Рішення № 73508370, 20.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1058/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (68000, м.Чорноморськ, пр.-т МираАДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна, будинок 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій при проведенні перерахунку пенсії щодо зменшення її розміру, зобов’язання вчинити певні дії, –

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить:

визнати протиправними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі №501/303/17) щодо зменшення з 06.02.2016 року розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80% на 70% грошового забезпечення;

зобов'язати ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 06.02.2016 р. перерахунок ОСОБА_1 пенсії на виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі №501/303/17 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 80%) грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, без обмеження виплати пенсії максимальним розміром.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П. від 20 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, визначено, що розгляд справи з урахуванням положень ст. 263 КАС України буде здійснюватись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 23.04.2014р. призначено пенсію у розмірі 80 % грошового забезпечення. Постановою Іллічівського міського суду від 10.04.2017р. у справі № 501/303/17 зобов’язано ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійсниити перерахунок пенсії позивача з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, які отримувались за останні 24 місяці перед звільненням, з виплатою різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за минулий час з 06.02.2016р. по день проведення перерахунку. На виконання зазначеного рішення відповідачем 27.07.2017р. проведено перерахунок пенсії та здійснено її виплату 05.08.2017р. Однак, при перерахунку пенсії її розмір протиправно зменшено з 80 % до 70 %.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 05.04.2018р. (вх. № 9584/18), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено наступне. По-перше, на виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі № 501/303/17 здійснено перерахунок пенсії позивача у липні 2017р. з урахуванням основного розміру грошового забезпечення у розмірі 70 %, оскільки 01.04.2014р. набрав чинності Закон України від 27.03.2014р. № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Зазначеним Законом внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-XII, а саме: у ч. 2 ст. 13 зазначеного Закону цифри « 80» замінено цифрами « 70». На думку відповідача, врахування при перерахунку основного розміру грошового забезпечення у розмірі 80 % призведе до незаконних дій з боку ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області. По-друге, щодо вимог позивача стосовно виплати пенсії без обмеження її граничним розміром зазначено, що Рішенням Конституційного Суду України від 29 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано неконституційним окремі положення Закону № 2262-XII, проте зміни внесені Законом України № 1774-VIIІ до Закону № 796-ХІІ неконституційними не визнавались, а відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. № 3668 максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати 10740 гривень. Положення першого речення частини сьомої ст. 43 Закону № 2262-XII в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом від 06.12.2016р. № 1774-XII, положення ст. 2 Закону №3668 в редакції, що діяла з 01.01.2016 по 31.12.2016, а також в редакції, що діє з 01.01.2017р. по теперішній час, не були визнані неконституційними. По-третє, за приписами ч.2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне песійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом, відтак стягнення з відповідача судових витрат зі сплати судового збору призведе до нецільового використання коштів Пенсійного фонду України та суперечитиме чинному законодавству.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 р.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 23.04.2014р. ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області призначено пенсію за вислугу років в розмірі 80 % грошового забезпечення, що підтверджується копією повідомлення про призначення пенсії (а.с. 16).

Постановою Іллічівського міського суду від 10.04.2017р. у справі № 501/303/17 позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов’язано ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії, з включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, з виплатою різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за минулий час з 06.02.2016р. (а.с. 11-15).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 р. постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі № 501/303/17 залишено без змін.

На виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі № 501/303/17 здійснено перерахунок пенсії позивача у липні 2017р. з урахуванням основного розміру грошового забезпечення у розмірі 70 % (а.с. 19).

Не погоджуючись з перерахунком пенсії, стверджуючи, що встановлений розмір пенсії на момент призначення не може бути в подальшому зменшений, позивач звернувся до відповідача з заявою від 20.02.2018р. (вх. №538/І-11) (а.с.17).

05.03.2018р. (вих. № 538/І-11) на вказане звернення позивача ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повідомлено, що йому з 23.04.2014р. відповідно до чинної на цю дату редакції Закону України від 09.04.1992р. № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якою максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен був перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, була призначена пенсія за вислугу 30 років у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення. На виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р., залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017р., перерахунок пенсії проведено у липні 2017 року з 06.02.2016р. з урахуванням чинної на цю дату редакції Закону, згідно з якою максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Також зазначено, що при здійсненні перерахунку пенсії не порушувались норми чинного законодавства, а вирішення питання, зазначеного у зверненні, можливе шляхом законодавчого відновлення норм Закону, що діяли до 01.05.2014р. (а.с. 18).

