Ухвала суду № 73508319, 18.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1711/18

УХВАЛА

18 квітня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов’язання утриматись від вчинення певних дій та скасування доручення, -

встановив:

13 квітня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, в якому позивач просить:

- визнати протиправними: дії відповідача щодо створення тексу доручення від 30.11.2017 року, що суперечить Конституції України; бездіяльність через не скасування протиправного доручення;

- зобов’язати відповідача утриматись від зловживання владою, створення протиправних нормативно-правових актів, індивідуальних актів, наказів тощо;

- скасувати доручення від 30.11.2017 року, яке суперечить Конституції України, іншим нормативно-правовим актам.

Одержавши позовну заяву, суд з’ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з наступних підстав.

По-перше, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У позовній заяві щодо:

- позивача не зазначено: реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України;

- відповідача не зазначено: поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

По-друге, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, позивачем не додано до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, що: 30.11.2017 року відповідачем надано позивачу доручення без посилання на нормативно-правовий акт України, яке виконати неможливо; про неможливість виконання доручення і незгоду з його текстом позивач повідомила директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, підписане доручення – заст. директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_2

При цьому в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

По-третє, відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень в позовній заяві зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Згідно змісту позовної заяви, позивач лише стверджує, що дії відповідача є безпідставними, що суперечать ст. 19 Конституції України, є свідченням зловживання владними повноваженнями, дискримінацією позивача утиском, примусом до порушення Конституції.

Проте у змісті позовної заяви не зазначено жодного обґрунтування, та не додано жодного доказу на підтвердження того, що оскаржувані дії, бездіяльність та доручення порушують права, свободи, інтереси позивача.

По-четверте, п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем в позовній заяві не зазначено власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

По-п’яте, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивачем до суду подано позовну заяву на одному аркуші без додатків. При цьому копію цієї позовної заяви для відповідача до позовної заяви не додано.

По-шосте, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі – ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору складає – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VIII, з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 1762,00 гривень.

З вищенаведених позовних вимог вбачається, що позивачем висунуто 2 самостійні немайнові вимоги.

Відповідно, належна сума судового збору за даним позовом складає: 1409,60 грн. (704,80х2)

Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

У позовній заяві позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору, оскільки позивач заробітну плату не отримує, отримує лише пенсію в 2071 грн.

Проте, вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений ст. 5 ЗУ № 3674-VI.

Позивач до даного переліку осіб станом на дату подання позову не включений.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Частиною 2 статті 8 ЗУ № 3674-VI встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Проте, будь-яких доказів щодо майнового стану позивача до позовної заяви не додано.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору – є необґрунтованим, не доведеним, відповідно таким, що не підлягає задоволенню.

По-сьоме, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить скасувати доручення від 30.11.2017 року, проте ні оригінал, ні копію оспорюваного доручення, ні засвідчений витяг з нього до позовної заяви не додано. Також до позову не додано клопотання про його витребування.

По-восьме, пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України визначено:

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 172 КАС України, не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Четверта позовна вимога позивача полягає у скасуванні доручення від 30.11.2017 року, яке суперечить Конституції України, іншим нормативно-правовим актам.

Проте, позивачем не наведено жодного фактичного та правового обґрунтування підстав, з яких позивач вважає оскаржуване доручення, саме рішенням, у розумінні КАС України.

Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для відповідача):

- письмового зазначення інформації, визначеної у п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України щодо позивача та відповідача;

- письмового зазначення та надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, що: 30.11.2017 року відповідачем надано позивачу доручення без посилання на нормативно-правовий акт України, яке виконати неможливо; про неможливість виконання доручення і незгоду з його текстом позивач повідомила директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, підписане доручення – заст. директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_2;

- письмового зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, – у разі неможливості їх самостійного подання із зазначенням причин їх неподання;

- письмового зазначення обґрунтування та надання доказів на підтвердження того, що оскаржувані дії, бездіяльність та доручення порушують права, свободи, інтереси позивача;

- власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- копії позовної заяви – для відповідача;

- документу про сплату судового збору у розмірі 1409,60 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; банк отримувача – ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) – 828011; рахунок отримувача – 31212206784005; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626;

- надання оригіналу або копії оспорюваного доручення або засвідченого витягу з нього, а у разі відсутності його у позивача – клопотання про його витребування;

- письмового узгодження позовної вимоги до відповідача про скасування доручення від 30.11.2017 року, яке суперечить Конституції України, іншим нормативно-правовим актам, із положеннями КАС України або, у разі залишення її у первісному змісті, - письмового обґрунтування такої позиції позивача з урахуванням наведених судом положень КАС України з відповідного питання для встановлення судом, чи належить позовну заяву у зазначеній частині розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов’язання утриматись від вчинення певних дій та скасування доручення – залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова