Вирок № 73515438, 19.04.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 468/1260/17-к 19.04.2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19 " квітня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Фаріонової О.М. Куценко О.В. Чебанової-Губарєвої Н.В.

за участю секретаря Тимошенка О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 1201715014000264

за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Миколаївської області Білоуса О.В. на вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 6 жовтня 2017 року у відношенні

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Добре Баштанського району Миколаївської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 12.02.2013 р. Баштанським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту;

- 04.06.2013 р. Баштанським районним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 297 КК України, з застосуванням ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 04.03.2016 р. у зв'язку із відбуттям строку покарання;

- 04.05.2017 р. Новобузьким районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України, з урахуванням вироку Апеляційного суду Миколаївської області від 27.11.2017 р., до 3 років позбавлення волі,

-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Телечкан Д.В.

обвинувачений ОСОБА_4

захисник Клис А.І.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 6 жовтня 2017 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

Прокурор просить вирок скасувати в частині призначеного покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 04.05.2017 р. та за сукупністю вироків остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, вважає зазначений вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню в частині призначеного ОСОБА_4 покарання з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а також неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування ст. 71 КК України.

Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_4, будучи раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних тяжких корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив тяжкий злочин.

Просить врахувати, що крадіжку зерна ячменю зі складського приміщення ОСОБА_4 вчинив через нетривалий час після ухвалення стосовно нього вироку Новобузьким районним судом Миколаївської області від 04.05.2017 р., а саме, 27.05.2017 р. Тобто, ніде не працюючи, ОСОБА_4 обрав для себе вчинення корисливих злочинів як засіб існування.

За таких обставин, призначення ОСОБА_4 покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, не відповідає особі обвинуваченого і не сприятиме його виправленню та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також зазначає, що остаточне покарання визначено невірно, оскільки не враховано, що за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 04.05.2017 р., яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

Так, оскаржуваним вироком ОСОБА_4 визнаний винним у двох епізодах таємного викрадення чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у житло. При цьому крадіжку, що мала місце 07.03.2017 р., вчинено до ухвалення вироку Новобузького районного суду Миколаївської області від 04.05.2017 р., а крадіжку від 27.05.2017 р. - після ухвалення цього вироку.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

7 березня 2017 року, близько 20 год., ОСОБА_4 у АДРЕСА_2 проник на територію складського приміщення, звідки таємно викрав шість каністр з дизельним паливом загальним об'ємом 120 л, чим заподіяв ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 2508 грн.

Крім того, 27 травня 2017 року близько 23 год. у АДРЕСА_3, ОСОБА_4, проник на територію складського приміщення, звідки викрав 7 мішків зерна ячменю загальною вагою 250 кг, чим заподіяв ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 2800 грн.

Судом першої інстанції ОСОБА_4 визнаний винним у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, поєднане з проникненням у приміщення, та його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, заперечення обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника проти апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, повторно дослідивши дані про особу обвинуваченого, апеляційній суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України є правильними та апелянтом в цій частині не оспорюються.

Доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а також про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність при призначенні остаточного покарання ОСОБА_4 є обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Як передбачено ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Разом з тим, зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

При призначенні обвинуваченому покарання суд першої інстанції послався на врахування даних про особу винного, який характеризується негативно, не працює, має не зняті та непогашені судимості.

Суд першої інстанції також хоча і зазначив, але недостатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнав активне сприяння в розкритті злочину.

Хоча покарання за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі визначено в межах зазначеної статті, але у мінімальному розмірі.

На думку апеляційного суду, з огляду на наведені дані про особу винного, який неодноразово судимий та знову після звільнення з місць позбавлення волі вчинив умисні тяжкі злочини, в тому числі після постановлення вироку від 04.05.2017 р., з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, які є тяжкі, призначення ОСОБА_4 покарання у мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Крім того, з наданих під час апеляційного розгляду додаткових даних про особу обвинуваченого вбачається, що вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 04.05.2017 р. ОСОБА_6 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України.

Оскаржуваним вироком ОСОБА_4 засуджено за крадіжки вчинені 07.03.2017 р. та 27.05.2017 р. Тобто, злочин за епізодом від 27.05.2017 р. вчинено після постановлення вироку від 04.05.2017 р., а за такого, остаточне покарання повинно бути визначено відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КК України.

Разом з тим, зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався, оскільки остаточне покарання безпідставно не призначено за сукупністю вироків.

За таких обставин, вирок суду у відношенні ОСОБА_4 підлягає скасуванню у частині призначення покарання, з ухваленням нового вироку відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 407, п.4 ч.1 ст. 409, ч.2 ст. 409, п.1 ч.1 ст. 413 КПК України, у зв'язку невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність через незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на наведене, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 413, 424, 532 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області Білоуса О.В. задовольнити.

Вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 6 жовтня 2017 року у відношенні ОСОБА_4 скасувати в частині призначеного покарання.

Призначити ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 04.05.2017 р., та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Строк відбування покарання рахувати з 01.08.2017 р., та зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 01.08.2017 р. до 19.04.2018 р. із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді

Фаріонова О.М. Куценко О.В. Чебанова-Губарєва Н.В.