Ухвала суду № 73508862, 20.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1312/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 квітня 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П. одержала позовну заяву ОСОБА_1 до Східницької селищної ради м. Борислав Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення, -

у с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Східницької селищної ради м. Борислав Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення № 878 від 14.05.2015 року «Про надання згоди на добровільне об’єднання громадян».

Відповідно до ч. 8 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п’яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до ч. 8 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п’яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Згідно з відміткою Львівського окружного адміністративного суду вказана позовна заява надійшла 11.04.2018 року за вх. № 9485, відтак, питання про відкриття провадження повинно було бути вирішеним до 16.04.2018 року включно.

У зв'язку з відсутністю судді на роботі в період з 13.04.2018 року по 19.04.2018 року включно (перебувала в стані тимчасової непрацездатності), питання про відкриття провадження вирішується у перший робочий день судді - 20.04.2018 року.

Відповідно до вимог ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вказана позовна заява не містить: реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача, за наявності, або серії, номера паспорта; ідентифікаційного коду юридичної особи відповідача, в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; відомих номерів засобів зв’язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача, якщо йому такі відомі, а якщо ні – про це не здійснено жодної відмітки.

Позивачем також не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

ОСОБА_1, на виконання п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, слід обґрунтувати яким чином оскаржуване рішення від 14.05.2015 року порушує права, свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Позивачу також слід звернути увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції. Нова редакція кодексу набрала чинності з 15.12.2017 року.

Разом з тим, у тексті цієї позовної заяви ОСОБА_1 цитує процесуальні норми Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до внесення змін вказаним Законом, тобто до 15.12.2017 року.

З урахуванням викладеного, суддя пропонує позивачу процесуальні норми, вказані у позовній заяві привести у відповідність процесуальним нормам Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції після 15.12.2017 року.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До матеріалів позовної заяви долучено заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом. В обґрунтування такої позивач зазначив, що про оскаржуване рішення від 14.05.2015 року позивач дізнався лише 12.03.2018 року, коли депутат Бориславської міської ради ОСОБА_3 надав позивачу копію такого рішення. Вказане рішення скероване у Довжанську Гірську сільську раду для розгляду на сесії.

Оскільки позивач не знав і не міг знати про існування такого рішення, ОСОБА_1 просив поновити строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до Конституції України система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 року ( далі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до ст. 4 Закону № 280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах зокрема законності та гласності.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

У відповідності до зазначеного, Законом України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 року (далі - Закон № 2939-VI), визначено саме порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

За змістом ст. 1 Закону № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 2939-VI визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Стаття 3 цього ж Закону встановлює гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, згідно якої право на доступ до публічної інформації зокрема гарантується:

- обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

- юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

В силу зазначеного відповідач як розпорядник інформації суворо зобов'язаний дотримуватися вимог чинного законодавства стосовно строків та порядку оприлюднення відповідної інформації за порушення процедури якого передбачена відповідальність.

Згідно ч. 1 ст.15 Закону № 2939-VI, розпорядники публічної інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії, ухвалені розпорядником.

Зокрема, у разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Вказане рішення оприлюднене на сайті Східницької селищної ради м. Борислава Львівської області (http://skhidnytsia-rada.gov.ua/2015/07/proekt-r-i-sh-e-n-n-ya/), в розділі архівних новин за липень 2015 року.

З листа Східницької селищної ради м. Борислава Львівської області № 91 від 14.02.2018 року з’ясовано, що з покликанням ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», ст.ст. 42,59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення Східницької селищної ради № 878 «Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад», прийняте 14.05.2015 року, Східницькою селищною радою м. Борислава Львівської області повторно надіслане зазначене рішення, з проханням розглянути пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад.

Вказане свідчить про те, що таке рішення вже скеровувалось Довжанській-Гірській сільській раді.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, за змістом ст. 122 КАС України початком перебігу строку звернення до адміністративного суду є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права в сфері публічно-правових відносин і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права в сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 77 КАС України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач, навпаки, повинен довести, що інформацію про порушення прав можна було отримати раніше.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

На думку суду, з моменту оприлюднення оскаржуваного рішення на офіційному сайті відповідача, позивач мав достатньо часу, щоб дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, перешкод в цьому у позивача не було, і з даного приводу належних і допустимих доказів зворотного ОСОБА_1 не надано.

Крім цього, позивачем не наведено у відповідній заяві причин пропуску строку звернення до суду про оскарження рішення, винесеного у 2015 році лише 2018 року, а також не обґрунтовано їх поважність. Позивачем не підтверджено, що саме 12.03.2018 року йому стало відомо про таке, а не раніше.

Таким чином, для вирішення питання про можливість відкриття провадження у адміністративній справі, позивачу слід надати докази поважності причин, які не залежать від волі позивача та унеможливили (ускладнили) його звернення до суду з адміністративним позовом у визначений законом строк, зокрема, тривале перебування особи за кордоном; захворювання, що не давало можливості звернення з позовом; інші причини, які не залежали від волі позивача.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням того, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248 КАС України, суддя, -

у х в а л и л а:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Східницької селищної ради м. Борислав Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення залишити без руху, для усунення недоліків позовної заяви.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) таких документів:

1) належним чином оформленої позовної заяви у кількості примірників для суду та відповідача, із зазначенням:

- реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, за наявності, або серії, номера паспорта;

- ідентифікаційного коду юридичної особи відповідача, в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

- відомих номерів засобів зв’язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача (якщо йому такі відмові, а якщо ні – здійснити про це письмову відмітку);

- приведеними у відповідність нормами процесуального законодавства чинному Кодексу адміністративного судочинства України;

2) письмово підтвердити те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

3) обґрунтувати яким чином оскаржуване рішення порушує права, свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин;

4) вказати причини поважності пропуску строку звернення до суду з позовом у визначений законом строк. В тому числі, позивачу слід підтвердити належними доказами факт ознайомлення з рішення № 878 від 14.05.2015 року саме 14.03.2018 року, а також того, що він не міг дізнатися про порушення свого права в сфері публічно-правових відносин раніше.

3. Роз’яснити позивачу, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України повертає позовну заяву.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Качур Р.П.