Ухвала суду № 73511833, 20.04.2018, Приморський районний суд Запорізької області

Копія

Справа № 326/148/18

Провадження № 1-кп/326/42/2018

УХВАЛА

за результатами підготовчого засідання

20 квітня 2018 року м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Кузякіної К.М.,

за участю прокурора Глянь О.С., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку підготовки матеріали об`єднаних кримінальних проваджень № 42017080000000007 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України, № 42018080000000039 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду знаходяться матеріали об`єднаних кримінальних проваджень № 42017080000000007 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України, № 42018080000000039 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до розгляду у відкритому судовому засіданні суду в одноособовому складі, посилаючись на те, що підстав для закриття, зупинення провадження або повернення обвинувального акту немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, а також заявив клопотання про відсторонення ОСОБА_1 від посади головного державного інспектора відділу оперативної роботи № 2 Управління оперативного реагування «Рибоохоронний патруль» строком на 2 місяці, вказуючи на те, що перебуваючи на посаді ОСОБА_1 зможе незаконними засобами впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_3 заперечують проти заявленого клопотання, оскільки немає жодних підстав вважати, що обвинувачений може незаконними засобами впливати на свідків.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_4, заперечують проти заявленого клопотання прокурора.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КПК України визначено, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 155 КПК України в клопотанні про відсторонення від посади, прокурор повинен крім іншого викласти: обставини, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Отже встановлено, що прокурором не доведено наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на посаді зможе незаконними засобами впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що відповідно до ч. 1 ст. 157 КПК України має наслідком відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади.

В підготовчому судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, мотивуючи його тим, що обвинувачення є неконкретним, правова кваліфікація не відповідає обставинам, на які сторона обвинувачення посилається, як на обставини вчинення кримінального правопорушення. Неконкретним є формулювання самого обвинувачення. Дії іншої особи щодо скоєння кримінального правопорушення за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_1 в обвинувальному акті не викладені, то це є відсутність викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, що робить обвинувальний акт таким, який не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. В порушення вимог законодавства, реєстр матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_1 не містить процесуальних рішень, посилання на які містяться в п.1, не містить всіх реквізитів, тобто не відповідає вимогам ст. 109 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника.

Крім того, захисником ОСОБА_4 також заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав того, що в ньому відсутнє формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_2, а викладено лише те, що встановлено досудовим слідством, а саме обставини, які не стосуються особисто його. Обвинувальний акт є неконкретним, обвинувачення викладене без зазначення способу вчинення, що свідчить про відсутність правової оцінки учасника кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення зазначених клопотань, та вважає, що обвинувальні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу.

Суд вислухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №8 суди повинні вимагати від органів досудового розслідування, щоб пред’явлене обвинувачення було конкретним за змістом.

Як слідує з обвинувальних актів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоєно одне і теж саме правопорушення. Обставини кримінального правопорушення містять суперечності, які полягають в тому, що в обвинувальному акті за обвинуваченням ОСОБА_5 вказано, що він з метою незаконного збагачення, за попередньою змовою з іншою особою, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 3000 грн., а в обвинувальному акті за обвинуваченням ОСОБА_2 вказано, що виконуючи роль пособника ОСОБА_1, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, з метою одержання неправомірної вигоди в інтересах ОСОБА_1, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 3000 грн. Тобто обвинувачення, яке пред’явлене обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є не конкретним за змістом.

Крім того, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 всі дії вчиняв самостійно, проте як вбачається з обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_2, ними було скоєно кримінальне правопорушення за попередньою змовою групою осіб, та ОСОБА_1 діяв за пособництвом ОСОБА_2 Відповідно до ч. 1 ст. 27 КК України співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб, які до початку злочину домовилися про спільне його вчинення.

Проте, органом досудового розслідування в обвинувальних актах, не вказано коли саме домовились ОСОБА_1 та ОСОБА_2 між собою для одержання неправомірної вигоди та роль кожного із обвинувачених в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Також, згідно обвинувального акту ОСОБА_1 діяв за пособництвом ОСОБА_2, проте його дії не кваліфіковані, як співучасника злочину. Тобто, виклад фактичних обставин справи, які прокурор вважає встановленими в обвинувальних актах, не відповідає правовій кваліфікації кримінального правопорушення.

Таким чином, обвинувальні акти не відповідають вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України та фактично порушують право на захист обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які, як на тому наголошує в своєму рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 54, а також «Даллос проти Угорщини» п. 47, мають право бути проінформованими про характер і причини обвинувачення, щоб мати можливість підготуватися до захисту, що є важливою гарантією забезпечення реалізації особою права на справедливий судовий розгляд.

Також суд зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який згідно з ч. 2 ст. 109 КПК України повинен відображати хід і проміжні результати досудового розслідування, використані в розслідуванні джерела доказів, а тому в ньому обов`язково повинні міститися в хронологічному порядку дані про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування.

Отже за ст. 291 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування є невід`ємною частиною, додатком до обвинувального акту.

Реєстр доданий до обвинувального акту, не містить відомостей про здійснення всіх процесуальних дій й часу їх проведення, прийнятих процесуальних рішень та їх реквізитів.

В порушення ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 підписано (складено) особою, щодо якої немає ніяких даних (в тому числі у реєстрі матеріалів досудового розслідування) про її статус, зокрема статус слідчого у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, складені обвинувальні акти не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та порушують гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження, а тому підлягають поверненню прокурору для усунення допущених недоліків та приведення їх у відповідність до вимог ст. 291 КПК України.

Керуючись ст.ст. 157, 315, 316, 371, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про відсторонення ОСОБА_1 від посади головного державного інспектора відділу оперативної роботи № 2 Управління оперативного реагування «Рибоохоронний патруль» строком на 2 місяці – відмовити за безпідставністю.

Клопотання захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Обвинувальні акти за матеріалами об`єднаних кримінальних проваджень № 42017080000000007 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України, № 42018080000000039 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України - повернути прокурору другого відділу прокуратури Запорізької області, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях для виконання вимог діючого процесуального законодавства.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Д.О. Каряка

Копія вірна: суддя Д.О. Каряка

СПРАВКА:

Дата судового розгляду : о

Причина нерозгляду:

20.04.2018