Не погоджуюсь з діями ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі №501/303/17) щодо зменшення з 06.02.2016 року розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1, що обчислена з 80% на 70% грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі – Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (ч.ч. 1, 2 ст. 46 Конституції України).

Приписами ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з п."а" ч.1 ст.13 Закону №2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Приписами ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

З урахуванням приписів статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент звільнення), позивач мав право на максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до вказаної статті - 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення для визначення пенсії.

Як вбачається зі змісту повідомлення про призначення пенсії (пенсійна справа №1503013156), позивачу призначено пенсію з 23.04.2014р., основний розмір якої становив 80 % грошового забезпечення – 7049,67 грн. (а.с. 16).

Згідно п.23 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014р. № 1166-VII, який набрав чинності з 1 травня 2014р. у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ) цифри "80" замінено цифрами "70".

Виконуючи постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі №501/303/17, відповідач перерахував пенсію позивачу, однак розмір перерахованої пенсії визначив з 70% грошового забезпечення, незважаючи на те, що при призначенні пенсії її розмір обчислювався з 70% грошового забезпечення.

Суд наголошує, що внесені Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Приписами ч.1 ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.

Таким чином, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.

Суд звертає увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ, з боку держави, що повинні бути реалізованими у комплексі заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист").

Враховуючи викладене вище, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, задовольнити позовну заяву шляхом визнання протиправними дій ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі №501/303/17) щодо зменшення з 06.02.2016 року розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80% на 70% грошового забезпечення; зобов'язання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 06.02.2016 р. перерахунок ОСОБА_1 пенсії на виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі №501/303/17 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 80%) грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

При цьому, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку та виплати вищевказаної пенсії без обмеження граничного розміру задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно частини п'ятої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, яка була чинною до 20 грудня 2016 року), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до «Прикінцевих положень» цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року. Дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 вищевказане положення Закону визнано неконституційним та таким, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, положення частини п'ятої статті 43 Закону № 2262 є неконституційними з 20.12.2016р.

В той же час, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, що набрав чинності 01.01.2017р., в частину сьому статті 43 Закону № 2262 внесено зміни, згідно з якими тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Суд зазначає, що вищезазначена норма закону не скасована, неконституційною не визнана та підлягає виконанню.

При цьому, суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Враховуючи, що права позивача у частині виплати йому пенсії з обмеженням граничним розміром на час розгляду цієї справи не порушені, оскільки перерахунок та виплату пенсії не проведено, то суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобовязання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження граничного розміру та нарахувати і виплатити різницю недоплаченої пенсії.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України, ст. 6 КАС України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі ст.1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття “власності”, яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як “майнові права” і, таким чином, як власність.

Відповідно до пункту “d” Декларації про майбутнє Європейського суду з прав людини від 26.04.2011 р.: “Установити і зробити передбачуваними для всіх сторін публічні правила стосовно застосування статті 41 Конвенції, включаючи рівень справедливого відшкодування, котрого слід очікувати за різних обставин”.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає часковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що відповідач не включений до числа осіб, звільнених від сплати судового збору, що прямо передбачено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI , а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Таким чином, враховуючи висновки суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, відтак, враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн., з урахуванням вимог ч. 3 ст. 139 КАС України суд дійшов висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (68000, м.Чорноморськ, пр.-т МираАДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судового збору у розмірі 320 грн. (640,00 грн. /2) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (68000, м.Чорноморськ, пр.-т МираАДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна, будинок 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій при проведенні перерахунку пенсії щодо зменшення її розміру, зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дій ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі №501/303/17) щодо зменшення з 06.02.2016 року розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80% на 70% грошового забезпечення.

Зобов'язати ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 06.02.2016 р. перерахунок ОСОБА_1 пенсії на виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі №501/303/17 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 80%) грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65107, Одеська область, місто Одеса, вул. Канатна, будинок 83; код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (68000, м.Чорноморськ, пр.-т МираАДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.