Рішення № 73512845, 11.04.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1358/17

Провадження № 2/288/257/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

секретаря судового засідання - Мітніцької О.В.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2017 року ОСОБА_4 (далі -Позивач) звернулась до Попільнянського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_5 (далі - Відповідач) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що в червні 1997 року вона зареєструвала шлюб з Відповідачем. Від цього шлюбу мають повнолітню дитину – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний момент проживає разом з Позивачем та знаходиться на її утриманні.

З Відповідачем,Позивач проживала однією сім'єю до 2001 року. Спільне життя у них не склалось і шлюб між ними було розірвано.

До досягнення донькою повноліття Відповідач сплачував аліменти на її утримання у розмірі 150 гривень щомісячно.

16 серпня 2017 року донька - ОСОБА_6, вступила на навчання до Житомирського технологічного коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури (заочна форма). Загальна вартість освітньої послуги становить 8708 гривень. За навчання доньки Позивачем було сплачено 2000 гривень за перший семестр. Згідно Договору № 4 від 16 серпня 2017 року, термін закінчення навчання – 30 червня 2019 року. Від другого шлюбу Позивач має сина - ОСОБА_7, який навчається у школі і перебуває на її утриманні. Таким чином Позивач опинилась у скрутному матеріальному становищі.

Відповідач фізично здорова людина, працездатний, працює в м. Києві, Депо ВЧ 1 проїзним електромеханіком. На даний час Відповідач будь якої матеріальної допомоги доньці ОСОБА_6 не здійснює, через що Позивач змушена звертатись до суду за захистом прав доньки.

Рішенням Попільнянського районного суду від 15 червня 2005 року з доходів Відповідача проводяться стягнення за виконавчими документами в розмірі одної четвертої частки його заробітку на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та його дружини - ОСОБА_9.

Як стало відомо Позивачу, його дружина, ОСОБА_9 працює в Лук'янівському СІЗО, а тому вона не потребує стягнення аліментів на її утримання.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить, стягнути з ОСОБА_5, аліментів на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, яка продовжує навчатися в розмірі одної четвертої частини щомісячно, починаючи з дня подання даної заяви до закінчення нею навчання, тобто до 30 червня 2019 року. Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просив справу слухати без його участі, з участю його представника. Також до суду надано відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав заперечував проти їх задоволення з підстав викладених в відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вислухавши сторони, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які полягають в обов'язку матері, батька утримувати дітей.

Обов’язок утримувати дітей є рівною мірою обов’язком як матері, так і батька, причому обов’язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно копії Свідоцтва про народження серії І-ТП № 279458, зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_10.

Відповідно до копії Договору № 4 про навчання і підготовку фахівця освітньо – кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст на умовах повного відшкодування витрат від 16 серпня 2017 року Київського національного університету будівництва і архітектури, ОСОБА_6 є студенткою за освітньо – кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст, за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування», заочної форми навчання, з 01 вересня 2017 року по 30 червня 2019 року. Загальна вартість освітньої послуги становить 8708 гривень.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області від 03 листопада 2017 року № 5248, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає разом з матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та знаходиться на її утриманні.

Як вбачається з відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків від 16 листопада 2017 року № 10232, щодо ОСОБА_6 за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2017 року у Державному реєстрі фізичних осіб – підприємців податків відсутня інформація про доходи.

Посилання Відповідача на те, що дочка є трудовлаштованою і має свій власний заробіток, працює продавцем в магазині «Маркет» спростовується вищевказаними відомостями, які підтверджують відсутність в ОСОБА_6 власного доходу.

Згідно зі статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за

забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Зміст глави 15 Сімейного кодексу України вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Положеннями статті 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Судом встановлено, що Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дитини чим порушує вимогу статті 198 Сімейного кодексу України , згідно якої батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Пленум Верховного Суду України надав роз’яснення щодо підстав виникнення обов'язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Отже, при розгляді справ даної категорії Позивач повинен довести продовження навчання, потребу в матеріальній допомозі та її розмір, а Відповідач неможливість надання такої допомоги або можливість надання у меншому розмірі, ніж вимагає Позивач.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 березня 2013 року, шлюб зареєстрований між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 розірвано.

