закінчення часу, визначеного законом для роздрукування Z-звіту позивачем були роздруковані Z-звіти № 0701, № 0703 та № 0704. Проте відображення та збереження позивачем зазначених звітів В ОСОБА_2 обліку розрахункових операцій не забезпечено.

Факти здійснення господарської діяльності з використанням РРО у зазначені дні позивачем в судовому засіданні не заперечувались.

Відповідно до пункту 9 ст. 3 Закону Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій; - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Крім того, п. 16 зазначеної статті визначено, що у разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.

Відповідно до ст..5 зазначеного Закону на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Згідно з абзацами першим, другим та третім пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637, затвердженого Постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Вимога норми абзацу першого щодо оприбуткування готівки у день одержання готівкових коштів стосується кожного із зазначених способів проведення готівкових розрахунків.

Крім того, суд зазначає, що оскільки відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, отже такий облік передбачає в тому числі вклеювання та збереження зазначених звітних чеків у ОСОБА_2 обліку розрахункових операцій.

Відтак незбереження (або збереження зазначених звітних чеків поза межами КОРО) не може вважатися належним веденням обліку готівкових коштів, оскільки унеможливлює підтвердити дані внесені до КОРО даними відповідних Z-звітів.

Відображення числових значень отриманої готівки у Розділі 2 КОРО позивачем за відсутності вклеєних звітних чеків не береться судом до уваги та не свідчить про належний облік готівкових коштів у КОРО, оскільки виключно звітні чеки, які мають бути вклеєні до ОСОБА_2 обліку розрахункових операцій можуть бути підставою для заповнення відповідних граф Розділу 2 КОРО.

У судовому процесі встановлено, що розрахунок готівкою на суми: 290 грн, 1924 грн. та 449 грн. були проведені через РРО, про що свідчать фіскальні звітні чеки (Z-звіти) від 25.09.2017 № 0701, від 10.10.2017 року №0703, від 11.10.17 року № 0704.

Зазначені звітні чеки були роздруковані проте не вклеювалися та не зберігалися в КОРО, внаслідок чого позивач порушив встановлений пунктом 2.6 Положення № 637 порядок оприбуткування готівки безвідносно до підстав не здійснення таких дій.

Крім того, в Постанові Верховного суду від 28.02.2018 року у справі № 824/2588/13-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Не відображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після проведення розрахункової операції із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена Указом № 436/95.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Відтак позивачем не виконано вимоги законодавства та не виконано сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Суд відхиляє посилання позивача на протиправність наказу на проведення фактичної перевірки від 28.11.2017 року з огляду на те, що позивачем допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Акт підписано без зауважень. Відтак, суд зазначає, що у разі, якщо суб’єкт господарювання допустив посадових осіб контролюючого органу до перевірки, та перевірку було проведено, предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленій у постанові від 24 грудня 2010 у справі № 21-25а10, та Верховного суду у постанові від 13.02.2018 року у справі № 815/4940/16, згідно якої платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Відносно посилань позивача на той факт, що Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст.. 2 встановлено «до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного наглщу (контролю) у сфері господарської діяльності», суд зазначає наступне.

Фактична перевірка кафе, розташованого за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Леніна 77, в якому здійснює господарську діяльність ФО-П ОСОБА_1 була проведена 30.11.2017.

На момент її проведення діяв Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в редакції від 03.11.2016.

Статтею 6 вказаного Закону було передбачено, що дія цього Закону не поширюється на Ішносини, що виникають під час проведення заходів нагляду Гконтролю). Зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами.

Відтак, суд не бере до уваги посилання позивача на наявний мораторій на проведення перевірок, оскільки на податкові органи на час здійснення перевірки позивача зазначений мораторій не поширювався.

Таким чином суд зазначає, що відповідач під час винесення податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.12.2017 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241– 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Рози Люксембург, буд. 3, м. Вовчанськ, Харківська область, 62503) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 20.04.2018 року.

Суддя Кухар М.Д.