Рішення № 73508339, 16.04.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4185/15-ц

(2/199/928/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

16.04.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., за участі представника відповідачів ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дніпра цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення з них заборгованості за кредитним договором в сумі 22313,19 доларів США. У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_2 07.02.2007 року було укладено кредитний договір № DNUGGK70470148, відповідно до якого банк зобов’язався надати відповідачу кредит у в розмірі 27140,00 доларів США на термін до 07.02.2027 року.

В якості забезпечення зобов’язань передбачених кредитним договором, між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 07.02.2007 року. Відповідно до договорів поруки, поручитель відповідає перед кредитором в повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У порушення умов договору ОСОБА_2 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Станом на 06.03.2015 року заборгованість позичальника за кредитним договором перед банком складає 22313,19 доларів США, яка складається з наступного:

- заборгованість за кредитом – 19809,30 доларів США.;

- заборгованість за відсотками – 2079,13 доларів США.;

- заборгованість по комісії за користування кредитом – 260,62 доларів США.;

- заборгованість по пені – 164,14 доларів США;

У судове засідання представник позивача не з’явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними доказами отриманням відповідачем кредитних коштів.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що що між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_2 07.02.2007 року було укладено кредитний договір № DNUGGK70470148, відповідно до якого банк зобов’язався надати відповідачу кредитні кошти шляхом: надання готівкою через касу на строк з 07.02.2007 року по 07.02.2027 року включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії в розмірі 23000 доларів США на наступні цілі: купівля квартири, а також у розмірі 4140 доларів США на сплату страхових платежів..

В якості забезпечення зобов’язань передбачених кредитним договором, між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 07.02.2007 року. Відповідно до договорів поруки, поручитель відповідає перед кредитором в повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Як зазначає позивач станом на 06.03.2015 року заборгованість позичальника за кредитним договором перед банком складає 22313,19 доларів США, яка складається з наступного:

- заборгованість за кредитом – 19809,30 доларів США.;

- заборгованість за відсотками – 2079,13 доларів США.;

- заборгованість по комісії за користування кредитом – 260,62 доларів США.;

- заборгованість по пені – 164,14 доларів США;

При розгляді справи суд звертає увагу на положення частини 2 та частини 4 Глави 3 Розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. N 337 та п. 5.1 - п. 5.5. «Положення про організацію операційної діяльності в банках України» затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254.

Так, загальні вимоги до оформлення касових документів при проведенні касових операціях банків з клієнтами визначені частиною 1 глави 1 Розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. N 337 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 р. за N 768/8089).

До касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 6), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 7), заява на видачу готівки (додаток 8), прибутковий касовий ордер (додаток 9), видатковий касовий ордер (додаток 10), грошовий чек (додаток 11), а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі (ч. 1 гл.1 Розд. ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. N 337). Даний перелік касових документів є вичерпним.

Згідно з п..1.37 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунково-касове обслуговування – це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між між ними, які пов’язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійснення інших операцій, передбачених договорами.

Відповідно до п.2.1.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 01.02.1999 року №56/3349, підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складення їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Згідно Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою правління НБУ 18.06.2003 N 254 первинні документи складаються на бланках форм,затверджених відповідно до законодавства України. Документування операцій може здійснюватися з використанням бланків, виготовлених банками самостійно, які повинні містити обов'язкові реквізити чи

реквізити форм, затверджених відповідно до законодавства України. Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі та мають містити такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства (банку), що склало документ;

зміст та обсяг операції (короткий зміст операції та підстава

для її здійснення), одиницю її виміру;

посади осіб, відповідальних за здійснення операції і

правильність її оформлення;

особистий підпис (електронний цифровий підпис) та інші дані,

що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні

операції.

Проте, судом встановлено, що на обґрунтування вимог щодо виконання умов кредитного договору позивачем суду надана копія меморіального ордеру від 07.02.207 року, який не містять ані підпису посадової особи співробітника фінансової установи, ані печатки банку та інших обов’язкових реквізитів, тому суд не може вважає зазначену копії належним доказом виконання банком умов кредитного договору щодо надання кредитних коштів. Інших доказів видачі позичальнику кредитних коштів позивачем суду не надано.

Крім того, відповідно до наданої позивачем виписки по кредитному рахунку ОСОБА_2 17.12.2007 року було закрито заборгованість останньої у зв’язку з укладанням договору відступленням права вимоги, та відповідно до зазначеної виписки відповідач в подальшому здійснювала платежі на рахунки ПАТ «А-Банк». У подальшому згідно виписки по рахунку 10.09.14 року відбувається перенесення заборгованості згідно додаткової угоди від 30.05.2014 року, проте позивачем суду вищезазначені угоди не надані.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач на даний час не довів свого права вимоги за кредитним договором № DNUGGK70470148 від 07.02.2007 року, тому на підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.12,81, 133,144,263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У позовних вимогах публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” (місто Киів, вулиця Грушевського,1д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (місто Дніпро, вулиця Передова,737/51, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_3 (місто Дніпро, вулиця Передова,737/51, РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення заборгованості за кредитним договором,- відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Суддя