Ухвала суду № 73508548, 20.04.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/650/16-к

Провадження № 11-кп/777/379/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

20.04.2018 м. Ужгород

Суддя Апеляційного суду Закарпатської області Стан І.В., перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційну скаргу, яку подав обвинувачений ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 березня 2018 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець с. Сусково, 2, Свалявського району Закарпатської області, громадянин України, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимий,

визнаний винним і йому призначено покарання за ч. 1 ст. 199 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, а за ч. 1 ст. 204 КК України у виді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на період іспитового строку на обвинуваченого ОСОБА_1 покладені обов'язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: незаконно виготовлені алкогольні напої у кількості 3419 пляшок, ємкістю 0,5 л., з етикетками «Люботин Пшенична» – ухвалено знищити; 14 пляшок горілки «Абсолют Стандарт» об’ємом 0,5 л.; 21 пляшку горілки «Люботин. Пшенична Преміум», об’ємом 0,5 л.; 3 ящика горілки «Люботин Пшенична» (90 пляшок) об’ємом 0, 25 л., 16 ящиків горілки «Пшенична» (320 пляшок) об’ємом 0,5 л. – ухвалено передати власникам.

Ухвалено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, а саме вартість проведених судових експертиз (висновки №4069 від 15.12.2015, №4083 від 27.11.2015, №4642 від 24.12.2015, №4640 від 23.12.2015, №4/10 від 15.01.2016, №4/15 від 20.01.2016 року) у розмірі 17228,70 (сімнадцять тисяч двісті двадцять вісім грн. 70 коп.) гривень.

Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що, будучи не зареєстрований в установленому законом порядку як суб'єкт підприємницької діяльності, не маючи ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними виробами, всупереч вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у період із червня по вересень 2015 року, умисно, з корисливих мотивів, при невстановлених слідством обставинах, у невстановлений час, у невстановлених осіб, у корисних цілях, з метою подальшого збуту, маючи інформацію про місця збуту фальсифікованих алкогольних напоїв із підробленими марками акцизного податку, вирішив їх придбати та придбав за нижчою ціною з метою збагачення та у подальшому збути за більшою ціною придбані ним фальсифіковані алкогольні вироби з підробленими марками акцизного податку, достовірно знаючи, що вони виготовлені незаконним шляхом.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 вказує на те, що вирок є незаконним. Посилається на те, що доказів його вини в судовому засіданні не здобуто. При цьому, вказує на те, що жоден із допитаних у ході судового розгляду кримінального провадження свідків не підтвердили його умислу на вчинення передбаченого ст. 204 КК України злочину, що він нікому не збував підроблену горілку, а тільки на прохання знайомої особи надав послугу з перевезення горілки, яка вилучена не була і доказів її підробки не надано; досліджені в ході судового розгляду аудіозаписи телефонних розмов є неналежними доказами, про що також зазначено у вироку; оглянуті в судовому засіданні відеозаписи із прихованої камери не містять жодної інформативності щодо інкримінованого йому злочину. Разом із тим, посилається на те, що ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду не встановлено часу, способу та місця вчинення злочину, не встановлено коло осіб, причетних до злочину, на яких є посилання в обвинувальному акті, що у свою чергу свідчить про те, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення не доведена. Також посилається на те, що в ході судового розгляду судом не в повній мірі вирішено клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими, зокрема, протоколу обшуку магазину «Острівок» у с. Сусково. Крім того, вказує й на те, що сам факт наявності незаконно виготовленої алкогольної продукції з уже наклеєними на пляшках акцизними марками жодним чином не може вважатися достатнім доказом вчинення передбаченого ч. 1 ст. 199 КПК України злочину та, відповідно, інкримінуватись йому (ОСОБА_1 М.). Разом із тим, посилається і на те, що позитивно характеризується, не судимий, має міцні соціальні зв’язки, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, один з яких є інвалідом. Просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким визнати його невинуватим за ч. 1 ст. 199 та ч. 1 ст. 204 КК України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність її вимогам ст. 396 КПК України, вважаю, що апеляційна скарга не відповідає вимогам цієї норми права.

Так, у порушення вимог передбачених п. 5 ч. 2 ст. 396 КПК України, обвинувачений ОСОБА_1 не подав клопотання (не зазначив в апеляційній скарзі), у якому б указав на те, які саме докази (документи), що підтверджують наведені ним в апеляційній скарзі доводи та обґрунтовують висунуті до суду апеляційної інстанції вимоги, необхідно дослідити апеляційному суду під час розгляду апеляційної скарги, а також не зазначив у чому саме полягає неповнота при дослідженні цих доказів місцевим судом, і які саме факти можуть бути підтверджені в апеляційному суді при дослідженні цих доказів.

Ставлячи питання про ухвалення нового вироку, яким визнати його не винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 199 та ч. 1 ст. 204 КПК України, обвинувачений ОСОБА_1 не послався на підстави, з яких апеляційний суд повинен його виправдати, і при цьому, не врахував вимоги ст. 417 КПК України, зокрема, і те, що чинним кримінальним процесуальним законом, апеляційний суд не наділений повноваженнями на ухвалення виправдувальних вироків.

Відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, установивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки скарги, і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

Вищенаведені недоліки апеляційної скарги унеможливлюють її прийняття до розгляду та, з урахуванням визначених КПК повноважень апеляційного суду, прийняти за наслідками її розгляду законне та обґрунтоване судове рішення, у зв’язку з чим, подана обвинуваченим ОСОБА_1 апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням достатнього строку для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. 399 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав обвинувачений ОСОБА_1, на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 березня 2018 року, ухвалений у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого за ч. 1 ст. 199 та ч. 1 ст. 204 КК України ОСОБА_1, – залишити без руху.

Копію ухвали невідкладно надіслати обвинуваченому ОСОБА_1.

Встановити строк для усунення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків апеляційної скарги – 10 (десять) днів із дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити апелянту, що в разі не усунення вищезазначених недоліків, апеляційну скаргу йому буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Стан