Ухвала суду № 73513856, 02.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/7238/15-к Головуючий у 1 інстанції: Колодяжний С.Ю.

Провадження № 11-кп/783/209/17 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.

суддів Калиняк О.М., Михалюка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження № 462/7238/15-к про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,

з участю секретарів Петрук Ю.В., Василевської В.Ю.,

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурорів Гуменної І.Р., Горин У.І.,

захисника-адвоката ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5,

за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_4 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 25 листопада 2016 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 25 листопада 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання два роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком Личаківського районного суду м. Львова від 09 липня 2013 року у виді одного року позбавлення волі, визначивши остаточну міру покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ч.5 ст. 72 КК України строк відбування покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з дня звернення вироку до виконання, зарахувавши при цьому в строк відбуття покарання строк попереднього ув’язнення з 30 вересня 2015 року по 07 жовтня 2015 року включно з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді застави залишено без змін до вступу вироку в законну силу. Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він близько 15 год. 30 хв. 09 вересня 2015 року, знаходячись в салоні маршрутного таксі № 25, на перехресті вул. Виговського – Любінської у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, шляхом вільного доступу намагався, повторно, таємно викрасти з сумки потерпілої ОСОБА_5 гаманець червоного кольору, в якому знаходились гроші в сумі 726 грн., однак свого злочинного умислу до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий потерпілою і пасажиром ОСОБА_6

На вирок суду захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_4подав апеляційну скаргу.

В своїй апеляційній скарзі захисник просить вирок скасувати, а кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України закрити. Запобіжний захід у вигляді застави скасувати, а грошові кошти повернути заставодавцю.

13 грудня 2017 року на адресу Апеляційного суду Львівської області матір’ю ОСОБА_1 – ОСОБА_7 скеровано копію Свідоцтва про смерть серії І-СГ № 486476, з якого вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 03 грудня 2017 року у віці 32 років.

Заслухавши доповідача, прокурора про скасування вироку та закриття провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що вирок суду необхідно скасувати, а кримінальне провадження закрити з таких підстав.

Згідно із ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження необхідне для реабілітації померлого.

Враховуючи те, що на час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 помер і питання про його реабілітацію не порушується, згідно з п.5 ч.1 ст.284 та ст.417 КПК України колегія суддів робить висновок, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України підлягає закриттю, а оскаржуваний вирок суду першої інстанції - скасуванню.

Також, як встановлено апеляційним судом, ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 30 вересня 2015 року застосовано щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 28 листопада 2015 року. Визначено заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, в сумі 15000 грн.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З огляду на наведене, з моменту внесення застави за гр. ОСОБА_1 щодо нього почав діяти запобіжний захід у вигляді застави.

З вищенаведеного вбачається, що 03 грудня 2017 року ОСОБА_1 помер.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України, застава є одним із видів запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 помер, запобіжний захід у вигляді застави припинив свою дію у зв'язку із смертю останнього, а відтак, виходячи з мети застосування запобіжного заходу та положень КПК України, застава підлягає поверненню заставодавцю.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 409,417, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 25 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України закрити на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку зі смертю обвинуваченого.

Заставу в сумі 15000 грн., внесену на рахунок банку ГУ ДКУ у Львівській області, МФО 825014, Д/Р 37313005000789, ЄДРПОУ 26306742, одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації у Львівській області, повернути заставодавцю.

Речові докази, гроші в сумі 726 грн. і гаманець червоного кольору, повернути потерпілій ОСОБА_5

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С у д д і :

І.О. ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_3