Рішення № 73514567, 29.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2018 року № 826/14028/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку письмово провадження адміністративну справу

за позовомМіністерства економічного розвитку та торгівлі УкраїнидоФЛП ОСОБА_13-тя особа на стороні позивача без самостійних вимогДержавна фіскальна служба Українипрозобов'язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Міністерство економічного розвитку та торгівлі України (надалі - позивач) з позовом до ФЛП ОСОБА_1 (надалі - відповідач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Державна фіскальна служба України (надалі - третя особа) про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 30.11.2017 року.

У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено.

Через канцелярію суду позивачем подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, посилаючись на норми встановлені ст. 37 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та обґрунтовуючи своє клопотання тим, що позивачем на підставі подання ДФС України було застосовано до відповідача по справі спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, тому позивач вважає за доцільне клопотати про залучення ДФС України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Зважаючи на зазначене ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2017 року задоволено клопотання позивача та відкладено розгляд справи на 12.02.2018 року та запропоновано вказаній третій особі надати пояснення щодо суті позовної заяви.

Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У зв'язку з неявкою представників сторін, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду зазначеної справи, про що є докази в матеріалах, у судове засідання, судом, відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалено продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить подовжити дію спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземного суб'єкта господарської діяльності, яка застосована наказом позивача від 20.02.2017 року № 244 до ФЛП ОСОБА_1 на термін до усунення ФЛП ОСОБА_1 порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень ст. 1 названого Закону, а саме усунення дебіторської заборгованості у сумі 172,71 тис. доларів США за рахунками з іноземними контрагентом за контрактом від 24.03.2016 року № 1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прострочену заборгованість за вказаним контрактом не погашено, у зв'язку з чим є підстави для подовження спеціальної санкції.

Незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, сторони у справі не забезпечили явку своїх представників у судові засідання.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

За змістом п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.

Відповідно до пп. пп. 169, 175 п. 4 вказаного Положення Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог національного законодавства та положень міжнародних договорів України; застосовує до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальні санкції, передбачені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Як встановлено судом, ДФС України листом від 07.06.2017 року № 9515/5/99-99-14-06-02-16 звернулась до Мінекономрозвитку з поданням щодо застосування, зокрема, до ФЛП ОСОБА_1 спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за експортним зовнішньоекономічним контрактом від 24.03.2016 року № 1 та наявної простроченої заборгованості у сумі 172,71 тис. дол. США. Також в зазначеному поданні вказується, що відповідно до листа ОУ ГУ ДФС у Миколаївській області від 23.05.2016 року № 3929/7/14-29-21-05 ТОВ «БЄТРО» за місцем реєстрації відсутнє. Декларація про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, станом на 01.04.2017 року не подавалась. (копія вказаного подання міститься в матеріалах справи , а.с.10).

Надалі простежується, що ТОВ «БЄСТРО» та ФЛП ОСОБА_1 контрагенти, що підтверджується Переліком іноземних суб'єктів діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України (Додаток до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а.с. 11), відповідно до якого нерезидент ФЛП ОСОБА_1, адреса якого АДРЕСА_1 та резидент - ТОВ «БЄТРО», адреса якого 57243, Вітовський р-н, с. Капустине, вул. Радгоспна,4.

Листом від 29.12.2016 року № 22723/5/99-99-14-06-16, копія якого наявна в матеріалах справи, ДФС України, звернулась до позивача з питанням щодо доцільності подовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності ФЛП ОСОБА_1.

З матеріалів справи видно, що наказом Мінекономрозвитку від 20.02.2017 року № 244 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності» до відповідача за порушення вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України (а.с. 12).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 35 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Згідно з ч. 1 ст. 36 названого Закону порядок притягнення до відповідальності, здійснення відповідальності та звільнення від відповідальності визначається процесуальними законами України.

Відповідно до змісту ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції, зокрема: тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки. Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства. Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду. Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду. При прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.

Водночас, відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 № 52 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2000 за № 260/4481, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності щодо українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності означає позбавлення права займатися всіма видами зовнішньоекономічної діяльності, передбаченими статтею 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», за винятком: завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, при яких з боку українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності були перераховані кошти до застосування цієї санкції; завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, що була відправлена за межі України українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або відправлена в Україну іноземними суб'єктами господарської діяльності до застосування цієї санкції. Для завершення таких операцій українському суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності слід у встановленому порядку отримати разову (індивідуальну) ліцензію Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності переводяться Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на індивідуальний режим ліцензування. Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Відповідачем не надано до суду докази на підтвердження усунення порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за експортним зовнішньоекономічним контрактом від 24.03.2016 року № 1 та наявної простроченої заборгованості у сумі 172,71 тис. дол. США.

За таких умов, суд приходить до висновку, що позивачем доведено та обґрунтовано необхідність подовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності ФЛП ОСОБА_1.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне подовжити дію спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відповідача до події, яка має настати, тобто до моменту усунення наведеного порушення, а саме: до погашення заборгованості у розмірі 172,71 тис. дол.. США, що виникла при виконанні експортного зовнішньоекономічного контракту від 24.03.2016 року № 1 укладеному між ФЛП ОСОБА_1 та ТОВ «БЄСТРО».

Згідно з вимогами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частина друга цієї ж статті говорить про те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79,139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ: 37508596) задовольнити повністю.

2. Подовжити дію спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземного суб'єкта господарської діяльності, яка застосована наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.02.2017 № 244 до ФЛП ОСОБА_1 на термін до усунення ФЛП ОСОБА_1 порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», при виконанні зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ: 37508596;

Відповідач: ФЛП ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Суддя Л.О. Маруліна