Рішення № 73512767, 20.04.2018, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/763/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2018 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бакай І. А.

з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кам’янка-Бузька адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати рішення відповідача протиправним, скасувати його та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі ст.37-1 Закону України “Про державну службу“ від 16.12.1993 року №3723-ХІІ з врахуванням надбавок, які вона отримувала при виході на пенсію і з яких їй нараховувалась пенсія.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням від 28.04.2017 р. Кам’янка-Бузьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області їй відмовлено в перерахунку пенсії у зв’язку із втратою чинності норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до ЗУ “Про державну службу“ №3723. Такі покликання відповідача є безпідставними, оскільки суперечать ст.58 Конституції України та ст. 5 ЦК України, так як закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідач надав суду відзив, згідно якого просив у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити у зв’язку із безпідставністю позовних вимог. Зазначив, що пенсію позиваці було призначено у відповідності з діючим на той час законодавством та відповідно до поданих нею документів. У зв’язку із набранням чинності ЗУ “Про державну службу“ від 10.12.2015 року № 889 скасовано, зокрема, ст.37-1 Закону 3723 і таким чином перерахунки пенсій призначених на даний час не здійснюються, оскільки відсутні нормативні документи, які регулюють порядок їх здійснення.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Кам’янка-Бузькому управлінні Пенсійного фонду України Львівської області правонаступником якого є Головне управління Пенсійного Фонду України Львівської області та отримує пенсію за віком призначену відповідно до ЗУ “Про державну службу“ від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ з 17.09.2002 року.

Судом встановлено, що позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до довідок про складові заробітної плати № 1 від 21.03.2017 року.

Відповідач рішенням від 28.04.2017року № 1901/04-32 відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що у зв’язку із набранням чинності ЗУ “Про державну службу“ від 10.12.2015 року № 889-VIII скасовано, зокрема ст. 37 Закону 3723 (п. 2 прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889). Крім того постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 “Про упорядкування структури заробітної, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів“, скасовано п.4 постанови КМУ від 31.05.2000р. № 865, яким визначався механізм перерахунку пенсії, призначеної відповідно Закону, 3723. Враховуючи те, що Закон № 889 не передбачає проведення перерахунку пенсії, в тому числі призначених згідно з законом 3723 підстав для перерахунку пенсії, який був передбачений ст. 37 Закону України 3723 немає.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу“ (в редакції чинній на момент призначення пенсії) від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі №3723) пенсія державним службовцям призначалась в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Зазначеною нормою ст.37-1 ЗУ “Про державну службу“ (в редакції чинній на момент призначення пенсії) від 16 грудня 1993 року, було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Пунктом 4 постанови КМУ “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії“ від 31.05.2000 р. № 865 (далі - Постанова № 865) встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМУ (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 №432-IV “Про внесення змін до Закону України “Про державну службу“ заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом №3723-ХІІ, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Відповідно до п.5 вказаної Постанови №865 перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Міністерством соціальної політики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а у разі його відсутності та перейменування (відсутності) посад довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики за погодженням з Головним управлінням державної служби.

Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Законом України від 28.12.2014 р. №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), який набрав чинності 01.01.2015 р.,ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у такій редакції: “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Тобто, починаючи з 01.01.2015р. змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутня вст.37-1 Закону №3723-ХІІ (в редакції Закону №76-VIII), а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано КМУ.

Постановою КМУ № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів“, яка набрала чинності з 01.12.2015 р. були внесені зміни до Постанови №865, а саме: виключено п.4, а п.5 викладено в новій редакції: “Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Міністерством соціальної політики“.

На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії КМУ не визначено іншого порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

Постановою № 1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено можливості чи механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Крім того, у відповідності до ст. 90 Закону України “Про державну службу“ від 10.12.2015 р. № 889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016р. та діяв на момент звернення позивача до відповідача за перерахунком, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ (далі - Закон №1058-IV), яким не передбачено перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії в 2017 року.

Отже, на момент такого звернення вже не були чинними положення Закону України “Про державну службу“ від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, які передбачали перерахунок раніше призначених пенсій у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005р. згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист. Згідно зі статтею 46 Конституції України це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках.

Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.

Таким чином, на момент звернення позивача до пенсійного органу із заявами про перерахунок пенсії законодавцем скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України “Про державну службу“ та установлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“.

Нормами останнього передбачені випадки проведення перерахунку призначених пенсій.

Також позивачем не доведено, що зміна законодавцем умов пенсійного забезпечення державних службовців призвела до зменшення розміру його пенсії або до звуження його права на пенсійне забезпечення.

За наведених умов правові підстави для застосування пенсійним органом у розглядуваному випадку приписів ст.37-1 Закону України № 3723-ІІ від 16.12.1993р. “Про державну службу“ в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу, є відсутніми.

Окрім цього, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності гарантій, недопущення звуження змісту та обсягу прав громадян на пенсійне забезпечення, слід підкреслити, що правовідносини по пенсійному забезпеченню (у розгляду випадку - щодо перерахунку пенсії) виникають не в момент звернення за перерахунком пенсії, а в момент виникнення права на проведення такого перерахунку.

Оскільки з 01.06.2015р. скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України “Про державну службу“, тому на момент підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям (тобто, станом на 16.12.2015р. - згідно довідок про складові заробітної плати, наданих позивачем) у позивача не виникло право на перерахунок призначеної їй пенсії.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до переконання про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що задоволенню не підлягає.

В порядку ст.139 КАС України судові витрати по справі сторонами не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 18, 19, 72, 77, 121, 122, 139, 229, 246, 293, 295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст. 295 КАС України, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст.255 КАС України.

Суддя: І.А.Бакай

Оригінал рішнення.