Постанова № 73514430, 19.04.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/199/18

Провадження № 22-ц/779/433/2018

Категорія 54

Головуючий у 1 інстанції Собко В. М.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача ОСОБА_2,

суддів: Горейко М.Д., Мелінишин Г.П.,

секретаря Возняк В.Д.

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Снятинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про поновлення на роботі, стягнення компенсації за невикористану у зв’язку з вимушеним прогулом щорічну відпустку, додаткову соціальну відпустку на дитину та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області на ухвалу Снятинського районного суду, постановлену у складі судді Собко В.М. 07 лютого 2018 року,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Снятинського районного суду від 07 лютого 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Снятинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про поновлення на роботі, стягнення компенсації за невикористану у зв’язку з вимушеним прогулом щорічну відпустку, додаткову соціальну відпустку на дитину та відшкодування моральної шкоди.

У апеляційній скарзі, поданій у лютому 2018 року, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області посилається на незаконність ухвали суду, оскільки судом відкрито провадження у справі з порушенням правил територіальної підсудності

Апелянт зазначає, що ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, корп. №2, кв. №110, а її місце перебування – Снятинський район, с. Джурів, вул. І.Франка, 134., що нею зазначено у позовній заяві, однак докази перебування на території Снятинського району нею не подані і за місцем перебування вона не зареєстрована.

Судом не було враховано положень ст. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» про те, що місце проживання – це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини, а місце перебування – це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Апелянт також вказує на те, що Снятинське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області є відокремленим підрозділом та не є юридичною особою, а місцезнаходження управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області - юридичної особи, є м. Івано-Франківськ, вул. Андрія Мельника,11, а отже справа підсудна Івано-Франківському міському суду.

Просить ухвалу суду скасувати та прийняти постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначила, що попереднє місце її проживання зареєстровано в ІНФОРМАЦІЯ_2, її син навчається в 11 класі Джурівської ОСОБА_4 ступенів, проживає та зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому вона на даний час також проживає за попереднім місцем реєстрації разом зі своїм сином.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

За змістом п.3 ст. 3 ЦПК України (в редакції Закону № 2147 – VІІІ від 3 жовтня 2017 року) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Представники управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.

Представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2018 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Снятинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про поновлення на роботі, стягнення компенсації за невикористану у зв’язку з вимушеним прогулом щорічну відпустку, додаткову соціальну відпустку на дитину та відшкодування моральної шкоди.

У позовній заяві ОСОБА_3 вказала місце перебування – Снятинський район, с. Джурів, вул. І.Франка, 134, а місце проживання та реєстрації – АДРЕСА_1.

Встановлено, що син ОСОБА_3 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, навчається в 11 класі Джурівської ОСОБА_4 ступенів Снятинської районної ради Івано-Франківської області, що підтверджено довідкою Джурівської ЗОШ.(а.с.46)

До 04 серпня 2016 року ОСОБА_3 була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_5, у домоволодінні її батьків, що підтверджено копією паспорта (а.с.68)

Також встановлено, що з 01 серпня 2017 року по 29 грудня 2017 року ОСОБА_3 працювала на посаді начальника відділу матеріального забезпечення та контрольно-ревізійної роботи Снятинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області та відповідно і проживала у Снятинському районі.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 пояснив, що в даний час остання перебуває на обліку у Снятниському районному центрі зайнятості як безробітна.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

При таких обставинах справи суд першої інстанції відкрив провадження у справі з дотриманням правил територіальної підсудності.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що позивач в порушення положень ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не зареєстрована за місцем перебування, а отже не мала підстав для пред’явлення позову до Снятинського районного суду, не заслуговують на увагу, оскільки сам факт відсутності реєстрації позивача за місцем перебування за наявності доказів фактичного місця перебування не спростовує факту місця перебування, а отже не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача про те, що справа підсудна Івано-Франківському міському суду, оскільки Снятинське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області є відокремленим підрозділом та не є юридичною особою, а місцезнаходження управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області - юридичної особи, є м. Івано-Франківськ, враховуючи наступне.

ОСОБА_3 пред’явила позов про поновлення на роботі, тобто спір виник з трудових правовідносин, а тому підсудність у такому спорі визначається не за місцезнаходженням відповідача, а відповідно до ст. 28 ЦПК, яка передбачає підсудність справ за вибором позивача.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування ухвали суду немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2018 року – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді: М.Д. Горейко

ОСОБА_6