Відповідно до копії Свідоцтв про народження серії І-ТП №131974 та І-ТП № 200422, батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначений ОСОБА_5.

Відповідно до копії довідки виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області від 13 березня 2018 року № 691, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, та має склад сім'ї: мати – ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9; син – ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5; син – ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 15 червня 2005 року, з Відповідача на користь ОСОБА_9 вирішено стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі одної четвертої частини його заробітку щомісячно до повноліття дитини та на аліменти на утримання ОСОБА_9 в розмірі одної четвертої частини заробітку Відповідача щомісячно, але не менше як одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян до отримання нею прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Суд звертає увагу, на те, що доказів сплати (звернення до виконання рішення суду) Відповідачем аліментів суду не надано.

Разом з тим, Відповідач зазначає, що він проживає із матір’ю – пенсіонеркою і повинен надавати їй матеріальну допомогу, оскільки вона хворіє та потребує постійного лікування (копія довідки Попільнянської ЦРЛ від 14 березня 2018 року № 36), проте підтвердження надання ним матеріальної допомоги матері до суду не надано.

Також Відповідач вказує, що підтвердженням того, що він не в змозі надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині є те, що він хворів і перебував на обліку у лікаря – фтізіатра, в зв’язку з чим потребує постійного профілактичного лікування та посиленого харчування, доказів чого до суду не надано, крім того переніс хірургічну операцію, після якої потребує постійного лікування (копія довідки Попільнянської ЦРЛ від 14 березня 2018 року № 35). Проте останнім не доведено

існування будь-яких обмежень через стан здоров’я до працевлаштування та відповідно до вказаної довідки Відповідач працює в Депо ВЧ-1, а отже має постійний дохід, що підтверджує можливість надання Відповідачем допомоги.

Згідно статті 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Матеріальне становище повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, визначається з врахуванням вартості навчання, навчального обладнання, навчальних матеріалів, проїзду, проживання за місцем розташування навчального закладу тощо.

На підставі статей 182-183 Сімейного кодексу України розмір аліментів, які стягуються на утримання дитини, встановлюється судом з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, сімейного та матеріального стану сторін, їх доходів, як частина заробітку чи доходу відповідача по справі але розмір аліментів на одну дитину не може бути менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів, згідно положень статті 182 Сімейного кодексу України, суд бере до уваги, що Відповідач працює, обмежень до праці за станом здоров’я не має, відсутність у нього на утриманні непрацездатної дружини, батьків, докази протилежного суду Відповідачем не надано, що є його обов'язком в силу статей 12, 13, 81 ЦПК України, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини, як батько повинен брати участь у забезпеченні належного матеріального рівня утримання дитини, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для дітей, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року №1801-VIII, з огляду на рівність обов'язку щодо утримання дитини кожним з батьків, суд визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню на утримання повнолітньої дитини у розмірі одної шостої частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову та до закінчення навчання, але не більше, як до досягнення 23 років, за винятком періоду канікул, оскільки даний вид утримання аліментів пов’язаний саме із навчанням, а навчання студентів на канікулах припиняється, тому в цей період аліменти стягненню не підлягають.

Враховуючи статті 182-183 СК України, суд, приймаючи до уваги всі обставини та оцінивши відповідні докази, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_5 аліментів на утримання повнолітньої дитини, що навчання підлягають частковому задоволенню.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (стаття 191 СК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежу за 1 місяць.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а його позовні вимоги задоволені, судовий збір в сумі 640 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 4,7,10,12,76,77,258,259,263,265 ЦПК України, статтями 181,182-183,191,198,199,200 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_10, ІПН -НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, жительки смт. Попільня, вул. Велика

Польова, 38, Попільнянського району Житомирської області, аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчатися в розмірі одної шостої частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання даної заяви до закінчення нею навчання, тобто до 30 червня 2019 року, без урахування часу канікул, але не довше ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_10, ІПН -НОМЕР_1, 640 гривень судового збору, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_13